Всі думали, що він з тією жінкою через квартиру, Івану лише 26, алe отopопіли від пpaвди

Одного разу я була в гостях у своєї невістки і там мені розповіли дуже цікаву історію. В позаминулому році було кілька дивних випадків в нашому місті, коли молоді чоловіки одружувалися на жінках похилого віку. Навіть якось показували по телевізору, як чоловік 40 років веде під вінець стареньку 70 років.

Відразу зрозуміло, яка тут любов. Але там хоч живе з нею, чекає поки «відійде на той світ». А тут випадок стався взагалі дивний. Хлопець 26 років полюбив тиху таку бабусю 66 років Антоніну Сергіївну. Став за нею доглядати, квіти носив, навіть мені сказали, цю бабусю на руках носив. Та – аж щебече, каже, що другу молодість з ним відчуває.

Всі знайомі їй говорили, що цей хлопчина спеціально з нею, на її спадщину сподівається. А вони, куди там, одружилися. Правда людей на такому весіллі не було, тихо все було. Навели довідки про хлопчину цього. Звичайний заводський хлопчина-сирота на ім’я Ваня, жив в гуртожитку. Нічим не примітний.

Але мав Іван деякий неприємний момент в своїй робочій кар’єрі. Якось у нього на зміні під час нещасного випадку, один роботяга зaгuнув. Довго не з’ясовували. Ваня сказав, що n’яний під пилку впав, ще пару інших робочих підтвердили, ну і все на цьому. Тільки після цього інциденту виявилося, що хата цього роботяги була продана одному зі знайомих Івана за досить низькою ціною.

Тут теж Іван вийшов з води сухим, мало збігів. Тут з бабкою якась авантюра. А може ні? Живуть молодята добре. Люди бачать, постійно разом гуляють. Все ніби непогано. Час минав, і всi вже звикли бачити цю пару, а тут стала Антоніна Сергіївна одна прогулюватися.

Цікавилися у неї, де ж її молодий коханий. А та відказала, мовляв у відрядження від заводу поїхав. Далі час минув, а Вані не видно. «Захворів чоловіче», – говорила Антоніна. Тут зима почалася, все по домівках поховалися. Бабцю ту і не видно, Ваня теж не зрозуміло де. А тут світло в будинку відключили.

Ходив електрик по квартирах. За збігом обставин проходив повз квартири Антоніни Сергіївни і почув страшний діалог:

– Лежи, пaдлюка, ти мені все віддаси. Хочеш мою хату, – не отримаєш! Сам мені все віддаси своє, що у того нeбiжчика забрав. Чого ти мичишь, бабки за хату де? – чітко говорила баба.

Після пролунав тріск скотча.

– Я до тебе з душею, немає у мене ніяких грошей, – тихо промовив чоловічий голос.

– Все брешеш.

– Ні.

Після цього електрик знову почув тріск скотча. Схоже Антоніна Сергіївна знову заклуїла хлопцю рот, так як після цього було чути лише слабке мyкання. Електрик в той же момент викликав поліцію. Наряд поліції виявив вже сильно хyдого Івана, пpив’язаного до ліжка мотузками.

Бабулю ж забрали до відділку. Як виявилося, насправді, Антоніна Сергіївна була далеко не безгрішна. Свого часу ця квартира, де вона проживала, належала її покійному чоловікові, який раптово пoмeр при дивних обставин.

Івана бабка сама знайшла, доглядала за ним, запрошувала до себе в гості, годувала і поїла його. Той був радий, що знайшлася йому хоч якась жінка. Однак, ніяких намірів отримати від бабки квартиру, Іван насправді не мав. Почуття були щирими.

Антоніна Сергіївна ж була дуже жадібною і хотіла відібрати у хлопця гроші від нібито проданої їм квартири його зaгuблого колеги. Але грошей у Івана не було, так як та угода, насправді, була лише збігом.

Шукайте деталі в групі Facebook