Ігор Коломойський кидає виклик українській державі
Олігарх Ігор Коломойський вдається до жорстких методів, аби відстояти свій бізнес і політичний вплив.
Рік тому озброєні люди у військовій формі без розпізнавальних знаків захоплювали адміністративні будівлі у Криму. Сьогодні “зелені чоловічки” з автоматами – вже у центрі Києва. Однак цього разу їхній господар – не Володимир Путін, а губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський. За його вказівкою озброєні люди, які прибули на броньованій військовій вантажівці без номерів, цими вихідними захопили будівлю акціонерного товариства “Укрнафта”, контрольний пакет акцій якого належить державі. Хто ці люди – достеменно невідомо. Деякі з них заявили журналістам, що вони – бійці добровольчого батальйону “Дніпро-1”. Утім, у самому батальйоні це спростовують.
Коломойський бореться за вплив
Ситуація із збройним захопленням “Укрнафти” – безпрецедентна в українській новітній історії. Ще ніколи олігархи або державні чиновники не захоплювали державних будівель у центрі столиці. “Це – виклик державі Україна. Те, що відбувається, – це не просто конфлікт. Це намагання Коломойського розширити свою імперію і зберегти політичний вплив. Але ми не можемо допустити існування держави в державі”, – наголошує у розмові з DW професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. Політолог вказує на те, що Коломойський за останній рік став найвпливовішим з українських олігархів, проявивши себе більш активно за конкурентів у протидії сепаратизму на Сході країни. Тепер, вважає Гарань, олігарх почав шантажувати владу у Києві своїм впливом, у тому числі, на фінансовані ним добровольчі батальйони.
Відкрите протистояння Коломойського з владою у Києві за вплив на паливний сектор країни розпочалося у четвер, 19 березня, коли уряд спробував змінити керівництво “Укртранснафти”, дочірньої компанії “Нафтогазу України” і відновити контроль над підприємством. Сам Коломойський в інтерв’ю власному телеканалу “1+1” визнав, що нинішній керівник державного підприємства – його ставленик. “Я є людиною, яка ще 2009 року мала стосунок до призначення пана Лазорка”, – зазначив олігарх. Сьогодні голову правління “Укртранснафти” Сергія Лазорка хоче звільнити уряд, аби повернути контроль над стратегічним державним підприємством. Новопризначений керівник підприємства прибув у суботу ввечері, 21 березня в офіс “Укртранснафти”, куди намагався потрапити силою, зустрівши опір охорони. Саме після цього будівлю зайняли озброєні люди Коломойського.
Король бензоколонок диктує правила гри
Для Ігоря Коломойського “Уктранснафта” – ключова ланка у функціонуванні його “паливної імперії” з повним циклом виробництва: від видобутку нафти – до її транспортування, переробки і продажу пального на одній з найбільших в Україні мереж автозаправок. Коломойський у бізнесі не любить конкурентів і за першої ж нагоди перекриває їм кисень, зауважує у розмові з DW директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн.
“Першим кроком Лазорка на чолі “Укртранснафти” після призначення 2009 року було розвернення трубопроводу, яким традиційно отримував нафту підконтрольний “Лукойлу” Одеський нафтопереробний завод, на Кременчуг, де група “Приват” Ігоря Коломойського взяла під контроль нафтопереробний завод”, – згадує аналітик паливного ринку. За словами Куюна, від того шоку Одеський НПЗ так і не оговтався і змушений був згодом закритися. Поступово Коломойський вижив з ринку всіх конкурентів, аж поки не залишився єдиним в Україні великим виробником пального.
Вплив на “Укрнафту”: хвіст крутить собакою
Це стало можливим зокрема і тому, що крім нафтопроводів олігарх контролював і значну частину видобутку нафти в Україні. Адже з 2003 року він має вплив на менеджмент компанії “Укрнафта” – хоч йому і належать лише 43 відсотки акцій, тоді як держава має 50 відсотків плюс одну акцію. Сергій Куюн звинувачує Коломойського у тому, що він завдав державі багатомільярдних збитків, продаючи державну нафту по занижених цінах на власні нафтопереробні потужності.
Але це ще не все, заявляє експерт нафтового ринку: аби не платити державі дивіденди державі, підконтрольний олігарху менеджмент списував величезні кошти з балансу “Укрнафти” шахрайськими методами. “При “Укрнафті” створений паралельний профіт-центр, куди виводиться основна частина прибутку, а держава має задовольнятися тим, що їй залишає на свій розсуд Коломойський”, – каже Куюн. Він заявляє, що щороку з “Укрнафти” за фіктивними угодами виводяться мільярди. Ігор Коломойський відкидає всі звинувачення у незаконній діяльності менеджменту контрольованих ним держкомпаній, називаючи спроби усунути його людей “переділом власності в інтересах інших учасників паливного ринку”.
Хабарі як засіб ведення бізнесу
Ігор Коломойський задля процвітання свого бізнесу вдається до суперечливих методів. Олігарх не приховує, що багато років йому вдавалося тримати своїх людей на керівних посадах держпідприємств за допомогою підкупу можновладців. Ще за часів Кучми він платив 5 мільйонів доларів щомісяця за те, що його людина очолювала “Укрнафту”. Про це він відкрито заявив на нещодавньому засіданні спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації. Відтоді минуло більше десяти років, влада в країні мінялася вже декілька разів, а Коломойському з усіма вдавалося “порозумітися”. Лише тепер, коли держава опинилася на межі дефолту, з’явилася нарешті політична воля, щоби змінити правила гри.
Вирішальним стало внесення змін до закону про акціонерні товариства, схвалене Верховною Радою з другої спроби, після багатомісячної боротьби. Тепер в законі вже немає “лазівки”, яка дозволяла Коломойському контролювати державне підприємство, маючи у ньому лише 43 відсотки акцій.
Один з ініціаторів законодавчих змін – депутат від Блоку Петра Порошенка Сергій Лещенко – говорить про шалений опір цьому закону. “Ми, група депутатів, які ініціювали закон, отримуємо погрози у соціальних мережах, а також від інших депутатів, ми стали об’єктами брудної кампанії у ЗМІ, яку влаштував Коломойський”, – нарікає Лещенко. Депутат сподівається, що після відновлення урядом контролю над “Укрнафтою” вдасться нарешті домогтися виплати державі 1,8 мільярда гривень дивідендів, нарахованих ще у жовтні минулого року. “Ці гроші вже закладені у бюджет, але Коломойський не хоче їх платити”, – нарікає депутат. Він вважає, що закон таки вдалося ухвалити завдяки тиску міжнародних кредиторів України, які не хочуть давати гроші, поки уряд не в змозі перекрити потоки державних грошей у кишені олігархів.
Удар по іміджу України
Голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук говорить про великий іміджевий удар для уряду України в очах західних партнерів. “Іноземні посольства все це бачать. Від цього конфлікту не виграє ніхто. Жодна зі сторін конфлікту не виглядає кришталево чистою. Державні органи поводяться також не ідеально, є зауваження до процедурних моментів при зміні керівництва. З іншого боку, з’являються ці невідомо кому підконтрольні збройні підрозділи”, – зазначає Філіпчук. За його словами, ця ситуація наочно показала, наскільки низькою є інституційна спроможність української влади. Якщо вплив олігархів на українську політику і державне управління залишатиметься таким як зараз, каже експерт, Україна не зможе прискорити нарешті процес євроінтеграції і реформ.
Олексій Гарань переконаний, що у нинішній ситуації шантаж з боку Ігоря Коломойського стає небезпечним для української влади. “Треба нарешті змусити олігархів грати за певними правилами”, – наголошує політолог. Першим кроком до обмеження впливу Коломойського на українську політику мало б стати усунення його з посади голови Дніпропетровської облдержадміністрації, вважає Гарань.
Джерело: Українська служба DW
Шукайте деталі в групі Facebook
