Уряд змінив правила дистанційного навчання для школярів-біженців
Уряд з осені запроваджує нову дистанційну форму навчання для українських школярів, які перебувають за кордоном. Учням пропонують вивчати не всі предмети, а “український компонент шкільної програми”.
Таке навчання забиратиме усього 6-8 учбових годин на тиждень.
Решту предметів діти вивчатимуть у школах країн, де вони зараз перебувають, і цю частину навчання їм наприкінці року зарахують автоматично.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль каже, що запровадження скороченої дистанційної програми має на меті зменшити навантаження на школярів, які змушені “тягти” дві школи – українську та закордонну. А також зберегти зв’язок дітей з Україною.
Таке навчання пропонують запровадити не у рідних для дітей школах, а у спеціалізованих освітніх дистанційних закладах у кожній області. Це означає, що більшість учнів, які перебувають за кордоном, втратять можливість навчатися серед своїх однокласників і зі своїми вчителями.
Чому так сталося і як виглядатиме таке навчання, ми дізнавалися в експертів та у батьків дітей, які постануть перед вибором, що робити з навчанням в Україні.
Мільйон українських школярів за кордоном?
За даними прем’єра Дениса Шмигаля, за межами України навчається близько мільйона українських школярів. Скільки з них вчились і в закордонній школі, і в українській одночасно, точно невідомо.
Ця статистика охоплює тих, хто перебуває у країнах Заходу. Даних про дітей, які навчаються в Росії, немає.
Ще на початку літа з’явилася інформація про те, що міносвіти настійливо рекомендує управлінням освіти в регіонах, які розташовані далеко від зони бойових дій, у новому навчальному році відмовитися від навчання онлайн і повернутися до звичайних уроків.
Там, де досі немає укриттів, школа зруйнована чи розташована близько до зони бойових дій, дистанційне навчання збережеться.
Багато шкіл оголосили, що з 1 вересня уроки повертаються в офлайн, і такі наміри позитивно сприйняла більшість батьків в Україні.
Але за таких умов учні за кордоном втратять можливість навчатися онлайн у своїй рідній школі. І для багатьох така перспектива – це подальше віддалення дітей від свого рідного середовища на батьківщині.
“Вони й так зараз стають новими німцями-британцями-канадцями-поляками. Єдине, що тримало їхній зв’язок з Україною, з її культурою та її кодами – це шкільні онлайни. І тільки вони давали шанс нехай не щодня, але бачитися з рідними вчителями та однокласниками”, – пише у фейсбуку політологиня і журналістка Яніна Соколовська.
Її два сини, а також донька-студентка навчалися дистанційно в українських освітніх закладах з-за кордону.
“Український компонент”
Як пояснюють експерти, “український компонент” передбачає, що учні вивчатимуть базові для української освіти предмети. Передусім це історія, українська мова та література, які є необхідними для вступу в українські виші. Але офіційного переліку міносвіти поки що не оприлюднювало.
Оскільки кожна школа може самостійно обирати форми навчання, то теоретично і вони можуть організувати навчання за “українським компонентом” для дітей з-за кордону.
Але чи будуть вони це робити? Співзасновниця ГО “Смарт освіта” Оксана Макаренко вважає, що досвід попереднього навчального року показав, що дистанційка у звичайній школі не була ефективною.
“Окрім того, у звичайній школі організація такого процесу буде складною. Бо як можна організувати навчання, коли охочих буде по кілька дітей в різних класах молодшої і старшої школи? Це буде неефективне витрачання часу і ресурсів вчителів”, – пояснює вона ВВС Україна.
За словами Макаренко, такі навчальні послуги мали б надавати спеціалізовані заклади дистанційної освіти. Особливо коли йдеться про учнів старших класів.
“Український компонент” цілком прийнятний для дітей молодшого віку, але для старших цього буде недостатньо. Бо для вступу у вищі навчальні заклади потрібні будуть знання не лише з тих предметів, що увійдуть до програми з “українським компонентом”, – додає експертка.
Більше деталей про те, як функціонуватиме новий формат навчання дітей-біженців в українських школах онлайн профільне міністерство ще не надало, хоч вже і середина серпня.
Проте Денис Шмигаль сказав коротко, що запровадити нову форму навчання планується у “вибраних дистанційних школах кожної області”.
Інна Совгар, мама трьох дітей з Вишгорода, двоє з яких школярі, каже, що хотіла б, аби вони і далі навчалися у своїй школі дистанційно і паралельно – в Німеччині, куди вони виїхали понад рік тому.
“Звісно, ми б хотіли, щоб дистанційна платформа була у нашій рідній школі, але якщо цього не буде, ми перейдемо в іншу школу. Головне, що я взагалі не розглядаю варіанта не вчитися дистанційно в Україні. А вже як повернемося додому, знову підемо в наш клас”, – каже Інна в коментарі ВВС Україна.
Згідно з останнім опитуванням УВКБ ООН, більшість біженців з України у майбутньому сподіваються повернутися додому, але поки що залишатимуться там, де вони є зараз.
У найближчі три місяці планують повернутися близько 15%.
Сподівання на повернення “колись одного дня” мають 62-67%.
Шукайте деталі в групі Facebook
-
Зарплата – 3 тисячі гривень: заступниця Лісового озвучила головну проблему дошкілля
-
В Україні змінюються правила зарахування на “бюджет”: як отримати безкоштовну освіту
-
Час починати готуватися: вже у березні спокійні часи закінчаться
-
Вартість пробного ЗНО-2021 зросте: коли розпочнеться реєстрація та яка середня ціна