10-11 класи закривають? Що про це каже МОН, реформа старшої профільної школи та реальність
Зараховувати учнів до старшої школи у 2021-му будуть так само, як і минулого року, і закриття 10-11 класів найближчим часом не буде.
Принаймні так запевняють у Міністерстві освіти і науки.
У соцмережах ширяться чутки, що з 2021 року в деяких школах закриють 10-11 класи. Відповідно, невідомо, що робити дітям, які у цих закладах закінчують 9 клас.
Чутки виникли не безпідставно – незабаром в Україні має стартувати реформа, яка справді передбачає реорганізацію шкіл та ліквідацію старших класів у деяких школах.
То що ж насправді відбувається?
“Українська правда. Життя” спробувала розібратися:
чи справді закриття 10-11 класів – це чутки;
коли і чому ліквідовуватимуть старші класи у школах, і що в цьому випадку робити дітям і батькам;
як невдовзі виглядатиме старша школа в Україні;
та що досі не відомо про зміни, які чекають учнів та їхніх батьків.
З цими питаннями ми звернулися до:
ексміністерки освіти і науки Ганни Новосад;
чинного очільника Міносвіти Сергія Шкарлета і, зокрема, до МОН;
Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації;
директора Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олега Фасолі.
Що це за реформа та у чому її суть?
З 2027 року шкільна освіта має поділятися на три рівні:
початкову (1-4 роки навчання),
базову (5-9 роки навчання),
старшу профільну школу (10-12 роки навчання).
Це передбачає реформа Нової української школи, яка законодавчо закріплена законом “Про освіту” 2017 року та деталізована законом “Про повну загальну середню освіту” 2020 року.
Базова школа буде називатися гімназією, а старша профільна – ліцеєм.
“Тепер гімназія та ліцей – це рівні освіти, а не назви чи статуси окремих шкіл, як це в нас було раніше.
Закон “Про освіту” навів порядок і наблизив нашу термінологію шкільної освіти до кращих світових практик”, – розповідає ексміністерка освіти і науки Ганна Новосад.
У кожного виду школи має бути своє приміщення – тобто початкова, гімназія і ліцей мають бути в окремих будівлях.
“В окремих випадках початкова школа може входити в склад гімназії.
Так само ліцей може містити в собі гімназію, але не початкову школу”, – пояснює Новосад.
Водночас три рівні освіти можуть бути лише у приватних та корпоративних школах, а також в закладах освіти, діяльність яких визначена міжнародними договорами України.
Профільна школа має дати школярам можливість вибрати напрямок, за яким вони хочуть навчатися. Умовно це може бути фізико-математичний, філологічний чи географічний напрям.
До 1 вересня 2024 року обласні та міські ради мають визначитися, які школи стануть початковими, а які – гімназіями та ліцеями.
Трирічна старша профільна школа має стартувати з 2027 року, коли до 10 класу підуть учні, які від першого класу вчаться за програмою НУШ.
Якими мають бути ліцеї?
Профілі в ліцеях
Наразі немає конкретного переліку профілів у ліцеях. Його має визначити державний стандарт, розробка якого тільки стартувала.
Утім, в МОН зазначили орієнтовні напрями профілізації:
гуманітарний,
технологічний,
природничо-математичний,
художньо-естетичний,
спортивний тощо.
Ліцеї можуть бути одно- або багатопрофільні – але це також має бути прописано в нормативних актах.
“Важливо не перегнути палку з кількістю напрямків в ліцеї. Інакше це залишиться та сама школа з універсальним профілем.
Школа не може бути сильною у всьому”, – зазначає ексміністерка Новосад.
Водночас директор Департаменту освіти і науки Хмельницької обласної державної адміністрації Олег Фасоля вважає, що однопрофільні ліцеї можливі тільки у містах-мільйонниках.
“Поки що ми не бачимо потреби в однопрофільних ліцеях. Навіть в 300 тисячному Хмельницькому ми не наберемо дітей на фізико-математичний ліцей, а робити його із двома класами – неефективно.
Ми не забезпечимо педагогів відповідним навантаженням і не зможемо залучити висококваліфікованих працівників”, – пояснює Фасоля.
Кількість дітей
У складі ліцею має бути не менше чотирьох 10-х класів від 5 до 30 учнів в кожному.
Територіальна доступність
Початкова школа має бути обов’язково поряд з місцем проживання дитини.
З ліцеями ситуація інша. Великі міста і обласні адміністрації мають самі визначити, де розташовуватимуться ліцеї.
“Щоб сформувати ліцеї з різними профілями, треба дуже ретельно підходити до формування мережі.
І, на жаль, може справді виявитися так, що умовно фізико-математичний ліцей від дому дитини буде далі, ніж гуманітарний”, – розповідає Новосад.
У зв’язку з цим органи місцевого самоврядування мають забезпечити довезення дітей.
Також закон дає можливість мати в ліцеях пансіони – гуртожитки, в яких школярі проживатимуть під час навчання.
Попередньо за утримання дитини у пансіоні батьки мають щомісяця платити суму, не більшу за 20% середньомісячного сукупного доходу на одного члена сім’ї.
Як діти мають вступати до ліцеїв?
Є два варіанти розвитку подій: конкурсний відбір і звичайне зарахування.
Усе залежить від того, чи кількість охочих вчитися в конкретній школі перевищуватиме кількість передбачених місць.
У будь-якому випадку 9-класники складатимуть державну підсумкову атестацію. І вже їхні результати при потребі використовуватимуть для створення рейтингу для вступу в 10 клас.
Точний формат іспитів наразі невідомий.
Визначити остаточну формулу вступу до старшої школи має МОН. Але документу, який визначає порядок проведення іспитів після 9 класу в рамках реформи, наразі немає.
Утім, Український центр оцінювання якості освіти ще навесні 2019 розробив “Стратегію розвитку освітніх оцінювань у сфері загальної середньої освіти в Україні до 2030 року”.
Цим документом передбачено два можливих формати підсумкової атестації для випускників 9 класу.
Перший – іспити у школі, тобто Державна підсумкова атестація (ДПА).
Другий – Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО), аналогічне за підходом до того, що проводять в 11 класі.
Шукайте деталі в групі Facebook
