Житель Прикарпаття поїхав на заробітки і 70 днів працював безкоштовно

Недавно на Одещині поліція визволила з трудового полону майже 100 людей.

Українка та грузин заманювали на роботу зі збору врожаю, обіцяли до 500 грн на день, житло й харчування. А натомість відбирали в людей документи, змушували працювати по 12 годин і жити в антисанітарії. Непокірних – били, пише “Репортер”.

Серед потерпілих – мешканець Прикарпаття Петро. Ім’я несправжнє – чоловік називатися не хоче. Він повернувся додому два тижні тому. Розмовляємо у «Карітасі»: тут йому допомагають знайти роботу, житло, поновити документи та отримати статус людини, яка постраждала від торгівлі людьми.

За словами Петра, він роками вже працює будівельником в різних кутках України. На останній будові в нього вкрали речі та документи. Тож коли з’явилася нагода попрацювати на зборі врожаю, то погодився одразу.

«Недалеко від вокзалу в Києві я зустрівся з двома товаришами – працював разом з ними на будові. До нас підійшла жінка і запропонувала роботу. Сказала, що під Києвом. Ми погодилися, бо робота на будові якраз закінчилася», – розповідає Петро.

Сіли в машину. Про те, що їдуть не під Київ, а на Одещину, довідалися вже в дорозі. Каже, їм було не важливо – аби платили: «Приїхали пізно, повечеряли, нас розподілили в бригади, ми познайомилися і лягли спати. Поселили в гуртожиток. А вранці вже встали до праці».

Уже на місці Петро довідався, що всім пропонували різні суми і різну періодичність оплати. Люди були звідусіль – з Києва, Донецька, Криму. Працювали по 12 годин без вихідних. Але гроші обіцяли після збору всього врожаю.

Товариші Петра довго не протрималися. Один пішов на третій день, інший через два тижні – їх відсутність помічали вже на ранок. Каже, теж думав піти, але не мав куди – ні грошей, ні документів.

«Коли нас накрила поліція, до кінця збору залишилось кілька днів, – говорить Петро. – Я пропрацював там десь 70 днів. Мені змісту їхати не було, бо грошей нема й невідомо куди бігти – знав лише, що ми біля Одеси. Та й лишалося допрацювати ще трохи…».

Ще тиждень у Києві Петро давав покази. Потім його направили до Франківська – за місцем прописки. На вокзалі зустріли і прихистили соцпрацівниці «Карітасу».

«Ця ситуація взагалі критична – чоловік не має, де жити, – розповідає Наталя Козакевич, виконавча директорка франківського «Карітасу». – Ми знайшли йому роботу в місті, на будівництві. Але він не має, де бути між роботою – це можливо або в будинку нічного перебування, або в центрі соціально-психологічної допомоги у Верховині. І поки держава не може цього гарантувати, «Карітас» підставляє своє плече – ми допомогли орендувати помешкання».

За словами Наталі, наразі відомо про 18 прикарпатців, які постраждали від торгівлі людьми цього року – при чому троє прямо на території нашої області.

Йдеться про порностудію на Незалежності-Січових стрільців, реабілітаційний центр «Нове життя» у Коломиї та чоловіка, якого у Долинському районі продали за борги. За цими випадками порушені кримінальні справи.

Шукайте деталі в групі Facebook