У школі старших класів більше не буде: що чекає учнів і чому батьки обурені реформою
У новому навчальному році в багатьох школах України відбудуться серйозні зміни. Відповідно до реформи шкільної освіти, тепер не у всіх закладах середньої освіти будуть 10-11 класи. Ті діти, які захочуть продовжити навчання в старшій школі, повинні будуть переходити в ліцеї. А решта випускники можуть вступати в коледжі або професійно-технічні училища, де також отримають середню освіту і спеціальність.
Багатьох батьків це шокувало, хоча про плани реформи відомо вже давно. Вони вважають, що їхніх дітей позбавляють вибору, відправляють в ПТУ. До того ж в реформі існують підводні камені, які можуть привести до корупції.
Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Які зміни чекають школу
За Законом “Про повну загальну середню освіту” звична для нас школа повинна зазнати серйозних змін. Наприклад, молодша (1-4 класи), середня (5-9 класи) і старша (10-11 і в майбутньому ще й 12 класи) школи повинні бути розділені.
Середня школа повинна називатися гімназією, а старша – ліцеєм. Це в ідеалі. Оскільки в Україні навряд чи знайдеться стільки окремих приміщень, де будуть навчатися учні різного рівня, то допускається, що 1-9 класи зможуть перебувати в одному приміщенні закладу освіти.
А ось ліцеїв буде значно менше, ніж просто шкіл і гімназій. Їх випускники будуть готуватися до вступу до вищих навчальних закладів. Задумано, що ліцеї будуть створюватися в населених пунктах, в яких проживає понад 50 тисяч осіб. Тобто в селах і навіть деяких невеликих містах їх не буде. Бажаючим доведеться добиратися на навчання щоранку, або місцева влада повинні будуть організовувати гуртожитки для дітей.
Які саме школи стануть гімназіями, а які ліцеями – вирішує влада на місцях. У Києві в багатьох районах на сайтах райадміністрацій вже кілька днів тому з’явилися відповідні списки і відразу ж батьки влаштували дискусію.
батьки збунтувалися
На сторінці в Facebook “Батьки SOS” батько школяра Дарницького району столиці Олександр Крикунов написав, що 25 шкіл Дарницького району будуть позбавлені права набирати учнів 10-11 класів вже в цьому році. Вони стануть гімназіями, де навчатимуться лише діти з 1 по 9 класи.
“Потрапити в переповнений ліцей можна буде лише за конкурсом, і, очевидно, не тільки знань, а й товщини гаманця батьків. Тому що навчання в більшості ліцеїв на сьогодні платне – як офіційно, так і неофіційно. А вступити вчитися в коледж при вузі, з урахуванням напливу бажаючих, можна буде тільки на платній основі “, – описав свої побоювання Крикунов.
Він упевнений, що таким чином навчання в ліцеї і подальше навчання у вузі стане привілеєм багатих батьків зі зв’язками. “Будемо дві третини дітей вчити до 9 класу, а потім в батраки, до поляків?” – задає питання батько школяра.
Насправді – в державних ліцеях навчання безкоштовне. Інша справа, якщо мова йде про неофіційні побори.
Також батьки впевнені, що в хороші коледжі, де дійсно дають освіту і професію, а не тільки “диплом для галочки”, можна поступити тільки на платній основі, а таких грошей у багатьох немає.
“Нас просто виганяють в платні коледжі. Батькам доведеться оплачувати навіть середню освіту!” – обурюється бабуся школярки Дніпровського району Києва Ірина Мусієнко.
Багато батьків не задоволені тим, що в такому разі їх дитині в 9 класі доведеться не ходити пішки до школи в сусідньому дворі, а їздити в інший район міста в ліцей. Гірше для дітей з сіл та районів – там ліцей взагалі може перебувати в 10-20 км від будинку.
Незадоволені і педагоги. Особливо ті, хто викладає як у середній, так і в старшій школі. “Якщо не буде 10-11 класів, то у нас можуть скоротити вчителів історії, української мови та літератури, математики. Адже кількість годин серйозно скоротиться, а ліцеїв набагато менше і всіх туди не візьмуть. Єдиний вихід – займатися репетиторством”, – зітхає вчитель української мови столичної школи Леся Петрівна.
У деяких містах реформа вже йде
Співзасновник громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко каже, що процес переходу школи на нову систему має закінчитися в 2024 році. А ось міняти свідомість суспільства, зокрема батьків, доведеться ще років десять.
“У нас в суспільстві звикли: відвів дитину в садок у своєму мікрорайоні, тут він повинен і школу закінчити і ще й у вузі відучитися. Тоді як в інших цивілізованих країнах діти йдуть за вивченням предмета, а не за колективом. Там змінюють школи, змінюють класних керівників, щоб не було застою. щоб діти звикали спілкуватися з різними людьми і вивчати предмети. А у нас зміна директора школи або класного керівника – подія світового значення “, – говорить Бондаренко.
В Україні створення ліцеїв вже почалося і діє рік-два в деяких містах. Так в Кременчуці залишилося всього 10 шкіл, де ще є старші класи. Але навіть не в усіх з них можуть набрати учнів.
“Дійсно розподіл відбуватиметься таким чином. У початковій школі всі діти здобувають загальну однакову освіту, воно має бути доступне, а школи повинні перебувати поруч з будинком. У середній школі вже будуть кілька предметів за вибором. А в старшій школі і ліцеях має бути поглиблене вивчення якихось предметів, адже діти готуються до вступу до вищих навчальних закладів. і тут потрібно вивчати думку дітей і батьків свого району або міста, чого вони хочуть – щоб вибір напрямку не був бездумним; щоб не вийшло так, що в ліцеї з математичним ухилом чергу, а там, де вивчають мову, не можуть знайти учнів “, – пояснює Бондаренко.
Щоб уникнути корупції, потрібні незалежні іспити
Ще одне принципове питання – як діти повинні надходити в ліцеї. “Поки залишилася стара система. Виходить так: ті учні, які закінчують 9-й клас в школі, де вже є ліцейські класи, переводяться в них без всяких іспитів, а решта повинні складати іспити. Це несправедливо і це потрібно змінювати на законодавчому рівні”, – вважає Бондаренко.
Крім того, за словами експерта, потрібно міняти систему надходження. Діти при закінченні 9 класу здають Державну підсумкову атестацію (ДПА), а після цього повинні ще складати іспити до ліцею. По-перше, це навантаження, по-друге, тут може виникнути елемент корупції. Всі ми знаємо, як можуть проходити іспити всередині закладу освіти.
“Необхідно ДПА зробити за принципом ЗНО – незалежним. І на її основі діти зможуть подавати документи в кілька ліцеїв, щоб мати вибір”, – говорить Бондаренко.
Секретарок вже готувати не треба
Також доведеться міняти і наповнювати систему освіти в професійно-технічних училищах та коледжах. На жаль, вона дійсно застаріла.
“Потрібно зробити так, як в інших країнах. Там в коледжах навчають дітей дизайну, IT-наук, медицини. Там з першого курсу коледжу студентів вчать складати бізнес-плани, допомагають відкрити свій стартап. І молода людина виходить вже зі своїм бізнес-планом, на основі якого він може відкрити власну справу. А у нас, крім зварника і кухаря, ще вчать спеціальності набору тексту на комп’ютері. Зрозуміло, що все це давно застаріло “, – говорить Бондаренко.
Також доведеться скорочувати і кількість спеціальностей у вищих навчальних закладах, так і самі вузи. Тому що 4 роки вчити людину діловодства, бібліотекарських справі або давати професію менеджера по туризму – немає ніякого сенсу.
Реформа середньої освіти в Україні повинна закінчитися в 2024 році. І батькам доведеться звикати до того, що зовсім не обов’язково штовхати своїх дітей в старшу школу тільки заради того, щоб потім вони відсиділи безглузді 4-5 років у вузі. Адже і в коледжі можна протягом 2-х років отримати те ж саме загальна освіта і потім вступити до вузу, здавши ЗНО.
Шукайте деталі в групі Facebook
