Ілон Маск хоче підключити наші мізки прямо до комп’ютера. Досягнутий прогрес вражає, але попереду — ще багато роботи
«Думаю, від цього у вас вибухне мозок», — цими словами Ілон Маск почав презентацію досягнень своєї компанії Neuralink. І принаймні почасти не злукавив: взаємодію мозку напряму з комп’ютером помістили в коробочку розміром із п’ятикопійчану монету. Ця коробочка, запевняють розробники, зможе стати буденною частиною нашого життя. Але не беруться прогнозувати, коли саме.
Ілон Маск обіцяє: Neuralink поверне паралізованим можливість рухатися, надасть нам «супербачення» і дозволить спілкуватися за допомогою думок, а не слів. Серед 100 тисяч людей, які слідкували за презентацією Neuralink у всьому світі, був і кореспондент hromadske Олег Павлюк. Він пояснює, чого вдалося досягти Маску і як це може змінити нас і світ.
Уявіть: до вашого мозку підключені електроди, які дозволяють вам взаємодіяти з машиною фактично силою думки. Це не зовсім наукова фантастика: такі технології вже існують і мають назву нейроінтерфейсів — інтерфейсів взаємодії людини з машинами через нервову систему.
Нервова система людини діє на основі електричних імпульсів, що передаються від однієї нервової клітини (нейрона) до іншої. На цій системі зав’язане, по суті, все: від рухів до мислення людини. Суть нейроінтерфейсу — сполучення з нервовою системою людини, зчитування нервових імпульсів, що нею передаються, і перетворення їх у форму, яку «розуміє» комп’ютер.
Хоча звучати це може просто, на практиці все набагато складніше. В одному лише мозку понад 80 мільярдів нейронів, які передають трильйони сигналів один одному щосекунди. Розшифрувати, що вони означають, і понад те — зашифрувати щось «мовою», яку б розумів мозок, на практиці виявляється важко.
Утім приклади вже існують. Чи не найвідоміший — 36-річний британець Ніл Гарбінґсон, який називає себе першим офіційно визнаним кіборгом. У Гарбінґсона вроджена ахроматопсія — це захворювання, через яке людина нездатна розрізняти кольори. У середині 2000-х йому вживили в мозок антену, яка зчитує звук і перетворює його на колір. Так Гарбінґсон зміг побачити світ «кольоровим» — майже так само, як і за допомогою зору.
Є і зворотні приклади, коли люди змогли передати інформацію з мозку в комп’ютер. У 2012 році паралізована 53-річна жінка змогла контролювати робота на відстані, посилаючи йому сигнали з мозку. А в 2016-му 28-річний чоловік із травмою хребта зміг силою думки простягнути роботизовану руку Бараку Обамі — й навіть відчути її дотик.
У наведених вище прикладів нейроінтерфейсів є два спільні недоліки. По-перше, кожна технологія була індивідуально підлаштованою під кожного пацієнта. На це часом могли йти місяці кропіткої роботи вчених. А по-друге, жодна з них не забезпечувала двосторонньої комунікації між людиною і машиною.
Саме ці дві проблеми і має вирішити стартап Ілона Маска під назвою Neuralink, запущений у 2017 році. Neuralink має стати універсальним нейроінтерфейсом, який би зміг забезпечити практично безперешкодну комунікацію людини й машини, ставши продовженням (або, як влучно висловився Тім Урбан, «магічним капелюхом») для нашого мозку.
У найбільш короткій формі місію Neuralink описав один із працівників компанії під час останньої презентації 28 серпня: «зменшити людські страждання настільки, наскільки це можливо». Нейроінтерфейс зможе допомогти людям із ураженнями нервової системи обійти накладені обмеження людської природи: рухатися після травми хребта або бачити й чути попри пошкодження головного мозку.
Утім засяг амбіцій Маска набагато більший. Він неодноразово казав, що вважає штучний інтелект загрозою для людства, оскільки той рано чи пізно стане надто складним для людини. Що ж у такому разі робити? Створити систему, яка б поєднала можливості технологій і людського мислення і створила дещо нове — потужніше за будь-яку машину.
Перші значні результати Neuralink стали відомі в 2019 році під час першої великої презентації. Ілон Маск тоді представив прототип нейроінтерфейсу — пристрій із 3072 електродами, що під’єднуються напряму до головного мозку, зчитують його електричні імпульси й передають інформацію на спеціальний чип, оснащений USB-роз’ємом.
За словами Маска, вживляти Neuralink у мозок навчили робота. Інтерфейс успішно прижився в щурів: чипу вдалося отримати інформацію з усіх електродів. Маск також заявив на презентації, що пристрій начебто навіть дозволив мавпі керувати на відстані комп’ютером. І оголосив, що планує у 2020 році отримати дозвіл Міністерства охорони здоров’я США для випробування Neuralink на людях.
Відтоді минув майже рік. Маск устиг подражнити усіх заявою про те, що завдяки Neuralink уже через п’ять років людству стане непотрібною мова і воно зможе спілкуватися за допомогою думок напряму.
«Я не знаю напевно, що станеться з мовою. У такій ситуації це було б схоже на матрицю. Ти хочеш говорити іншою мовою? Немає проблем, просто завантаж програму», — заявив бізнесмен. І 28 серпня спробував довести, що це справді можливо.
Нова версія Neuralink зазнала суттєвих змін. Кількість електродів, що під’єднуються до головного мозку, скоротили до 1024. Пристрій зменшився до розміру великої монети — 2,3 сантиметра в діаметрі й 0,8 — у товщину. Імплантувати його пропонують безпосередньо в череп — так, що й сліду від нього не лишається. До того ж це робитиме спеціально розроблений робот у повністю автоматичному — і, як наголосив Маск, безпечному — режимі.
І це ще не все: Neuralink триматиме заряд увесь день і заряджатиметься за ніч — як звичайний смартфон. А даними він обмінюватиметься не через USB-порт, як попередня версія, а за допомогою безпровідного зв’язку — поки що для цього обрали технологію Bluetooth. За планом, дані з Neuralink надсилатимуться на програму на смартфоні (якої поки ще немає) і звідти ж зчитуватимуться назад у мозок.
Якщо раніше Neuralink випробовували на щурах і мавпах, цього разу розробники взялися за свиней. Свинка Ґертруда, яка на презентації кілька хвилин уперто не хотіла виходити з хліву, вже два місяці успішно живе з Neuralink. Маск у прямому етері показав зчитування 1024 електричних імпульсів із її мозку. У ще однієї — Дороті — імплант через деякий час зняли, що, як показали на презентації, ніяк не вплинуло на її стан.
«Це наче FitBit у вашому черепі з маленькими дротами», — жартома сказав Ілон Маск під час презентації, порівнявши Neuralink із відомою лінійкою смарт-годинників для фітнесу. Тільки от цей імплант покликаний стати надійним і доступним пристроєм для допомоги людям із провалами в пам’яті, втратою зору, слуху чи нюху, безсонням, паралічем, тривожністю і депресією.
Утім усе це — ще попереду.
Маск оголосив, що Neuralink у липні 2020 року увійшов до Програми проривних пристроїв Управління продовольства і медикаментів США. Це означає, що нейроінтерфейс дозволили використовувати для перших випробувань на людях — звісно, після проходження необхідних перевірок на безпечність. І це, безумовно, прорив.
Утім уся презентація Neuralink, попри вражаючі результати, скидалася радше на анонс чогось масштабнішого, чогось, що поки не існує і чекає на своїх розробників. Найбільш яскраво це виявилося під час сесії запитань-відповідей. Ані планованих дат розробки повноцінного прототипу нейроінтерфейсу для людей, ані навіть його приблизної ціни представники компанії назвати не змогли.
Принаймні двічі за свій виступ Ілон Маск закликав усіх охочих іти працювати в Neuralink — досвід роботи з людським мозком необов’язковий. «Зараз [у компанії] працює близько 100 людей, згодом може бути 10 тисяч або навіть більше. Але й кілька тисяч теж згодиться», — жартома сказав бізнесмен. Для розробки універсального нейроінтерфейсу команди зі 100 людей навряд чи достатньо.
Але зі слів присутніх працівників Neuralink можна було відчути: кожен із них вірить у цей проєкт. Кожен із них працює в ньому задля своєї мети: хтось — бо прагне докластися до наукового прориву, хтось — бо хоче бути причетним до допомоги людям у світі.
А Ілон Маск укотре подразнив вибагливу авдиторію: заявив, що завдяки Neuralink можна буде грати у StarCraft силою думки, записувати і відтворювати спогади і навіть фіксувати свідомість (пригадуєте «Робота Чаппі»?). От тільки цього разу, на відміну від інтерв’ю Джо Роґану тримісячної давнини, бізнесмен не ризикнув прогнозувати, коли ж усе це станеться.
Шукайте деталі в групі Facebook
