Моя історія кохання з десятирічною витримкою
Ще в далекому листопаді 2003 року (будучи кучерявою 11-класницею) я вступила в суперечку зі своєю подругою.
А суть спору була банальна до неподобства: ми вибрали об`єкт спору (природно симпатичного хлопця з сусідньої школи) і вирішили, що переможе та, кого він першої піде проводжати додому. І почалося: протягом місяця ми вирівнювали чубчика, робили бойової макіяж і видавали спекотні танці на дискотеці, але пропозиції скласти компанію по дорозі додому не надходило. Більш того, ми навіть жодного разу не спіймали на собі його погляду ..
І в один такий вечір моя подруга зізналася, що насправді давно і сильно в нього закохана, і сумно їй до сліз. Ну що ж, не кидати ж подругу в біді… У той же вечір я підійшла до нього і з серйозним обличчям сказала: «Дівчинку он бачиш? Сьогодні проводжати її підеш ». Сказала як відрізала)) Він почав ухилятися, придумував купу відмовок і в підсумку сказав, що проводить її тільки в тому випадку, якщо я піду з ними. І я пішла… Як ви вже здогадалися, з нею у нього нічого не вийшло .. Як, втім, і у нас в тому далекому 2003 р. (хоча по дорозі додому він зізнався, що я йому давно подобаюся і після того вечора наші з ним зустрічі стали щоденними ).
Ми були молоді, горді і амбітні, стосунки не складалися і ми вирішили залишитися друзями. У червні 2004 року ми жартома домовилися, що якщо ніхто з нас не створить сім`ю, то рівно через 10 років ми одружимося і переїдемо жити в сусіднє місто М. Мій Друг став моряком, борознив океани і не заводив серйозних відносин. Я натура постійна і тому перебувала в довгих і (як мені тоді здавалося) серйозних відносинах. Друг мій був поруч, ми обговорювали його колишніх і нинішніх, вибирали йому майбутніх. Говорили про мої стосунки і періодично згадували, що термін до закінчення договору все ближче і ближче. І завжди між нами була якась напруженість в питанні що стосується безпосередньо нас двох .. Потім Друг закохався… Серйозно, були розмови про одруження, що я Та_Сама і йому нарешті пощастило.
Я щиро побажала удачі і помчала далі розбиратися зі своїми відносинами, які на той момент вже остаточно розвалювалися і рятувати їх не було ніякого бажання. У січні 2013 року він написав мені з Бразилії, що відносини закінчилися в черговий раз, його не дочекалися з рейсу. Почалася щоденна листування: Бразилія, Америка, знову Бразилія. Ранок у мене починалося з листа: «привіт Друже! ))
Я ще прокидаюся …. варю каву і гортаю автожурнал … ми йдемо по річці Пара, кажуть в ній водяться анаконди…і т.д. », всі листи закінчувалися словами« Твій Друг Я ». Ми говорили про роботу, погоді, планах на літо, книгах і фільмах..І якось так вийшло, що в квітні я вже у всю готувалася зустрічати його з рейсу. І понеслися відносини! За час дружби ми так добре вивчили один одного, що разом нам було легко і комфортно.
Виявилося, що ми обидва ходили за щастям кудись далеко, хоча треба було просто простягнути руку. Потім був наш перший рейс в ролі закоханої пари. Десять з половиною місяців – листи, телефонні дзвінки з різних кінців землі, скайп, Viber і всі інші доступні засоби зв`язку. Листи вже закінчувалися словами «Твій Я», а я вивчила всі морські терміни і великі портові міста всього світу. Зараз серпень 2014 року, у нас пішов уже другий рейс за межами «просто дружби» і мої вхідні листи закінчуються словами «Твій Чоловік» .
Так, ми трішечки не вклали в обумовлені 10 років, але це вже дрібниці.
“Я щаслива! По-справжньому щаслива! Дякую Тобі, мій Дорогий Улюблений Чоловік! Твоя дружина” Ось така у мене історія кохання з десятирічною витримкою
Шукайте деталі в групі Facebook
