Скасування ДПА не врятує систему загальної середньої освіти від деградації, – Ігор Лікарчук
Проведення екзаменів саме як організаційно-педагогічної форми завершення одного етапу навчання та переходу до іншого має відновитися, зазначив ексочільник УЦОЯО. Джерело-Портал Всеосвіта.
На днях Міністерство освіти і науки повідомило про те, що учнів, які завершують здобуття початкової (4-ті класи) та базової загальної середньої освіти (9-ті класи) у 2020–2021 навчальному році, буде звільнено від проходження державної підсумкової атестації.
Таке рішення #МОН по-різному сприйняли усі учасники освітнього процесу. Відповідно, знайшлися як прибічники, так і опоненти.
У лавах прибічників рішення МОНу опинився й ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. На своїй фейсбук-сторінці він написав, що скасування ДПА у 4-х та 9-х класах повністю підтримує.
Нарешті сталося те, про що я говорив і писав останні п’ять років. #ДПА як форма перевірки знань та результатів навчання безглузда, це своєрідне освітнє шоу, від якого немає користі.
Блукаючи сторінками соцмереж, я звернув увагу на те, що багато вчителів не підтримують рішення про скасування ДПА. Мотивація у них орієнтовно така: «Чи хотіли б ви лікуватися у лікаря, який під час навчання в медичному університеті не склав жодного екзамену?» Мені така думка імпонує. Адже успішне та результативне навчання та справжня якість освіти, неможливі без підбиття підсумків певного етапу навчання та без оцінювання його результатів. Таким оцінюванням завжди були спеціальні контрольні заходи, які можна влучно об’єднати одним поняттям – «екзамени».
У дорадянській та радянській школі екзамени були обов’язковою складовою навчального процесу. Вони проводилися після закінчення навчального року в обов’язковому порядку і були своєрідним методичним й психологічним рубежем для переходу на новий рівень навчання. Пізніше від екзаменів для всіх учнів неповної та повної середньої школи відмовилися й залишили їх лише для учнів випускних класів, згодом і зовсім замінили на ДПА.
У чому були переваги радянських шкільних екзаменів?
кожен учень складав екзамени особисто членам екзаменаційної комісії, до якої входили три педагоги;
у випускних класах екзаменаційну комісію очолював або директор школи, або його заступник;
кожен учень мав «витягнути» білет, підготуватися й доповісти членам комісії. Не написати диктант разом з однокласниками, а доповісти особисто. Крім того, члени комісії ставили додаткові запитання, щоб отримати достатню чітке уявлення про рівень знань учня.
Екзамени не були формальною процедурою, їх боялися і до них готувалися. Я досі згадую, якими були моторошно-тривожні відчуття перед кожним шкільним екзаменом і піднесена радість від кожного успішного складання іспитів.
Працюючи в освітніх архівах, я бачив достатньо велику кількість документів про тих учнів, які не змогли успішно скласти екзамени, відповідно, таким здобувачам освіти призначали перескладання екзаменів наприкінці серпня. Тодішні екзамени були достатньо ефективним і дієвим засобом контролю за результативністю роботи системи загальної середньої освіти.
Запровадження ДПА повністю нівелювало особистісний підхід до перевірки знань, умінь і навичок та забезпечило нечуване поширення безвідповідальності як здобувачів, так і надавачів освітніх послуг за результати своєї освітньої діяльності. Тому вкотре повторю, що скасування ДПА – прогрес.
Однак, скасування ДПА не врятує систему загальної середньої освіти від деградації. Адже кожен етап навчання має завершуватися підсумковими контрольними заходами, метою яких має бути оцінка досягнутого, виявлення проблем та прорахунків й мотивація до їхнього усунення.
Біда у тому, що у нашій системі загальної середньої освіти немає чогось подібного до підсумкових контрольних заходів. І в цьому біда.
Якість освіти не можна виміряти нічим іншим, як її конкретними результатами. А такі результати потрібно отримати, вміти їх проаналізувати та зробити висновки. На жаль, в нашій системі загальної середньої освіти немає ні першого, ні другого, ні третього. Хоч є безліч державних інституцій, які могли б цим займатися: ДСЗЯО, Інститут освітньої аналітики, Інститут розвитку освіти, #УЦОЯО.
У сучасній школі відроджувати совкові екзамени не потрібно. Із сьогоднішніми комунікаційними можливостями, цифровими технологіями від совкових методів проведення екзаменів і ДПА варто відмовитись давно.
Але проведення екзаменів саме як організаційно-педагогічної форми завершення одного етапу навчання та переходу до іншого має відновитися. Також обов’язковим має стати проведення контрольно-вимірювальних заходів, під час інституційного аудиту чи сертифікації вчителів. Відповідно, для цього всього при #ДСЗЯО повинен бути створений Інститут освітніх вимірювань.
Шукайте деталі в групі Facebook
-
«З нас вимагають як з розумних, а платять як дурним»: Експерт про невідповідну оплату праці вчителів
-
Якість навчання вчителів на курсах НУШ викликає сумніви, – дослідження
-
Комаровський розповів, як вчителям захиститися від COVID-19
-
Для українських школярів запустять трансляцію відеоуроків: коли та де дивитися