Важкі портфелі та купа помилок: що не так зі шкільними підручниками
У шкільному портфелі – три тисячі сторінок і понад вісім кілограмів.
Важкий рюкзак із підручниками, де купа помилок. Такі реалії української школи. Проте половини підручників учням досі не видали. Уся ця купа проблем, яка так дратує протягом навчального року, схоже, має одне вирішення і держава розгадку теж знає. Але чому не поспішає школі допомогти?
Про це 12 вересня йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.
КНИЖКОВИЙ ДЕФІЦИТ
Новий навчальний рік почався зі старими проблемами. Батьки нервово гадають, коли дітей знову відправлять на дистанційну. Й докуповують підручники, бо вистачило не всім.
Наталія Долнеко, мама семикласниці однієї із столичних шкіл, перераховує, скількох підручників не вистачило їхньому класу: “Українська література – 12 штук, 14 фізик, 15 історій, хімія – 9”.
У паралельних сьомих, каже, теж бракує книжок.
“Ходять чутки, що в цьому навчальному році надруковані не всі підручники. Придумали – за батьківські гроші покрити дефіцит книжок”, – каже мама семикласниці.
В інтернет-спільнотах батьки шукають порад, як оперативно придбати алгебру, історію чи хімію.
“За два дні до початку навчального року з’ясувалось, що на клас бібліотека може видати 50% підручників з основних предметів”, – написала в соцмережах матір школяра.
Допис жінки почали коментувати мами з різних регіонів. Не вистачило багатьом: “Львів, така сама проблема, підручників не вистачило на всіх”, “Запоріжжя. Дітям виставило підручників. Вчителям – ні. І так третій рік поспіль”.
Проблеми з підручниками в Україні тривають десятиріччями, каже Оксана Макаренко, мама і свівзасновниця громадської організації “Смарт країна”. І біда не тільки в хронічних запізненнях видавництв. Біда в середньовічних підходах до посібників.
“З цього букваря і математики почався наш рух. Буквар починався не з літер, а з великих текстів, які містили персонажі несучасні, якісь герої з Радянського Союзу. Підручник з математики містив 153 помилки на 148 сторінках. Там 12 на 12 поділити – 12, купа фактологічних, купа антинаукових. Трутень має зібрати мед. Ми зрозуміли, що не готові до того, щоб наші діти вчилися по таких підручниках”, – говорить Оксана Макаренко.
Активістка розповідає про книжки, за якими вчився її син 2013-го. Та за 8 років відверті наукові ляпи чи банальні технічні помилки нікуди не поділися.
Шукати помилки в шкільних підручниках стало своєрідною національною батьківською грою: підручник, у якому карта України була без Криму, у хімії для дев’ятого класу онкологію автор пропонував лікувати содою. У рекомендованому МОН підручнику для першого класу написали, що Київ був заснований у 19 столітті. А українські військові – у російській формі. У підручник зі всесвітньої історії за 10 клас потрапило фото актора Кіану Рівза замість відомого фото “Обід на хмарочосі”. А в українській мові для третього класу знайшли приховану рекламу мінеральної води.
В Україні є Академія педагогічних наук, спеціальний Інститут модернізації змісту освіти – ІМЗО, який і має відповідати за зміст та друк підручників. Та в установи брудна репутація ще з часів міністра Табачника – коли тендери на друк книжок вигравали потрібні видавництва, а книжки держава купувала ледь не по тисячі гривень за одну. ІМЗО активісти між собою прозвали ІМЗЛО. Ексочільниця МОН Лілія Гриневич намагалася той дивний інститут ліквідувати, але не вийшло. Інститут й сьогодні визначає, за якими книжками вчитимуться діти.
“Знову повернули процедуру конкурсного відбору підручників в Інститут модернізації змісту освіти, який 20 років закуповує ці підручники. Знову повернули конкурсну комісію, де 7 людей механічно рахують голоси, експертні висновки. Все зроблено знову, щоб повернути корупційну складову закупівлі підручників, щоб можна було закупити не кращий підручник, а той, який переміг на конкурсі”, – каже Оксана Макаренко.
Щоб потрапити на парти, підручник має пройти експертизу. Вона і є найбільшою бідою, вважає авторка численних підручників і посібників з історії, правознавства та етики Олена Пометун. Фах експертів сумнівний. Імена зашифровані. Час на експертизу мізерний.
“Пришлють три підручники і два тижні. Як може людина зробити експертизу за два тижні? Неможливо”, – говорить Олена Пометун.
У ритмі перегонів шкільні підручники не лише експертну оцінку проходять, а й взагалі пишуться.
“Робота методиста, який має скласти програму річну, далі зібрати колектив авторів, створення текстів, дизайн, верства, вичитка. І все це ми мали вкластися в 10-12 робочих днів! Як на мене, так підручник не пишеться! Так реферат не пишеться! І за цим підручником діти мають вчитися 5 років”, – говорить співзасновниця курсів англійської мови Наталя Лотоцька.
Але така процедура і вимоги МОН. І дарма, що вона вбиває на корню створення цікавих шкільних книг.
“Мало авторів розробляють з нуля. Зазвичай беруться старі тексти, старі ілюстрації і вони просто адаптовуються під нові програми. Видавництва зазвичай латають старі підручники, які у них були”, – зазначає Наталя Лотоцька.
Нові підручники з кожного предмета українські школи отримують кожні п’ять років. І це шалені гроші та підкилимні війни. Цьогоріч міністерство взялося передруковувати підручники для 4 і 8 класів та створювати нові для 5 класу за програмою нової української школи. Англійську для п’ятикласників взялася створювати команда Наталії, яка понад 10 років тому заснувала дитячі курси англійської мови. І вона біла ворона, бо намагається зруйнувати старі підходи.
“Я думаю, що у нас є всі шанси не пройти далі, бо ми зараз заходимо з ідеєю цифрового підручника – акцент на онлайн-ресурсах, розроблених, онлайн-тренажерах, вправах, відео, аудіо. Папір у нашому розумінні – це 10% від того, що отримають діти. Зараз електронний підручник вважається однією з сучасних інновацій. Ми підручник надрукували і він незмінний роками, а коли у нас є за цією рамочкою цифрова копія -вона може бути розширеніша, жива”, – пояснює Наталя Лотоцька.
Шукайте деталі в групі Facebook
