facebook

Сон чи майбутня реальність: Путлеру сниться ЖАХЛИВИЙ кінець правління Каддафі (18+)

Війна в Україні закінчиться! І станеться те, що завжди трапляється з диктаторами. Згадаймо хоча б Мубарака, Хусейна, Піночета, Чаушеску… Чим схожі режими Каддафі і Путлера? Чи буде однаковим їх кінець?

Чому ж упав такий, здавалося б, непотоплюваний режим Муаммар



а Каддафі?

На початку 1970-х років Каддафі вирішив стати провідним світовим політичним філософом і розробив так звану “третю всесвітню теорію”, докладно описану в його “Зеленій книзі”. Єдиний спосіб організації суспільства, на його думку, – організація так званих “народних комітетів”, які повинні контролювати все. У результаті лівійці були змушені приймати участь в “народних з’їздах”, у яких не було ні реальної влади, ні фінансування.

Всі знали, що будь-яка людина, що наважилася критикувати існуючий режим, негайно опиниться в ув’язненні. Таким чином, у Лівії була створена жорстка ієрархічна піраміда влади, на вершині якої знаходився сам Каддафі і його прибічники. Їх влада ніким не була обмежена і трималася на жорстокому апараті державної безпеки.

В ім’я безпеки країни був прийнятий цілий ряд драконівських законів, прямо протилежних заяв полковника, що він – борець за свободу. Ці закони передбачали покарання цілих груп населення, смертну кару для будь-якої людини, що пропагує інші конституційні теорії, і довічне ув’язнення для тих, хто поширював інформацію, що підриває престиж країни. Існує величезна кількість повідомлень про застосування в Лівії тортур, про вбивства без суду і слідства, про страти і про зникнення людей.

Коли в грудні 2010 року в Тунісі почалася хвиля протестів (як у 2013 в Україні??? – ред.), що охопила потім багато інші арабські країни, мало хто думав, що все це якось торкнеться Лівії. Адже частина доходів від нафти він розподіляв серед населення, і воно жило трохи краще сусідів. Але було важко не помітити збагачення його власної сім’ї.

Читайте також:  Невідомий в Одесі стріляв у двох міліціонерів, один з них загинув

Але незабаром стало ясно: значна частина населення Лівії, особливо в її східних районах, відчувши вітер свободи, не змогла втриматися від спроби повалити полковника, як це сталося з президентом Бен Алі в сусідньому Тунісі та президентом Мубараком в Єгипті.

Критики Каддафі найбільшим його злочином вважають, мабуть, розтрату народних засобів і корупцію. Це дійсно так, якщо взяти до уваги, що населення Лівії становить лише 6 мільйонів чоловік, а від продажу нафти в казну держави щорічно надходило 32 млрд доларів. При цьому рівень життя в Лівії був майже такий, як і в набагато більш бідних країнах. За рахунок держави збагачувався лише невеликий прошарок еліти, наближеної до полковника Каддафі. У кінцевому рахунку, лівійці, які понад 40 років терпіли репресії та корупцію, нарешті, повстали проти нього.

Алжирське інформаційне агентство “Algeria-ISP” приводить жахливі подробиці останніх годин життя глави Лівійської держави. Син генерала Абу Бакра Джабера Юніса розповів, що спочатку Каддафі просто били і принижували, але потім багато хто став кричати “Не вбивайте його швидко, давайте нехай помучиться!”. Тоді один з бунтівників дістав багнет-ніж і почав тикати в Каддафі ззаду, поки інші тримали лівійського лідера за прострелені в плечах руки. Поколовши Каддафі задній прохід, садист поступився місцем підліткам, які також почали жорстоко знущатися над Каддафі. Інші бунтівники били полоненого по обличчю, сипали в рани пісок і робили зовсім жахливі речі, про які видання віддало перевагу не писати. Тортури тривала з 9 ранку до 12 дня, причому черга з катів перевищила сотню осіб.

Скільки зможе протриматися режим Путлера?

У минулому році, внаслідок своєї агресії в Україні Росія змінилася за багатьма важливими позиціями. Але одна серйозна зміна залишилося непоміченою: стратегічне мислення повністю зникло, і кремлівсько-путінський режим перестав говорити про майбутнє. На даний момент режим повністю зосередився на власному виживанні.

Читайте також:  На Прикарпатті на приватному підприємстві згорів чоловік

Так було не завжди. У 2000 році Володимир Путін прийшов до Кремля з десятирічною «програмою Грефа», в рамках якої Росія розглядалася як відкрита і сучасна держава. Він втілив ці плани в ряді президентських указів, які він підписав у день свого третього терміну. У цих указах були поставлені цілі, які, як він пообіцяв, будуть досягнуті до 2018 року.

Тепер стало ясно – і навіть сам Путін публічно це підтвердив – що ці укази не будуть виконані. Яке альтернативне майбутнє російський президент пропонує своїм громадянам? Відповіді на це питання немає. Зараз в Росії не існує довгострокового політичного планування. У Кремля немає надійного фінансового плану на період після 2016 року, його зовнішньополітична доктрина сконцентрована навколо виживання режиму.

Режим правильно робить, що турбується про своє майбутнє. Вперше за 15 років правління Путіна реальні доходи росіян почали знижуватися. Пропагандистська цінність анексії Криму теж поступово зменшується. А ще одну війну країна просто не може собі дозволити: крім безпосередніх військових витрат, їй загрожує посилення санкцій, здатних знищити російські банки, що в свою чергу може обернутися панікою і крахом режиму.

Враховуючи нинішні умови, нікого не дивує, що Захід обговорює з Росією тільки питання, що стосуються короткострокової політики. У якийсь момент цьому режиму доведеться піти, і абсолютно не ясно, що прийде йому на зміну, наскільки бурхливими будуть зміни і чи стане Росія в результаті демократичною країною. Як показав нам приклад арабської весни, зміни режимів можуть бути як мирними, так і надзвичайно бурхливими.

Занепокоєння викликає те, що західні лідери вважають ці проблеми занадто далекими, щоб обтяжувати себе їх вирішенням. Ми повинні згадати урок 1991 року, коли раптове зникнення Радянського Союзу застало весь світ зненацька. Однак нас не повинно вводити в оману те, що переворот 1991 виявився відносно мирним. На цей раз ставки правлячої банди набагато вищі. Захід повинен підготуватися до раптових і бурхливих змін у Росії.

Читайте також:  У Росії відкрили нову смертельну хворобу

Сердитий Ґуцул (с) спеціально для “Український простір Прикарпаття”

Джерела:

– http://www.washingtonpost.com/opinions/russia-after-putin/2015/06/11/90d6c1ea-0d25-11e5-adec-e82f8395c032_story.html

– http://www.nv-online.info/by/222/printed/38152/

– http://www.bbc.com/russian/international/2011/02/110222_gaddafi_political_obituary.shtml

– http://www.eg.ru/daily/politics/28412/

Шукайте деталі в групі Facebook