facebook

Голос дає надію. Дівчина на візку з Долинщини збирає тисячні зали

23-річна Лілія Юрків із села Тяпче Долинського району 17 років прикута до інвалідного візка. Але дівчина сильна, щира й життєрадісна. Сили їй дає музика – має чудовий голос, яким допомагає іншим.
Ліля влаштовує благодійні концерти, аби зібрати кошти для тих, хто цього потребує найбільше. І лиш недавно дівчина дізналась, що їй теж можна допомогти. Тож тепер почала концертами заробляти на лікування й собі.

Усі співочі


Повільно, оминаючи ями на сільській дорозі, назустріч «Репортеру» в електричному візку їде усміхнена, симпатична дів­чина – Ліля Юрків. Вона у білих полотняних чоботях, одягнена в модну джинсову спідницю з білими вставками та блакитну кофту. Турбується, як добралися.

Біля будинку Ліля кличе маму Любу, аби допомогла заїхати до хати по дерев’яному пандусу, який батько зробив спеціально для неї. В хаті майже нема порогів.

У її кімнаті просторо та світло. Сміється, що вдома майже не сидить, хіба взимку й коли дощ. А так – як не концерти, то з друзями гуляє. «Інколи мама дзвонить і питає: «А то ти нині додому приїдеш?» – сміється Ліля.

На полиці біля статуетки ангела стоїть маленька мікрофонна стійка з написом «Переможець конкурсу «Шукаємо таланти». Переможців обирали слухачі радіоголосуванням. Більшість голосів віддали Лілі. «Вона пластмасова, але на почесному місці», – каже Ліля. Ще на полиці зо дві папки з грамотами й дипломами.

Ліля Юрків переспівує відомих українських виконавців, співає фольклор. Скачує з інтернету «мінусову» фонограму та співає. Каже, в родині всі співочі. Їх хата попри дорогу, то й ніхто в селі не дивується, що звідси часто чути співи.

«Коли мама на роботі, то зі мною бабуся сиділа – завжди співали, – розповідає Ліля. – Вона на кухні вареники ліпить чи на городі щось робить – все з піснею. Наша коронна – «Не сама лілію садила». Все, що на світі є, переспівували».

Читайте також:  Український вуличний музикант спричинив фурор на "Голосі" в Польщі (відео)

І нині Ліля не уявляє свого життя без музики й концертів. На 13 травня запланований концерт у сусідньому селі Якубів. Готується разом з Андрієм Григорським. Якось хлопець просто почув Лілю і запропонував заспівати з нею. Нині їхньому дуету вже майже два роки. За цей час влаштували зо 20 благодійних концертів на Прикарпатті, Львівщині, Тернопільщині.

Концертну програму Ліля складає сама. Разом з ними часто їздять танцювальні колективи з Долини та гурт «Візерунок Прикарпаття». Програма досить насичена, людям подобається, називається – «Голос, що дає надію». «Часто після концерту люди підходять і дякують, – каже Ліля. – Говорили, що були депресії, стреси, випадково побачили рекламу мого концерту і зайшли. Після виступу їхнє життя змінилося, а ті проблеми стали не такими вже й великими, як вони думали. Одна жінка раз прийшла і просто плакала: «Ти не уявляєш, що ти для мене щойно зробила!».

Сміється, як замовляли в Тернополі зал для концерту, то їх відговорювали. Мовляв, Олександр Пономарьов тут повен зал не збирав, а тим паче дівчина у візку. Ліля каже, з тисячу глядачів було.

Хто, як не я?
До кімнати часто заходить дідусь Юрій. Дуже опікується онукою. Дівчина каже – найперший її фанат. На всіх концертах з нею. «О, та нас така делегація їздить! – з лиця дівчини не сходить посмішка. – Кілька рядів – усе родина! Дідусь два інсульти переніс. Я з ним сварюся, що не можна так хвилюватися. А він постійно на концертах плаче. Каже, що то йому просто світло в очі б’є».

Дідусь сміється, виходить з кімнати, знову приходить, приносить концертний плакат, який зробили два роки тому. Тоді Ліля робила благодійний концерт для вихованців реабілітаційного центру в Долині.

Читайте також:  Жахлива пожежа на Житомирщині: загинули тримісячна дівчинка та півторарічний хлопчик

«Я просто подумала, що я можу зробити, чим допомогти? – говорить Ліля. – І, зрештою, хто їх більше зрозуміє, як не я?».

Ще Ліля брала участь в благодійних концертах, аби зібрати кошти на лікування онкохворого хлопчика з Долини, атовцям.

«Дуже гарний був концерт, були інші виконавці, Світлана Весна приїхала, – пригадує Ліля. – Ми з нею співали. А той хлопчик недавно повернувся з лікування з Італії. Все добре – одужує».

Каже, з усіх сцен, де виступала, то майже без допомоги могла заїхати хіба у Тернополі. Є пандус на вулицю, зі сцени в гримерку… А в інших містах її танцюристи піднімають.

Співатиме попри все
Ліля кличе маму, аби підставила їй під руку подушку й поправила ногу, бо затерпла. У два роки дівчині поставили діагноз – спинальна аміотрофія Кугельберга-Веландера. Каже, народилася здоровою, але потім щеплення дало ускладнення на спинний мозок.

Ліля ледь може рухати ногами й руками. Не може сама їсти чи взяти слухавку. Допомога їй потрібна практично у всьому. Дідусь з батьком придумали, як прикріпити мікрофон до візка.

Каже, коли хтось поставить їй руку на стіл, то може рухати пальцями й користуватися мишкою. Має клавіатуру на моніторі, де повільно набирає по літері й так шукає собі цікаву інформацію, скачує пісні, спілкується з друзями. Познайомилась з дівчатами, в яких такий самий діагноз. Якось одна з подруг написала, що у Фінляндії є клініка, яка оперує людей з цією хворобою.

«Наприклад, з десяти моїх знайомих – сім прооперовані, – розповідає Ліля. – Там ставлять титанові пластини на хребет, вони його фіксують, тримають. Просто вирівнюють хребет, бо ж органи стиснуті, все деформоване. Одна знайома писала, що її вирівняли на 16 сантиметрів, іншу – на 10, ще іншу – на 13 сантиметрів. Також дівчата писали, що вперше після операції вдихнули на повні легені».

Читайте також:  Стали відомі деталі ДТП на Косівщині, де тягач врізався в будинок

Якщо раніше рідним Лілі ніхто не давав надію, то зараз вона є. Місяць тому дівчина їздила до Львова на попереднє обстеження. Результати надіслали до Фінляндії. Звідти отримали відповідь – треба їхати на контрольне обстеження, а там скажуть, чи є сенс оперувати. Юрківи збираються туди наприкінці травня.

На цю поїздку та обстеження Ліля й заробляла концертами, адже потрібно майже 100 тисяч гривень, а сама операція коштує – 50 тисяч євро.

Дзвонить телефон. Ліля вибачається, мусить взяти, бо то знайома співачка вже тричі телефонує. Мама тримає слухавку біля вуха дівчини.

«Ні, поки ніяких концертів нема, – дзвінко говорить Ліля. – Ні, я тоді не зможу, бо маю їхати в клініку. Тоді й скажуть, чи можна мене оперувати, чи ні. Звісно, попри все, я буду співати».

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.