Огляд зарубіжних ЗМІ: Україні мало грошей, де взяти ще?
Українська криза, демонстрації в Німеччині і бойкот ЧС-2018 в дайджесті іноземної преси.
Україні потрібно більше грошей- The Washington Post
МВФ недавно підрахував, що Україні для запобігання падіння своєї валюти і виконання зовнішніх боргових зобов’язань на майбутні чотири роки знадобиться як мінімум 40 мільярдів доларів.
Фонд пообіцяв 17,5 мільярда, а от західні донори запропонували всього 7,5 мільярда.
Таким чином, уряду Петра Порошенка в майбутні кілька місяців доведеться просити у закордонних власників українських валютних облігацій 15 мільярдів доларів на полегшення тягаря заборгованості.
Найбільшим власником таких облігацій є Росія, якій належить три мільярди доларів українського боргу у вигляді єврооблігацій.
Не дивно, що путінські міністри зайняли жорстку позицію, заявляючи про те, що коли цього року настане час платити за боргами, Україна повинна буде розплатитися повністю.\
Інші власники облігацій, яких Україна просить продовжити терміни погашення, а також списати основну суму, відмовляються від будь-яких угод без участі Росії.
Українському міністру фінансів американського походження Наталі Яресько доводиться вельми важко, оскільки вона змушена просити про допомогу режим, чиї танки і війська наразіперебуваютьна території її країни, і який прагне до знищення її держави.
Такий важіль впливу Росії вручили західні лідери, які свої піднесені заяви про підтримку України не підкріплюють фінансовою допомогою.
Подібно ЄС, Сполучені Штати надають Україні два мільярди доларів у вигляді кредитних гарантій, хоча це нікчемна сума в порівнянні з обсягами допомоги, яку вони надають іншим своїм союзникам в кризовій ситуації.
Наслідуючи приклад канцлера Німеччини Ангели Меркель, чиновники з Білого дому ухиляються від закликів надати Україні оборонне озброєння і заявляють, що набагато важливіше забезпечити успіх уряду Порошенка. Однак адміністрація Обами не пропонує Україні навіть ті кошти, які потрібні їй для розрахунків за боргами з Росією, не кажучи вже про боротьбу з її армією.
Заявляючи про те, що Україна вдячна за отриману допомогу, Яресько заявила нам: «Важко повірити, що більше підтримки не буде».
Вона вказує, що її новонабутабатьківщина з населенням в 45 мільйонів осібв буквальному сенсі поставила на вагисвоє майбутнє і життя тисяч своїх громадян, прагнучи до західної демократії та системивільного ринку. Майбутнє ліберальних цінностей на більшій частині Європи залежить сьогодні від того, прийде чи ні Захід на допомогу Україні.
За що протестують у Німеччині – Der Spiegel
Рух Blockupy, критично налаштований стосовно капіталізму, закликав оголосити 18 березня Днем протесту проти європейської антикризової політики.
Підстава- урочисте відкриття нової штаб-квартири Європейського центрального банку. Заворушення сталися на самому початку акції протесту.
Недалеко від будівлі Старої опери в центральній частині міста демонстранти закидали поліцейських камінням. Щонайменше, один поліцейський був поранений, повідомив офіційний представник поліції. Поранення також отримав один з демонстрантів.
Поліція застосувала водомети. «Використання водометів стало необхідністю зважаючи на заворушення», – написала франкфуртська поліція в Twitter. Як повідомила прес-секретар відомства, було створено безліч вогнищ пожежі, підпалені в цілому сім поліцейських автомобілів.
За словами очевидців, здавалося, що поліція зовсім не очікувала такого стрімкого зростання насильства. Поліція повідомила про те, що в цілійнизцірайонів Франкфурта були зафіксовані випадки нападу на поліцейських.
У районі Остенд, в якому розташована штаб-квартира ЄЦБ, навряд чи можна було знайти перехрестя, на якому не горіли б сміттєві контейнери, шини або транспортні засоби. Демонстранти намагалися пробитися на повністю оточену територію банку, але поліція їх зупинила.
Демонстранти також закидали камінням пожежні команди і трамваї, що ускладнювало роботу пожежників. Повідомлялося, що недалеко від будівлі ЄЦБ був підпалений поліцейський автомобіль. На місці події були помічені демонстранти в масках. Головним чином поліція залишалася біля краю зони оточення і зосередилася на охороніЄЦБ.
Згіднозполіцейськими, демонстранти заблокували центральний автомобільний міст Флессербрюкке через річку Майн і розв’язку Ратсвег, найважливіший транспортний вузол в східній частині міста.
У Twitter можна побачити безліч палаючих поліцейських автомобілів, стопки шин, інші барикади теж були підпалені. За даними поліції, окремі особи спробували штурмувати поліцейську частинуна вулиці Цайль.
Бойкот ЧС-2018 в Росії реальний? – Sueddeutsche Zeitung
Війна на сході України все більше перетворює чемпіонат світу з футболу в Росії 2018 року в справу політичної важливості.
Так, у німецькій Християнсько-демократичнійпартії все голосніше вимагають перенести вирішальний етап ЧС-2018 з Росії в інше місце або зовсім бойкотувати його.
Голова парламентського комітету зі спорту Ханс Штеффель і міністр внутрішніх справ федеральної землі Гессен, його однопартієць Петер Бойт, наприклад, зажадали перенесення ЧС з Росії в тому випадку, якщо президент Путін продовжить свою політику щодо України.
Не відкидаютьподібного варіанту експерт з внутрішньої політики фракції ХДС/ХСС Штефан Майєр і міністр внутрішніх справ Баварії Йоахім Херманн. “Поки російські солдати вбивають мирних жителів вУкраїні, в Росії не може відбуватисячемпіонат світу з футболу”, – заявив Штеффель.
Тим часом керівництво Міжнародного олімпійського комітету та Німецького футбольного союзу – проти бойкоту.
“Бойкоти спортивних заходів не призводять ні до чого, – заявив президент МОК Томас Бах. – Бойкот суперечить духу спорту, налагодженню мостів. Спорт часто є останньою можливістю для діалогу”.
Забирати у Путіна чемпіонат світу не поспішають.
Такої ж думки дотримується і голова DFB Вольфганг Нірсбах. Проти бойкоту ЧС в Росії висловилися і в футбольному клубі “Баварія Мюнхен”. “Досвід показує, що бойкоти в спорті не призводять до бажаного результату”, – заявив президент “Баварії” Карл-Хайнц Руменігге.
США відкладає початок підготовки українських військових – The Wall Street Journal
Пентагон відкладає програму з підготовки українських військовослужбовців, щоб не дати Кремлю підставу порушити крихку мирну угоду, укладену минулого місяця Києвом і підтримуваними Москвою сепаратистами, заявив командувач сухопутними військами США в Європі генерал-лейтенант Бен Ходже.
“Адміністрація дуже обережна, вона не хоче підірвати “Мінськ-2”, – зазначає колишній посол США в Україні Стівен Пайфер.
Підготовка дивізіонів української Національної гвардії повинна була проходити вЗахідній Україні. Українські підрозділи передбачалося привести у відповідність з дивізіонами армії США і проінструктувати в тому, як покращити надання першої допомоги в польових умовах, як боротися з ворожим радіоперешкодами і як вижити під важким артобстрілом.
“Початок підготовки відклали, щоб спробувати дати більше можливості для повного проведення в життя перемир’я і мінських угод”, – заявив генерал Ходжес.
За його словами, він очікує, що підготовка розпочнеться пізніше, цієї весни.
Шукайте деталі в групі Facebook
