Вальсуючі «вчительки, що втратили педагогічну цноту» обурили мережу
Обговорення спричинив допис про 1 вересня.
Екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук на сайті Освіта.ua висловив свої думки щодо початку нового навчального року 1 вересня.
Нагадаємо, ми писали про терміни навчального року 2023-2024 у матеріалі:
Новий навчальний рік в Україні: коли він розпочнеться та закінчиться?
Пан Лікарчук висловив думку, що 1 вересня – свято родом із «совка»
Зокрема, він нагадує, що до XX століття в шкільній освіті єдиного дня початку нового навчального року не було. Тодішні нормативні документи встановлювали, що для кожного типу закладів освіти був свій день початку навчального року, який насамперед залежав від соціально-економічної ситуації, в якій ці заклади функціонували.
Так, церковнопарафіяльні (початкові) школи для найбідніщих і найчисленніших верств населення навчальний рік розпочинали після завершення сільськогосподарського року, а заклади вищого рівня (повітові училища та гімназії) – у перший день Успенського посту на початку серпня.
Адже учнями училищ і гімназій в основаному були діти містечкових жителів, для яких заняття сільськогосподарським промислом не було основним видом їхньої трудової діяльності.
Традиція починати навчання одночасно в усіх школах, зазначає Лікарчук, виникла у 1932 році, коли «більшовицька влада» вирішила поєднати 1 вересня Міжнародний юнацький день з днем початку нового навчального року.
Так 1 вересня 1933 р. всі діти в школах радянської України сіли за парти. Справедливості ради зазначимо, що всі інші республіки колишнього срср перейняли українську ініціативу лише у 1935 році…
Лікарчук описує, як протягом десятиліть 1 вересня видозмінювалося – від помпезних демонстрацій з нагоди початку нового навчального року до «ленінських уроків» та «уроків миру», з яких обов’язково розпочинався новий навчальний рік… Аж до 1984 р., коли 1 вересня стало «всенародним святом» – Днем знань.
Далі освітянин продовжує:
Після проголошення української Незалежності 1 вересня як день початку нового навчально року збереглося. Зникли комуністичні символи та відповідне ідеологічне наповнення, але урочисті лінійки, «почесні» гості з їхніми промовами, віршики, калатання дзвониками, награна вдячність запрошеним і багато чого іншого залишилося.
Щоправда, поруч із колишніми комуністами-атеїстами на лінійках почали масово з’являтися священники; вчительки, втративши педагогічну цноту, стали на лінійках показово, хоч і не завжди гарно, вальсувати…
Тож проголошення 1 вересня 1993 року Днем знань він вважажє продовженням совкових традицій, які збереглися у росії, білорусі та ще в кількох колишніх наших «братьєв» по срср.
Відходом від радянщини автор статті вважає, що рішення про те, коли починати і завершувати навчальний рік, мають приймати громади або колективи закладів освіти.
Допис Ігоря Лікарчука зібрав понад тисячу вподобайок і сотні поширень.
Водночас чимало коментаторів висловили свої думки з цього приводу:
Шукайте деталі в групі Facebook
