Роботи більше, а зарплата не зростає: що відомо про оплату праці під час змішаного навчання
На порталі Нова українська школа вийшла стаття (НУШ) вийшла стаття «Змішане навчання: чи передбачено законодавством та які види практикують школи» з коментарями від експертів Профспілки, управлінців у сфері освіти та директорів шкіл.
Під час запровадження різних форматів змішаного навчання вчителі нерідко скаржаться на зростання навантаження, яке не оплачується. На це питання в Профспілці працівників освіти й науки України відповіли так:
“Якщо змішане навчання призводить до того, що вчителі вичитують більше годин, ніж вони протарифіковані, то треба розглядати питання про додаткову оплату цих годин”, – розповів Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки працівників освіти й науки України.
За його словами, якщо міністерство пропонує таку форму навчання, то має дати рекомендації й щодо особливостей оплати праці, адже вчителі не можуть працювати безплатно поза межами визначених для оплати годин. Додаткові кошти, за словами Сергія Романюка, можна отримати з освітньої субвенції:
чинне законодавство дає змогу здійснювати перерозподіл освітньої субвенції. Станом на 1 серпня 2023 року залишки субвенції становлять 3 581 747 млн гривень.
“Якщо ж брати минулорічний досвід, коли в листопаді 2022 року на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ залишилося 8,7 млрд гривень невикористаних залишків освітньої субвенції, то можна припустити, що в цілому місцеві бюджети мають достатньо коштів, аби розв’язати питання додаткових оплат праці вчителям у разі перенавантаження”, – додав заступник;
закон дає змогу органам місцевої влади фінансувати середню освіту. Тож, якби були певні рекомендації МОН, місцева влада, рекомендуючи своїм закладам освіти різні форми навчання, могла би щось пропонувати й у питанні додаткової оплати праці.
Інше питання виникає щодо оплати праці за одночасне навчання – коли на одному уроці вчителі поєднують онлайн та офлайн формати. За словами Сергія Романюка, на жаль, сьогодні за таку форму роботи не передбачено додаткових оплат.
На його думку, цю проблему можна спробувати вирішити за допомогою внесення змін до колективного договору – це зобов’язання, які беруть між собою трудовий колектив і адміністрація закладу освіти. Якщо вони між собою домовляться, то рішення, яке вони ухвалять у колективному договорі, буде підставою для звернення керівника закладу до місцевої влади.
Наприклад, для проведення одночасного навчання вчителі потребують додаткової оплати праці у вигляді 20 %. Тоді це рішення потрібно прописати в колективному договорі й тоді із цим можна звернутися до місцевої влади, мовляв, на реалізацію цієї позиції в колективному договорі потрібне дофінансування.
Якщо ж заклад освіти має свою бухгалтерію та залишки коштів на рахунках, то він також може виділити їх на додаткову оплату праці згідно з колективним договором.
“Звісно, місцева влада не зобов’язана виконувати рекомендації, викладені в колективному договорі. Але наразі це важливо й зачіпає інтереси мешканців громад, тож ми вважаємо, що мали би дослухатися. Для того, щоб рекомендації ставали обов’язковими, потрібні відповідні зміни в законодавстві”, – пояснили в Профспілці.
Шукайте деталі в групі Facebook