“Я забула, що таке сон”: історія успіху прикарпатки, що здобула титул “Міс Європа”
Нещодавно стало відоме ім’я новообраної “Міс Європа” – нею стала прикарпатка Ірина Гарасимів, яка представляла Україну на конкурсі, що проходив у Бейруті (Ліван).
Ірина народилась у Болехові. Нещодавно дівчині виповнилось 23 роки, а її зріст сягає 180 сантиметрів. Уже з 15 років, після переїзду в Чехію, Ірина почала створювати власне портфоліо, нею зацікавлювались модельні агенства. Хоч і колись дівчина мала комплекси стосовно своєї фігури, але зараз вважає їх особливістю. Після цього настала тривала перерва, але близько року тому Ірина вирішила знову повернутись в сферу моделінгу.
Переможниця престижного конкурсу “Miss Europe World 2019” розповіла WestNews про те, що їй допомогло перемогти, стосунки між конкурентками та зруйновані стереотипи про конкурс краси.
Про себе
У 90-х роках мої батьки переїхали в Прагу (Чехія). Там їм вдалося досягнути успіху в бізнесі. Саме в той час ми з сестрою залишилися жити з бабусею в Україні. Коли сестра почала відвідувати школу, мама повернулася в Україну. Ми часто приїзили до батька в Прагу. Згодом, через шість років, ми переїхали до батька. Тоді ми з сестрою почали відвідувати англійську школу, яка є одною з найпрестижніших в Чеській Республіці. Мене тішить, що школа мені дуже допомогла та позитивно вплинула на моє життя. Я впевнена, що моє життя було би зовсім іншим, я б не була там, де є зараз, якщо би батько не наполягав на переїзді.
Я не люблю сидіти склавши руки, тому завжди знайду, чим зайнятися. До прикладу, я обожнюю готувати. Одноманітність – це не моє, бо скоро набридає. Я завжди прагну кращого і стараюся досягати своїх цілей. Люблю займатися спортом і саме тому я присвятила два роки ММА. Не приховаю, що заради красивих фото я готова на все.
З дитинства я захоплювалась сферою краси. Одразу згадала, як в першому класі я часто запізнювалася на перший урок, бо придумувала нові образи і не хотіла повторюватися. Коли ж переїхала в Чехію – з’явилося більше можливостей проявити себе, і я побачила зовсім інший світ. Саме це мене почало надихати. У 15-16 років я багато фотографувалася і вже тоді розсилала своє портфоліо. Наступним серйозним поштовхом реалізувати себе в цій сфері – було усвідомлення того, що мною зацікавилися модельні агенства. Так як в мене нестандартна фігура (довгі ноги, короткий тулуб), то, коли жила в Україні, часто комплексувала через це. Зрештою, з часом це стало моєю особливістю. А далі, за традиційним сценарієм: перше кохання, ревнивий хлопець, який був проти моїх фотосесій. Так я все це і залишила, загубивши всі контакти. І ось, рік тому, я вирішила повернутися з новими силами в сферу моделінгу.
Кастинг
Одного вечора я проглядала стрічку новин і вирішила опублікувати декілька фотографій в Інстаграмі (Instagram: Badgaaliri) та надіслати організаторам конкурсу. Якщо чесно, я не сприймала це серйозно і навіть не сподівалася на відповідь. А потім і забула за це. Пізніше я відвідувала племінницю, у честь дня її народження. Я не так часто перевіряю свою електронну скриньку. Тому була приємно здивована, коли відкрила свою пошту для перевірки часу доставки подарунка і побачила повідомлення, в якому йшлося про успішне проходження кастингу. Я просто не вірила своїм очам, бо давно перестала думати про це.
Підготовка до конкурсу
Часу було обмаль. Всього-на-всього 20 днів! Скажу чесно, я просто перестала їсти, бо хотіла бути в найкращій формі для себе! Щоб не відчувати дискомфорт і у випадку поразки не хотілося звинувачувати себе.
Корпорація “Міс Європи” оплатила абсолютно все від А до Я, я не витратила ні копійки зі своїх грошей на підготовку та участь в конкурсі.
Стереотипи конкурсів краси
Один із стереотипів – що на подібних конкурсах все проплачено і все дуже легко. Ви й не уявляєте, що участь в такому конкурсі нелегка праця насправді. Ви тільки поміркуйте: 20 днів, 15-16 годин на підборах, постійні фотосесії, відвідування заходів. Усі хочуть бачити тебе веселою та щасливою, навіть, якщо ти валишся з ніг. За ці 20 днів я забула, що таке сон.Моїй перемозі посприяло те, що я була завжди і всюди. Дівчата часто скаржилися, що голодні чи невиспані, бувало не відвідували заходи. Я задоволена, що ніколи нічого не пропускала, не зважаючи на обставини.
Конкуренція
Скажу одразу: на конкурсі дружби немає! Доказ тому, що в останні 5 днів перед фіналом були дуже складними у відносинах між учасницями. Дівчата були готові на все, щоб зробити підлість один одному. Лукаві та ніякої жіночої солідарності. Наприклад, зникла половина мого одягу, але це не завадило мені бути першою.
Життя після перемоги
Я не пам’ятаю точно того моменту, як стояла на сцені, коли оголосили Україну переможницею “Міс Європа-2019”. Хвилювання та адреналін просто переповнювали мене. І дуже добре, що є відеозаписи. Але знаю точно – моє серце ще ніколи так не билося, як тоді. Усе змінилося одразу: дні, забиті фотозйомками, інтерв‘ю, ще більше світських заходів, які з радістю відвідую та інші справи, якими повинна займатися королева. Я постійно в центрі уваги і часто люди хочуть зі мною сфотографуватися або ж фотографують непомітно, коли я їм, наприклад. Усе змінилося!
Справа – переможниця “Міс Європа-2018” Lоuisa Burton з Великої Британії
Почнемо з того, що я отримала контракт на 50 000 доларів для фотосесії в нижній білизні, годинник вартістю 15 000 доларів, набір діамантів вартістю 40 000 доларів та чек в банку на 10 000 доларів. Зараз організатори “Міс Європа-2019” проводить для мене міжнародні зустрічі, зустрічі з медіа, відвідування міжнародних тижнів моди та гуманітарних організацій упродовж 2019-2020 років. Про свої плани волію нікому не розповідати, але згодом самі все побачите.
Корона зараз зі мною, у Бейруті. І цілий рік вона завжди буде зі мною. Зазвичай я кладу її на тумбу по праву сторону мого ліжка. Наразі без неї нікуди не виходжу (сміється). Після фіналу всі учасниці залишалися у готелі ще на два дні, і мені довелося зберігати корону в сейфі. Я хвилювалася, бо бачила наскільки злою була моя сусідка по кімнаті через мою перемогу, і мені не хотілося, щоб вона якимось чином нашкодила короні.
Підтримка
Мене підтримувала моя сім‘я – тато, мама, сестра з донечкою. Вони вірили в мене більше, ніж я сама. Коли мені було важко, коли хотілося все залишити, вони мотивували мене, я продовжувала працювати над собою. Свою перемогу присвячую тільки їм! Я зробила це для того, щоб вони могли мною пишатися. Також декілька близьких людей вірили в мене. Знаю, у Болехові ніхто не вірив у мою перемогу, окрім однієї дівчинки, яка завжди цікавилася і писала мені. Її звуть Мар’яна. Я ніколи не забуду, коли перед фіналом, йшла восьма година репетиції, я почувалася виснаженою, голодною, падала з ніг, а вона вислала мені відео, в якому її дитина розказує, як вірить в мене і що я переможу. Важко передати словами, що я відчувала всередині, але в мене з’явилося стільки енергії, що була готова витримати ще вісім годин репетиції. Звичайно, підтримка – це дуже важливо.
Труднощі
Перед виходом у вечірньому платті, у мене переплелася жилка між каблуками і я не могла йти. До сих пір не розумію, як у мене вийшло зробити всі кроки нормально. Або, коли ми відвідували салон краси, дівчата робили різні капості, але не хочу про погане. Згадую все з посмішкою.
Секрети краси
Красивою бути не важко. Але для перемоги ще потрібно мати особливу “іскру в очах”! Ви повинні дарувати позитивну енергію людям. Вам необхідно бути достатньо комунікабельною та ерудованою, щоб підтримати будь-яку розмову. Ви повинні бути неповторною особистістю. І ще: не буває некрасивих дівчат, а бувають ті, які не піклуються про себе.
Про Болехів та Івано-Франківськ
Найбільше подобається в цих містах повітря – воно в нас особливе. Тому я обожнюю приїздити в Болехів влітку.
Я дуже люблю Україну. Тільки там я дійсно відчуваю, що я дома, але проживання на Івано-Франківщині не для мене. Я себе там не бачу. Планую відвідати Київ. Так як я тепер титулована королева цілий рік, то думаю, що моя корона має відвідати Україну!
Ольга ВЕРКАЛЕЦЬ
Шукайте деталі в групі Facebook
