Не могли відрізнити радіус від діаметра: з якими завданнями не впоралися учні на ЗНО-2021

В Україні вже завершилося ЗНО-2021 і зараз всі активно обговорюють його результати. Адже багато школярів не впоралися з елементарними завданнями. Наприклад, лише половина учасників ЗНО з математики змогли розв’язати завдання, в якому потрібно було відрізнити радіус від діаметра кульки.

1
З якими завданнями не впоралися учні на ЗНО з математики
2
З якими завданнями не впоралися учні на ЗНО з історії
Керівник Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко пояснив можливі причини поганих результатів ЗНО з математики та історії України.

Очільник УЦОЯО запевняє, що цьогорічний тест з математики був дуже толерантним і дитиноцентричним, підготовлений з урахуванням того, що діти майже два роки сиділи на дистанційці.

За словами Бойка, можлива причина низьких результатів тестування з математики – це два рівні тесту (стандарт і профільний).

Чимало абітурієнтів, які зареєструвалися на ЗНО з математики, до кінця не розібралися в нововведеннях: ті, кому було потрібно лише ДПА, зареєструвалися на тест профільного рівня, а він складніший,
– каже експерт.

Валерій Бойко переконаний, що для виконання завдань ЗНО потрібні базові знання. На підтвердження своїх слів директор УЦОЯО навів приклади завдань з ЗНО-2021 з математики та розказав, як учасники впорались з ними.

З якими завданнями не впоралися учні на ЗНО з математики
Було таке завдання “Шість однакових конвертів коштують три гривні, скільки таких конвертів можна придбати за 12 гривень?”. На жаль, за словами Бойка, це завдання вирішили 88% учасників, а 12% – з ним не впоралися.
Така ж ситуація і з графіком роботи двигуна. Було завдання “Скільки хвилин його температура не перевищувала 50 °С”. Бойко каже, що потрібно було просто прочитати графік, але з цим впоралися тільки 80% дітей.
А завдання, в якому потрібно було відрізнити радіус кульки і діаметр, виконали всього 50% учасників ЗНО. Також лише 55% дітей змогли розв’язати рівняння 1-5x=0.
Половина учасників ЗНО-2021 з математики не змогли впоратися з завданням, де треба було порахувати гроші, які ви отримаєте за залізничний квиток.
Додамо, що поріг “склав/не склав” (він дорівнює 10 балам) з цього предмета не подолали аж 31% учасників, тобто кожен третій не здав ЗНО з математики.

Тобто половина наших дітей, коли попросять повернути за квиток гроші, будуть раді й одній гривні. Бо вони не знають, скільки їм мають повернути. Це аргумент для тих, хто каже “навіщо мені математика, де вона знадобиться”,
– наголосив очільник УЦОЯО.

Валерій Бойко зазначає, що діти мають фрагментарні знання з математики. І, на його думку, тривожні результати – це проблеми не ЗНО, а системи освіти.

“Звинувачувати в усьому ЗНО – це те ж саме що звинувачувати патологоанатома, який поставив померлому діагноз – цироз печінки. Це ж не він винен, що пацієнт дійшов до життя такого”, – додав експерт.

Із завданнями сертифікаційної роботи ЗНО з математики можна ознайомитися за цим посиланням.
З якими завданнями не впоралися учні на ЗНО з історії
Подібні висновки Валерій Бойко зробив і про знання учнів з історії України. Так, поріг “склав/не склав” з цього предмета не подолали аж 17% учасників, тобто кожен п’ятий не здав ЗНО з історії.

З якими завданнями не впоралися учні:

Наприклад, не знали деякі діти відповіді на питання про гетьмана Сагайдачного – 20% учасників ЗНО вважають, що він створив першу друкарню на українських землях.
Також було завдання з цитатою Мустафи Джемілєва про псевдореферендум у Криму, про те, що на нього не пішли кримські татари, що все це було організовано ФСБ тощо. Лише 58% вибрали правильну відповідь – це референдум 2014 року. А 16% вважають, що це подія 1996 року.
Було завдання упізнати з-поміж різних фактів наслідки репресій – “великого терору” в Україні. Яка ще тема може бути більш топовою для українців? І роки зазначено – 1937–1938, і напис є на діаграмі, що це – кількість заарештованих. Але лише 12% учасників відповіли правильно.
Діти не змогли розмістити у хронологічному порядку зображення шпальт газет з визначальними для України подіями: українізація, Голодомор, проголошення незалежності Карпатської України і героїчна оборона Севастополя. Лише 11% правильно виконали завдання.
“Такі результати ЗНО з історії свідчать, що якогось загального бачення історичної картини світу в багатьох школярів немає. Їхні знання – як набір різнокольорових скелець у калейдоскопі”, – каже Бойко.

До слова, міністр освіти Сергій Шкарлет наголосив, що цього року 500 учасників ЗНО отримали 200 балів з одного з тестів (у 2020 таких дітей було 447), ще 27 учасників – отримали 200 балів з двох тестувань, а один учасник отримав 200 балів з трьох іспитів.

Ним виявився випускник київського фізико-математичного ліцею Денис Кінзерський. Він отримав на ЗНО-2021 по 200 балів одразу із 3 предметів та виявився єдиним, кому вдалося здобути настільки хороший результат.

Шукайте деталі в групі Facebook