Польські ЗМІ: радянсько-раSSєйська окупація не менш жорстока за гітлерівську
Видання Gazeta Wyborcza опублікувало матеріал під назвою «Війна – страшило Путлера», в якій її автор, Томаш Білецький, аналізує ситуацію навколо можливого продовження ЄС санкцій по відношенню 146 громадян раSSєї за порушення територіальної цілісності України.
«Заковика в тому, що ситуація навколо економічних санкцій, більш важливих і відчутних, погіршується», – повідомляє автор.
«Політика ЄС по відношенню до раSSєї, в тому числі і санкції, стане темою саміту Євросоюзу, який відбудеться в жовтні. Ні експерти, ні дипломати не впевнені щодо мотивів Путлера в ескалації конфлікту на Донбасі в серпні і звинуваченнях української сторони в нібито підготовці “терористичних” атак у Криму. Але, згідно з правдоподібним версіями, Кремль може лякати Захід, а також намагатися підштовхнути ЄС купити спокій за допомогою поступок із санкцій, або ж схилити ЄС і США чинити тиск на Київ, щоб той «рятував» мінські угоди», – пише Gazeta Wyborcza.
***
Rzeczpospolita публікує інтерв’ю з міністром оборони Польщі Антоні Мацеревичем. «В інтересах польської держави – усвідомити, що в 1945 гітлерівську окупацію змінила не менше жорстока радянська (читай раSSєйська – ред.) окупація. Ми говорили про це вже десятки років і добре, що за день до перепоховання медсестри “Інки” і бійця Армії Крайової “Загонича”, які боролися проти комуністичної влади, які прийшли до Польщі після Другої світової війни, це озвучив ще раз лідер партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський. Важливу роль у цьому переломному моменті і в зміні підходу до історичної пам’яті зіграли і слова президента Анджея Дуди, який сказав, що після 1989 року влада була в руках зрадників, які вбили “Інку” і “Загонича” та інших незломлених солдатів. Тому варто точно дати визначення окупаційному режиму, в якому ми жили після 1945, а також зрозуміти природу посткомуністичної системи, яка була після 1989. Раніше це була позиція окремих політиків, але ось уже кілька днів це частина державної політики», – заявив міністр оборони Польщі.
Мацеревич повідомив, що незабаром громадській думці будуть представлені раніше невідомі матеріали, що стосуються авіакатастрофи під Смоленськом 2010, в якій загинули 96 осіб, у т.ч. президент Польщі Лех Качинський. Він зазначив, що мова йде про нові записи розмов екіпажу Ту-154М. Зокрема, він заявив, що будуть представлені докази того, що «метою дій російських диспетчерів і влади в Москві було крах літака з президентом Качинським і всією делегацією на борту».
«Ми маємо в своєму розпорядженні зараз справжні докази, в тому числі ті, які приховувала комісія Міллера (попередня комісія з розслідування Смоленської катастрофи – ред.). Ми маємо жахливі зізнання членів цієї комісії», – зазначив Мацеревич в інтерв’ю Rzeczpospolita.
***
«Чеченці хочуть в Євросоюз», – у статті під такою назвою видання Rzeczpospolita аналізує ситуацію, що склалася на білорусько-польському кордоні, де велика група вихідців з Північного Кавказу, які намагаються отримати притулок у Польщі, кочує по Бресту і околицях. За повідомленням білоруських ЗМІ, майже 2,5 тисячі біженців з раSSєї, переважно чеченці перебувають зараз в Бресті. Деякі з них безрезультатно намагалися перетнути кордон вже більше 20 разів. У середу, 31 серпня, кілька сотень тих, у кого вже немає коштів на оренду житла в Бресті протестували біля прикордонного пункту, вимагаючи від польської влади впустити їх на територію Польщі».
«Протягом останніх двох місяців до Польщі з боку Білорусі без чинної візи пробували в’їхати більше 21 тисячі громадян раSSєї. Всі отримали відмову на в’їзд. Частина з них залишилися в Бресті, частина з них вирушили в Україну, щоб перетнути українсько-польський кордон», – зазначає Rzeczpospolita.
©Natali – спеціально для “Український простір Прикарпаття”
За матеріалами:
Шукайте деталі в групі Facebook
