Хто зможе вийти із СІЗО для захисту України: Верховна Рада готується відпустити деяких підозрюваних та обвинувачених
13 березня народні депутати, серед яких голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, Олександр Бакумов та ін. зареєстрували у Верховній Раді законопроект 7149 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або її зміни з інших підстав».
Як відомо, раніше Володимир Зеленський повідомив, що «учасники бойових дій – українців із реальним бойовим досвідом буде звільнено з-під варти».
Втім, законопроектом 7149 пропонується звільнити всіх тих, хто не має відповідних ризиків, а не лише людей з бойовим досвідом.
«Існує нагальна потреба оперативно доукомплектовувати українську армію та інші військові формування.
У зв’язку з цим пропонується надати можливість особам, які підозрюються або звинувачуються у скоєнні кримінального правопорушення та щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, звернутися до прокурора із заявою про скасування такого запобіжного заходу для подальшого призову такої особи на військову службу під час мобілізації», – зазначають автори законопроекту в пояснювальній записці.
Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України новою статтею 616, яка передбачає можливість скасування запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому, який під час досудового розслідування або судового розгляду утримується під вартою, у разі запровадження в Україні або окремих її місцевостях (адміністративної території) заходів щодо забезпечення національної безпеки. та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України для призову такої особи на військову службу під час мобілізації.
Зазначені положення не стосуються осіб, підозрюваних у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551, 257, 258-262, 305-321, 3 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України,
Рішення про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийматиметься слідчим суддею або судом за клопотанням прокурора.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою для призову підозрюваного, обвинуваченого, щодо якого застосований цей запобіжний захід, на військову службу під час мобілізації покладається на прокурора.
Крім того, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, етапи будуть наступними:
1) підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду утримується під вартою, за винятком тих, що
підозрюються у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-3 414, 426-
433, 436, 437-442 Кримінального кодексу, може звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу при мобілізації.
2) За результатами розгляду цього клопотання прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження,
клопотанням про скасування тримання під вартою.
Клопотання прокурора має містити:
а) виклад обставин, що свідчать про те, що особа підпадає під заклик на військову службу під час мобілізації та висновок про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану;
б) викладення обставин, що вказують на те, що відсутні відповідні ризики, передбачені частиною першою ст. 177 КПК та ризики ухилення від призову.
3) Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, має невідкладно розглянути таке клопотання. За наявності достатніх підстав суддя чи суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою для призову підозрюваного, обвинуваченого.
4) Підозрюваний, обвинувачений, щодо якого було скасовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше протягом 24-х годин з’явитися для призову на військову службу під час мобілізації.
5) У разі неявки такої особи у цей термін прокурор повинен подати клопотання про обрання цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладається на прокурора.
Також аналогічна опція пропонується для підозрюваних та обвинувачених, які не утримуються під вартою. Прокурор тут також може звернутися до суду із клопотанням.
Крім того, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право прийняти рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте
зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані у заставу, для їхнього подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку з метою оборони України.
Виходячи зі стану ведення військових дій у місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Нижче у порівняльній таблиці наводимо зміст нової запропонованої законопроектом Глави IX-1 КПК.
Шукайте деталі в групі Facebook
-
Звіробій потрапила в новий скандал через “дикі” погрози Зеленському: з’явилося несподіване пояснення
-
«Я вбивав сатану»: в Харкові бізнесмен, розстріляв друга, його дружину і дочку. Моторошний поворот в справі
-
В Івано-Франківську чоловік зірвав український прапор та витер об нього ноги (фото)
-
В Івано-Франківську кран впав на вантажівку,двоє людей загинуло (фото + відео)