Чи потрібно зменшувати кількість шкільних предметів
Міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що кількість предметів в українській школі треба зменшити. Вона має бути раціональною, оскільки діти все одно зосереджуються на тих, які вважають для себе пріоритетними.
Зважаючи на те, що є свої «за» і «проти» скорочення, він запропонував українцям обговорити це питання, а також, попросив розповісти про досвід відвідування дітьми шкіл за кордоном.
Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» систематично «відвідує» демократичні школи в Ізраїлі у пошуках відповіді на запитання про те, якими мають бути державна, регіональна та місцеві освітні політики для того, щоб створити можливості для дітей здобути якісну, корисну та сучасну освіту. Це, вірогідно, потребує значно більшого, ніж зміна кількості предметів. Навчальні моделі ізраїльських демократичних шкіл наочно ілюструють, як привести шкільну освіту у відповідність до інтересів і здібностей кожної дитини, до тенденцій і потреб розвитку сучасного суспільства, і які системні зміни для цього необхідні.
Свобода вибору в демократичній школі в Хадері
Школа в Хадері – це перша демократична школа, яку відкрили в Ізраїлі. Її ідеологію, принципи організації навчання та навчальну модель взяли за зразок інші демократичні, а згодом і звичайні державні школи. Перевірена практикою ефективність цієї моделі здійснила вирішальний вплив на зміну освітніх політик на усіх рівнях – державної, місцевої й закладів освіти. Це середня школа, яка не має конкретної спеціалізації. Тут навчаються учні молодших, середніх і старших класів. Її випускники можуть складати загальнонаціональний екзамен на атестат зрілості – багрут, що необхідно для вступу до закладів вищої освіти. В школі представляють свій спосіб навчання як такий, що «дозволяє своїм студентам навчатися в умовах людської гідності, мультивікової організації, свободи та вибору». Відповідно до своїх інтересів, діти самі вибирають, що, коли і з ким вивчати.
Інформацій лист дає достатньо повне уявлення про організацію шкільного життя, в тому числі, навчального процесу. Тут зазначається, що школа ініціює та заохочує вільну й незалежну навчальну діяльність і не має жодних переваг щодо окремих дисциплін чи видів начальної діяльності. Навчання проходить індивідуально та в групах. З урахуванням напрямків навчання кожної дитини шляхом діалогу між дитиною, батьками і командою вчителів визначають зміст і траєкторію навчання для кожного студента. Навчання відбувається в різновіковому просторі в групах-класах, в навчальних центрах та індивідуально, також практикується репетиторство. Школа пропонує широкий вибір предметів і декілька рівнів для кожного з них. На початку навчального року студентам відводять час для того, щоб вони могли відвідати різні заняття різних вчителів, вибрати потрібні для себе й побудувати власну систему часу і занять.
Навчання відбувається згідно із системою уроків, класів і центрів, яка побудована таким чином, що навчальні процеси відбуваються в кожну мить і в будь-якому просторі. Суть системи в тому, що усі заходи представляють у вигляді розкладу для різних вікових підрозділів, однак це не виключає різновікового навчання. Кожен студент може отримати системи всіх розділів і вибрати заняття й класи відповідно до своїх побажань, інтересів і академічних здібностей. Звісно, трапляються накладки в часі, оскільки пропозицій занять багато, тоді студенти вибирають більш значимі для себе. Зазвичай ці розклади вивішувалися на стіні секретаря та в різних будинках школи і видавалися студентам на початку навчального року, а цього року проходить пілотна публікація системи через спеціальну програму.
Навчальний процес у початковій і середній школі підпорядковується загальній логіці: надати дітям максимальну кількість пропозицій для вивчення шкільних навчальних дисциплін у різних формах, локаціях і вікових групах та абсолютну свободу вибору. Тобто, у розкладах є всі шкільні предмети, але немає звичних для нас уроків і класів, обов’язкового відвідування студентами однієї вікової групи занять, що проводяться за однією навчальною програмою. Більше того, немає навіть вимог щодо обов’язкового вибору хоча б мінімальної кількості занять. Але на практиці таких випадків немає, а навпаки, діти активно «розбирають» курси завдяки тому, що замість «навчальної зрівнялівки» й обов’язковості мають багато альтернатив і свободу вибору. Головне завдання молодшої й середньої школи – виявити інтереси та здібності студентів, забезпечити їм можливість рухатись власною навчальною траєкторією комфортним для себе темпом і підійти до старшої школи з чітким усвідомленням своїх сильних сторін та прийнятних сфер для їх реалізації. Це необхідно, в тому числі, для вибору оптимального шляху підготовки до національного тесту на атестат зрілості, який також максимально індивідуалізований. Багрут включає обов’язкові предмети, але рівень, на якому їх складати, студент визначає сам, відповідно, готується згідно з вимогами до цього рівня. Крім того, є предмети за вибором школи і студента.
Випускники мають право здавати багрут, якщо вони складали іспити з обов’язкових предметів за курсом навчання в школі (англійська мова, математика, іврит, історія, Біблія, громадянство, література); досягли, мінімум, 21-ї навчальної одиниці (кредитів) при вивченні цих дисциплін (для кожної встановлюється обов’язковий мінімум навчальних одиниць і є можливість брати більше для тих студентів, які хочуть вивчати дисципліну глибше); склали іспити принаймні з одного поглибленого предмета не менше, ніж на 5 навчальних одиниць. Крім того, ця демократична школа згідно з рішенням шкільного парламенту приєдналася до програми міністерства освіти з альтернативного оцінювання. Ця програма передбачає, що 70 % навчального матеріалу оцінюють на ЗНО, а 30 % – на внутрішньому альтернативному оцінюванні школи. Школа сама обрала способи й методи оцінювання знань, розробила інструкції. На початку навчального року вчителі їх оприлюднюють і пояснюють. Підсумкова оцінка – це середньозважена двох оцінок – у 70% і 30%.
Зараз Міністерство освіти Ізраїлю проводить експеримент із впровадження нової програми в школах. Частиною цього експерименту є об’єднання кількох обов’язкових предметів в один. Історію, Біблію, громадянство й літературу об’єднують в один предмет – MHR (спадщина, суспільство, дух). Вивчення цієї дисципліни триватиме 3 роки, буде проходити в два етапи. Перший – етап фундаментальних досліджень у відповідних галузях знань. Він необхідний для передачі знань і навичок, які міністерство освіти визначило як базові. Для кожної з дисциплін (їх розглядають як напрями навчання в рамках об’єднаної дисципліни) встановили обсяг в 1,5 навчальних одиниць. Другий етап – мульти-дисциплінарна підсумкова робота. Її мета – дати можливість студентам досліджувати цікаві для них питання з цих дисциплін, висловлювати свої позиції з важливих для суспільства й громадян питань. Роботу оцінюють вчителі школи й зовнішні екзаменатори. Її обсяг – 2 навчальні одиниці.
З урахуванням експериментальних змін необхідний мінімум вивчення обов’язкових шкільних дисциплін для допуску до складання іспиту на атестат зрілості виглядає так: мова – 2 навчальні одиниці; англійська – 4 (мінімум) чи 5; математика – 3, 4 чи 5; історія, Біблія, громадянство, література – по 1,5; мульти-дисциплінарна підсумкова робота – 2. Вибіркові предмети для поглибленого вивчення: наука про землю; фізика, хімія; географія, театр; майстерність – по 5 навчальних одиниць кожна. Студент вибирає, мінімум, одну, максимум – три дисципліни. Додаткові умови для отримання атестату зрілості – участь студентів в заняттях з фізичного виховання протягом 3-х років за одним із планів, що пропонує школа, та регулярна соціальна участь у громадських заходах (шкільних і для місцевої громади) в 10-му класі. Оцінка з фізичного виховання не впливає на оцінки в атестаті зрілості, проте про неї необхідно повідомити міністерству освіти. Громадська участь підтверджує право на отримання атестата. Це важливо, оскільки значна частина завдань для багрута спрямовані на оцінку саме громадянської зрілості й компетентності випускників.
Навчання в академічній школі «Кехілла»
Єврейська середня школа «Кехілла» – це незалежна демократична школа, що знаходиться в Тель-Авіві. Вона акредитована Західною асоціацією шкіл і коледжів та Каліфорнійською асоціацією незалежних шкіл. Ця академічна школа готує студентів до вступу до університетів. Детальну інформацію про неї дає профіль школи. На навчання (а тут немає початкових й середніх класів, лише – старші) приймають дітей із державних та приватних шкіл. Унікальність навчальної академічної програми школи – в її блочній системі. Навчальні курси, які пропонують студентам для вивчення, об’єднали в блоки. Для студентів розробили посібник з пропозиції курсів, у якому детально виклали академічні вимоги для завершення навчання, пояснили порядок обчислення середнього балу, надали рекомендації для вивчення курсів, короткий опис завдань і змісту кожного курсу та етапів його проходження, вимоги для переходу на наступні етапи. Пропозиції на 2022 – 2023 навчальний рік включають такі блоки курсів: «Спрямовані дослідження», «Технічне мистецтво», «Англійська мова», «Історія», «Суспільні науки», «Іудаїка», «Математика», «Фізичне виховання», «Наука», «Візуальне і виконавське мистецтво», «Мови світу». В кожному блоці є перелік дисциплін, що входять до нього, пропозиції, в яких класах і семестрах їх можна вивчати.
Студенти 9-го, 10-го, 11-го класів мають пройти мінімум 7 курсів. Типовий графік включає курси із таких блоків: англійська мова, математика, природничі науки, історія, іудаїка, мова (іврит) та додатковий курс з будь-якого іншого блоку. Студенти 12-го класу вибирають мінімум 6 курсів. Обов’язковими є курси з англійської мови та іудаїки. Інші курси можна вибирати із будь-яких блоків. Головна умова – щоб вони відповідали вимогам до випуску. Ці вимоги передбачають, що студенти мають вивчати обов’язково: 4 роки англійську мову та іудаїку; 3 роки – математику, суспільні науки та історію; 2 роки – одну із мов – іврит, іспанську, французьку, мандаринську (стандартна китайська) чи латинь. Також школа рекомендує 1 рік фізкультури і 1 рік візуальних та виконавських мистецтв. В рамках цих блоків кожен студент вибирає для себе курси й рівень їх вивчення згідно зі своїми інтересами та з допомогою команди академічних консультантів і радників. Рекомендації для вибору готують департаменти. При цьому, враховують не лише інтереси студентів, а й їхні можливості для успіхів, базові знання з дисциплін та виклики, що можуть ускладнювати вивчення курсів на обраному студентом рівні.
Блок «Спрямовані дослідження» – найменший. Він включає один річний курс для набуття навичок та застосування кращих практик навчання, який можна пройти в будь-якому класі з 9-го по 12-й. Студенти вчаться вибирати пріоритети, планувати виконання завдань, управляти своїм часом, орієнтуватися в освітніх технологіях і практиках, працювати з джерелами інформації, планувати проєкти, готувати есе та анотації, розробляти власну систему відстеження своєї навчальної діяльності. З огляду на мету і зміст курсу, його рекомендують вивчати раніше.
Блок «Технічне мистецтво» складається з кількох дисциплін. Річний курс інформатики та кодування пропонують вивчати з 9-го по 12-й клас. Він потребує задовільного знання алгебри, є базовим для подальшого вивчення інформатики, також забезпечує вступ до проектування програмного забезпечення. Для тих, хто хоче просуватися далі у вивченні інформатики, пропонують два річних курси інженерії й курс інформатики, які можна вивчати з 10-го по 12-й клас, та курс «структури даних» – для 11-го й 12-го класів. Цей блок не входить до переліку обов’язкових для випуску. Його пропонують студентам, які цікавляться комп’ютерними науками й хочуть отримати високий рівень знань і практичної підготовки.
Оскільки вивчення англійської мови протягом усіх 4-х років – одна із вимог для випуску, відповідний блок актуальний для усіх класів, але передбачає можливості для вибору рівня вивчення. Річний курс для 9-го класу спрямований на розвиток базових навичок володіння англійською мовою. Учні читають тексти різних жанрів та періодів часу, при цьому, вивчають техніки читання та методи анотації для розуміння змісту, аналізу та критики, беруть участь в академічних дискусіях, розвивають навички письма. Починаючи з 10-го класу студентам пропонують по два річних курси – стандартний і з відзнакою. Другий включає всі цілі стандартного, але студенти вивчають матеріал швидшими темпами і в більшому обсязі, їм пропонують додаткові міждисциплінарні тексти. Звісно, збільшується обсяг завдань і самостійної роботи. Рівень з відзнакою у 11-му й 12-му класах – це вже рівень коледжу. Тому тут потрібна рекомендація відповідного департаменту. Крім того, в блоці пропонують кілька семестрових курсів для більш глибокого вивчення окремих періодів і жанрів, зокрема курси «Гарлемський Ренесанс», «Комедія та сатира», «Утопії та антиутопії», «Англійська література та композиція».
Вимоги до випуску передбачають вивчення курсу історії протягом 3-х років. Блок історії включає три обов’язкові річні курси, які студенти вивчають із 9-го по 11-й клас та курси з відзнакою для 12-го класу. У 9-му класі студенти проходять курс всесвітньої історії, зміст якої включає вивчення стародавніх, класичних та середньовічних суспільств на різних континентах. Він спрямований на розуміння студентами того, як формувався сучасний світ та вироблення вміння аналізувати першоджерела, проводити дослідження та реалізувати міждисциплінарні проєкти, брати участь в дискусіях і дебатах. Курс включає такі проблемні теми: Що робить нас цивілізованими? Як формуються групові ідентичності? Як формуються й чому можуть зазнати краху демократії? Як релігії об’єднують і роз’єднують? В курсі всесвітньої історії в 10-му класі вивчають основні події та історичні тенденції, що впливали на сучасність з кінця XVIII століття. Тут головну увагу приділяють піднесенню демократичних ідей та впровадженню принципів і законів, дослідженню причин, ходу й наслідків двох світових війн. Так прагнуть розвинути в студентів розуміння історичних коренів сучасних світових проблем та їх різні контексти – політичні, економічні, культурні.
В блоці «Суспільні науки» пропонують курси для 11-го й 12-го класів. Курс «Вступ до економіки» покликаний формувати економічне мислення. Студентів ознайомлюють із основними школами економічної думки, основами мікро-економіки і макро-економіки, виробляють у них навички фінансової грамотності. Також розглядають зв’язки між державною економічною політикою та добробутом громадян, між економічними мотивами голосування громадян на виборах та економічною політикою. Курс психології потрібний для ознайомлення з науковими основами вивчення поведінки та психічних процесів.
Блок «Іудаїка» достатньо ґрунтовний, змістовно насичений і різноманітний. Його не можна назвати суто релігійним. Окрім «Основ іудаїки» та трьох курсів по вивченню Тори, студентам пропонують: «Великі єврейські рішення» (сучасні виклики єврейського життя та прийняття рішень); «Фемінізм, право і традиція» (особиста автономія, роль жінок і представництво на керівних посадах в сучасному Ізраїлі); «Історія єврейської діаспори» (від раннього Середньовіччя до сучасності); «Націоналізми» (історичні, політичні, інтелектуальні корені націоналізму; націоналістичні рухи; критики націоналізму; альтернативні ідеї; народність); «Простір і час в єврейській думці» (вивчення тематичних філософських джерел та текстів Тори); «Порівняльні релігії» (вплив іудаїзму, християнства, ісламу, даосизму й буддизму на історію, політику й культуру тих, хто їх сповідує); «Я та інший в єврейській думці» (філософські дослідження ролі й місця людини в своєму суспільстві); «Сучасний Ізраїль» (політична, культурна та релігійна історія Ізраїлю з 1948 року по теперішній час); «Сучасна єврейська література» (питання єврейської ідентичності в літературних творах). Самі назви і зміст цих курсів яскраво свідчать про їх спрямування на формування культурної й громадянської ідентичності студентів, на поглиблення історичних, філософських, громадянських знань, на розвиток критичного мислення.
Математичний блок включає річні стандартні курси з алгебри та геометрії як базові, що дають необхідний мінімум знань та курси з відзнакою за рекомендацією кафедри. Додатково пропонуються: «Передчислення» (поглиблена тригонометрія), «Статистика», «Числення» (диференціальне та інтегральне числення).
Фізична культура не включається до обов’язкових вимог, проте її рекомендують, як мінімум, протягом одного року. Курс фізичної підготовки пропонують студентам з 9-го по 12-й клас. Вони вивчають фітнес, розробляють власні програми тренувань, навчаються правильно використовувати обладнання тренажерного залу. Є альтернативи проходженню курсу: зіграти сезон у спортивній лізі школи; взяти участь у двох сезонах з весняних видів спорту, які є в школі.
Блок «Наука» включає вступні курси, курси з відзнакою та поглиблені курси на рівні коледжу з біології, хімії, фізики. Крім того, в 11-му й 12-му класах запропоновані: «Анатомія та фізіологія людини», «Морська біологія», «Вступ в астрономію», «Фізика і механіка». Вимоги до випуску передбачають вивчення курсів з цього блоку протягом 3-х років і, як мінімум, 1 рік наук про життя і 1 рік фізичних наук. Тобто, студенти, які не планують обирати професію, пов’язану з цими науками, можуть обрати всі вступні курси чи два з них, наприклад, біологію й фізику, й доповнити морською біологією чи анатомією й фізіологією людини.
Перелік і зміст курсів блоку «Візуальне та виконавське мистецтво», рекомендація школи кожному студентові обрати хоча б один річний курс свідчить про багатогранність її освітніх пріоритетів та велику увагу до питань особистісного розвитку студентів. Для вибору в галузі візуального мистецтва пропонують кілька річних курсів: «Студія мистецтва», «Вступ до ілюстрації», «Цифровий дизайн», «Цифрова фотографія», «Тематична фотографія», «Дизайн видання».
Прихильники виконавського мистецтва також мають широкий спектр для вибору річних курсів: «Теорія музики та композиція», «Акустична гітара-сімейний ансамбль», «Ансамбль джаз/рок». Шанувальники театру можуть відвідувати 2 курси «Театральне мистецтво». Студенти, які обрали ансамблі й театральне мистецтво, по закінченню курсів представляють для школи й місцевої громади свої концерти й оригінальну театральну виставу.
В рамках блоку «Світові мови» студенти можуть вибрати для вивчення одну чи кілька мов: іврит, іспанську, французьку, мандаринську (китайська) чи латинь, які пропонують вивчати з 9-го класу. Для івриту, іспанської та французької передбачено кілька річних курсів, що дають можливість вивчати будь-яку мову з початкового чи з наявного у студента базового рівня – до рівня з відзнакою та кількома відзнаками. Для інших мов є початковий та середній рівні, що забезпечують формування базових навичок, розуміння граматики.
Висновки
Вибір моделей, на прикладі яких ми проілюстрували особливості організації навчального процесу й підходи до визначення оптимальної кількості навчальних дисциплін у ізраїльських демократичних школах не випадковий. Школа в Хадері – це освітній рівень звичайної середньої школи. Ефективність її стратегії організації навчання й практик, які застосовують, швидко стала очевидною, тому державні школи, і не лише в Ізраїлі, їх активно адаптують. Школу «Кехілла» в Ізраїлі вважають еталонною моделлю академічної школи, яка цілеспрямовано готує студентів до вступу до кращих університетів й не лише ізраїльських. Вона досягла й міжнародного визнання. Проте аналіз навчальної діяльності в цих школах виявив багато спільних засад, які забезпечують відповідність вимогам якісної, корисної й сучасної освіти та роблять процес її здобуття комфортним і корисним як для учасників освітнього процесу, так і для всього суспільства.
Демократичні школи вже дали відповідь на питання про те, чи потрібно скорочувати кількість предметів. Просте централізоване механічне скорочення кількості шкільних навчальних дисциплін – це подальший рух в освітній тупік. Вирішення в такий спосіб проблеми реального перевантаження учнів в українській школі не відповідає ані сучасним тенденціям розвитку шкільної освіти в цивілізованих країнах, ані вимогам до якісної освіти, ані потребам навчання і розвитку кожної дитини згідно з її інтересами та здібностями.
Аналіз переліку та змісту навчальних дисциплін у цих школах показує загальну тенденцію розвитку сучасної якісної освіти. Кількість шкільних дисциплін збільшують, а їх зміст урізноманітнюють. При цьому, відбувається відхід від освітньої «зрівнялівки», від обов’язково-примусового навчання та однотипних уроків. Починаючи з перших класів дітям забезпечують максимально широкі можливості для вибору того, які предмети, на якому рівні і в якому форматі вивчати. Для складання національного тесту на атестат зрілості передбачили необхідний мінімум та більш високі рівні, які може вибирати сам випускник. Але тут є ключова відмінність, наприклад, від довоєнної можливості для випускників українських шкіл здавати ЗНО з математики на різних рівнях. Адже в усіх школах і класах, за виключенням спеціалізованих, математику викладають за однією програмою, на одному рівні. Він не влаштовує ані тих учнів, які її не люблять й не збираються поступати на спеціальності, з нею пов’язані, ані тих, кому потрібен просунутий рівень. Одним її забагато й незрозуміло, тому вони не засвоюють стандартний курс, а іншим його замало. Тож більшість випускників користуються послугами репетиторів. При цьому, в 2021 році більше 30% випускників не склали ЗНО з математики. В ізраїльських школах діти вивчають предмети на тому рівні, на якому планують їх складати під час тестування.
Ще одна вельми корисна складова ізраїльського досвіду – врахування при складанні багрута результатів тестування та внутрішнього альтернативного оцінювання в школі, методика цього врахування та пропорції ЗНО і внутрішньої оцінки. На відміну від нашого середнього балу, питому вагу якого неодноразово змінювали й звели до мінімуму, ізраїльська внутрішня шкільна оцінка виглядає як реальний стимул для навчальних досягнень і певний запобіжник від деяких випадковостей на тестуванні.
На окрему увагу заслуговують різні, але ефективні практики громадянської освіти й виховання. У школі в Хадері окремий курс з громадянства доповнили виконанням міждисциплінарної підсумкової роботи та обов’язковою річною участю студентів у громадській роботі. «Кехілла» не впровадила цю дисципліну, проте громадянська тематика пронизує як обов’язкові курси на усіх рівнях, передусім історію й іудаїку, так і додаткові, зокрема, в блоці «Суспільні науки».
Щоб створити можливості для дітей здобути якісну, корисну та сучасну освіту, необхідні системні зміни в освітній політиці на різних рівнях, які б забезпечили відповідність розвитку нашої освіти сучасним демократичним тенденціям, інтересам і потребам здобувачів освіти. На рівні державної освітньої політики потрібно відійти від моделі стандартизованої освіти, усунути програмну монополію і створити реальні умови для академічної автономії шкіл. Для головних шкільних дисциплін потрібно визначити базовий рівень компететностей, досягнення якого мають забезпечувати всі школи. Все, що вище базового рівня, має формувати набір пропозицій кожної школи для вибору учнів згідно з їхніми здібностями й інтересами.
Регіональна освітня політика й програмування освітнього простору мають стати однією із головних складових стратегії регіонального розвитку у післявоєнний період. Для зруйнованих війною регіонів, в тому числі, й Харківського, проблеми відбудови й подальшого розвитку тісно переплітаються із питаннями повернення тих мешканців, які переїхали до інших регіонів та виїхали за кордон. Тож ці стратегії мають, по-перше, демонструвати перспективи, зокрема й освітні, які стимулюватимуть повернення до своїх громад, а по-друге, формувати кадровий потенціал і трудовий ресурс для реалізації планів відбудови й напрямів подальшого розвитку регіону.
З огляду на це, регіональним органам влади слід встановити тісну співпрацю з закладами вищої й професійної освіти для визначення основних напрямів регіональної освітньої політики відповідно до стратегічних напрямів відбудови й розвитку регіону. Це дасть розуміння того, які мають бути пріоритети в системі регіональної освіти, в тому числі, шкільної. Наступний крок – забезпечити можливості для вибору шкільних дисциплін учнями з урахуванням цих пріоритетів, організувати підготовку вчителів до роботи в нових умовах.
Місцева влада має співпрацювати безпосередньо із закладами освіти для забезпечення широкого спектру можливостей вибору шкільних дисциплін і вироблення відповідних процедур і правил.
Досвід ізраїльських демократичних шкіл дає відповідь на запитання очільника МОН України про те, як оптимізувати кількість шкільних навчальних предметів:
• Перелік шкільних дисциплін «для вибору» потрібно збільшувати;
• Необхідно перейти від освітньої «зрівнялівки» до індивідуалізації шкільної освіти шляхом розширення пропозиції навчальних предметів, забезпечення можливості їхнього вивчення на різних рівнях, надання учням максимальних можливостей для вільного вибору шкільних предметів і рівня їх вивчення.
Обов’язковим для всіх має бути лише набуття базових знань і необхідних компетентностей із головних предметів на рівні, який має визначити МОН.
Шукайте деталі в групі Facebook
