Учитель має створити умови для насичення сенсорного голоду дітей

#мої_педагогічні_будні. Давно не користувалась цим хештегом. Не до творчості якось. Але ж це не означає, що немає чим поділитись.

Що ви чули про пропріоцепцію?

Навіть якщо не чули, то точно бачили! Адже ваші учні гойдаються на стільцях, хитають ногами, підкладають під дупки ноги чи подушечки, похитуються (і навіть часто падають зі стільців).

Все це відбувається на уроках, і вам здається, що відволікає дітей. Хоча ні. Це свідчить про активний розвиток мозку, його спроби сконцентруватися і «зрозуміти», де тіло в цей конкретний проміжок часу.

У дітей молодшого шкільного віку пропріоцепція може бути посиленою або погано розвиненою.

Деякі діти можуть мати проблеми зі становленням цього аспекту сенсомоторики, що може впливати на їхню здатність концентруватися та виконувати фізичні завдання, такі як писання чи рухи в просторі.

Що ж робити? Сварити і скубати?

Ні! Створювати умови для насичення сенсорного голоду!

Окрім фізичних вправ, частого стрибання (так, ми просто стрибаємо, як м’ячики), у мене в просторі є надувні подушки-балансири, які діти можуть покласти на стілець і «активно» посидіти на них деякий час.

Так. Під час уроку.

Так. Можуть встати, взяти і вмостися на неї.

І так. Можуть покласти на підлогу чи передати сусіду через деякий час.

Це не відволікає. Вони не гойдаються на них весь урок, адже всидіти на ній довго складно – напружуються м’язи спини, необхідно слідкувати за поставою та концентруватись на тілі.

І, до речі, бачили б ви задоволення нашого логопеда, коли вона вперше все це побачила.

Логопеди зрозуміють.

Тому тримайте ідейку. Адже багато хто на дистанційці свариться, що діти крутяться на стільцях. Перестануть, якщо під боком матимуть такий інструмент.

P.S. На гуртку у 5 класі діти теж їх використовують.

Автор: Галина Сищук, учитель, м. Харків.

Шукайте деталі в групі Facebook