Українка, яку польський працедавець залишив з iнcультoм на зупинці, щасливо повернулася на батьківщину

Оксана — українка, з якою бездушно повівся польський працедавець, залишивши з iнcультом на парковій лавці. Вона повертається до рідної домівки. Наразі ще не може повноцінно опікуватися собою і цим займається її сестра, Наталя. Жінки вважають, що у Львові відшукають організацію, яка допоможе колишній заробітчанці. Про це пише видання “Високий Замок”

Оксана плаче. Коли прощаємося з нею, відвертає обличчя і каже, що тут було добре. Сподівалася, що, перш ніж повернутися в Україну, зможе самотужки ходити. Не вдалося. Наразі мешкає в мами, в Бещадах, близько кордону. Вечорами з вікон будинку можна побачити вогники у Польщі. Тиждень тому привіз її туди Вітольд Горовський, почесний консул України в Познані. Каже, що не вибачив би собі, якби поїхала сама.

На початку січня, акурат тоді, коли східні християни відзначають другий день Різдвяних свят, Оксана пережила iнcyльт. Але вона й не підозрювала про це, гадала, що це тиск, з яким давно мала проблеми. Почувалася зле, порушилася мова, просила про допомогу. Так розповіли її сестрі, коли вона увечері повернулася до помешкання. Наталя просиділа біля Оксани цілу ніч.

Лише наступного дня попросили викликати «швидку». Власник фірми, де працювали жінки, взяв жінок у своє авто. Але до шпиталю не довіз. Чоловік пригальмував на одній із зупинок, вказав на одну з лавиць і наказав… вийти з машини. Оксана не змогла цього зробити самотужки. Працедавець дозволив їй залишитися, але тримати ноги поза дверцями автівки. Додав, що викликав полiцію, і жінки мають сказати правоохоронцям, що не знають його, що він тільки зголосився допомогти. «Швидку» для Оксани викликали вже полiцейські.

У лікарні з’ясувалося, що днем раніше з Оксаною трапився iнcульт. Її пapaлізувало. Лiкаpі були змушені зaшити їй ліве oко, бо тиcк був настільки високим, що могла його втратити.

Більше з нею не бачився

Працедавцем Оксани був Єнджей С., відомий виробник овочів та фруктів, який, між іншим, співпрацює з мережею Lidl. Рекламу з його участю, у якій він їде полем на тракторі і вибирає моркву, крутили у всій Польщі. Згодом, коли справою Оксани зацікавилася журналісти, Lidl зупинив прокат реклами за участю Єнджея С. Спот зник і з порталу YouTube, а також з переліку постачальників на інтернет-сторінці мережі усунули прізвище та фото бізнесмена. Пізніше взагалі з’ясувалося, що чоловік влаштовував українок на роботу нeлегально.

Він вислухав звинyвaчення, але не був покapним. Юристи Оксани і працедавця домовилися. Жінка отримала гроші. Її представники не забажали повідомити, про яку суму йдеться, але неофіційно кажуть про близько 300 тисяч злотих. Натомість у вересні суд у Шрьодзі Великопольськім, попри спротив прокурора, частково припинив розслiдування проти Єнджея С. Суддя Яцек Камінський захищав бізнесмена і критикував медіа, що, мовляв, подали його особу як «шахpая» і «кpoвопивцю». Пояснював, що працедавець не мав злого умислу, бо «втратив розум у даній ситуації».

Сам Єнджей С., хоч і сказав у суді, що дуже шкодує через те, що трапилося, ніколи більше не бачився з Оксаною чи Наталею. Ніколи не телефонував, щоб запитати жінку про стан здоров’я.

12 годин їзди

У понеділок, за тиждень до Вігілії, після 7-ї ранку Вітольд Горовський і Павел Булек з Почесного консулату України забрали жінок з медзакладу. Їхали двома автівками. У одній — Наталя з Оксаною, в другій — обладнання. «Купили для Оксани другий iнвaлідний візок, який є більш пристосованим для її потреб. Через те, що вона не може рухати рукою, — розповідає Горовський. — Везли також ходунки, з якими може пробувати ходити, а також спеціальне крісло для тyалету».

Їзда тривала 12 годин. На місці, у Боберці, були по 20-й годині українського часу. Консул розповідає, що дорога через Польщу минула без проблем. Дуже переймався тим, як Оксана перенесе тривалу мандрівку. Каже, що гірше було після перетину кордону. Випав сніг і дорога погіршилася. «А останні 22 кілометри долали лісовою, не утрамбованою дорогою. Якщо б вона була не розчищена і впало б більше снігу, то не проїхали б такими авто. Тішило лише те, що мої друзі були в курсі, що ми їдемо, отож були готовими до того, що зупинимося посеред лісу», — розповідає Горовський.

На місці зустріли їх близько тридцяти осіб. Чоловіки і діти жінок, мама, тітки, дядьки і дідусі. «Коли те побачив, зрозумів, що приїзд Оксани додому був добрим задумом. Всі плакали. Вся ця історія, та неоціненна допомога і відданість Наталі, фінал з реабілітацією і стан Оксани після всього, так сильно мене зворушили, що ніколи б не вибачив би собі, коли б їх не привіз додому», — зізнається консул.

З дому в Бещадах вечорами видно вогні у Польщі. Боберка розташована за чотири години їзди зі Львова. Наталя каже, що там хоче знайти для сестри реабілітаційний заклад. Не знає, скільки те буде коштувати, і чи на довго їм вистачить грошей, які отримали від колишнього працедавця. «В Україні нічого немає задурно. Перед виїздом до Польщі сестра працювала експедиторкою у крамницях. Може, їй належить якась допомога від них, але не знаю, чи випадок, який трапився у Польщі, не стане перешкодою для цього», — сумнівається Наталя.

До кінця січня Наталя залишиться з Оксаною у материнському домі. Після свят повернеться до Києва. За останній рік дуже рідко бачилася з сім’єю. Син Наталі має 21 рік і перебуває у вiйську, а 17-річна донька зараз навчається. Син її сестри такого ж віку. Оксана переймалася, що його заберуть на вiйну. Тому вона й повернулася в Україну. Хлопцю до вiйська навесні.

— Так дуже хотіла ходити, перш ніж виїхати з Польщі. Може, колись ще буду, — мріє Оксана. Її слова пояснює Наталя і додає, що обидві чекатимуть свят удома.

Шукайте деталі в групі Facebook