Відпочинок у русі. Україна має великий потенціал для активного туризму

Активний туризм стрімко набуває популярності – він не вимагає великих фінансових витрат і спеціальної підготовки.

А також дозволяє українцям отримати фізичні навантаження і випробувати позитивні емоції від спілкування з природою, пише Олена Романюк у №22 журналу Корреспондентвід 5 червня 2015 року.

У 2002 році життя Вікторії Єсауленко, директора з маркетингу компанії Астерс, зазнало кардинальних змін. Вона розлучилася з чоловіком, поміняла професію і купила велосипед. І саме велосипед зробив її життя набагато більш насиченим, яскравішим і багатограннішим. У 32 роки вона відкрила для себе такі куточки України, про існування яких навіть не підозрювала.

«Виявилося, що Крим – це не тільки літо і пляжі, на яких не можна ногою ступити, а й травневі свята у горах, і найцікавіші дороги, по яких можна котити уздовж моря, і водоспади, заповідники, печери. Виявилося, що під час дощів у Карпатах річечки можна переїжджати на швидкості 25 км/ год по коліно у крижаній воді. Що гори – це коли вгору важко, а вниз – страшно. Що в Західній Україні було багато замків і маєтків, які вже зруйновані і до яких не доберешся легко і просто на громадському транспорті, тому що він туди просто не ходить. Що Подільські Товтри – це гори, де цікаво і красиво», – ділиться враженнями Єсауленко.

Вона далеко не єдина бізнес-вумен, яка надала перевагу активному відпочинку перед дорогими готелями. Сьогодні прихильників драйвового туризму стає все більше. І справа не тільки в тому, що в українців стало менше грошей. Просто у молодого покоління цінності трохи інші – вони цінують свободу, драйв і вміння насолоджуватися життям.

По суші

Найпопулярнішим засобом активного відпочинку в українців сьогодні, як, втім, і по всій Європі, можна назвати велосипеди. Ледь не кожен десятий житель великих міст обзавівся двоколісним другом.

«В останні роки до нас звертається все більше туристів, готових подорожувати по Україні на велосипедах. Причому дзвонять як люди з досвідом, так і новачки. Для перших ми пропонуємо, наприклад, триденні тури в Карпати, для новачків одно-дводенні покатушки по Житомирській, Тернопільській та інших областях», – розповідаєКорреспонденту Юлія Гайденко, менеджер Академії активного відпочинку Мандрівник.

Велотури практично по всій Україні пропонує клієнтам і компанія Світ за очі. Наприклад улітку фірма пропонує вирушити на велосипедах на Шацькі озера або в Кам’янець-Подільський, подивитися на підводне місто Бакоту. Або можна поїхати на тиждень в поліські ліси або проїхатися таємними стежками Закарпаття.

Під час велотурів, які пропонують туристичні компанії, люди можуть як покататися по мальовничих місцях, так і відвідати культурні пам’ятки. Також дуже важливо, що в групи можуть збиратися абсолютно незнайомі люди. Це звільняє велотуристів від необхідності шукати собі попутників і дає можливість познайомитися з новими цікавими людьми.

Вартість подорожей «від туркомпаній» коливається в межах 1.000 грн. Ще на 300 грн потягне прокат велосипедів на три дні й «обмундирування» до нього.

Якщо ж є бажання заощадити, завжди можна стати членом якоїсь велогрупи чи спільноти. Знайти такі групи легко – через соціальні мережі. Практично в кожному місті є своя одна, а то й кілька велоспільнот.

До таких людей найкраще приєднуватися зі своїм велосипедом. Якщо ж його немає, завжди можна скористатися велопрокатом. Вартість оренди велосипеда в Києві – 70 грн на день, набагато менше, ніж бензину.

По горах

Другим за популярністю активним видом відпочинку серед українців стає трекінг. Правда, якщо раніше любителі «полазити по горах» вирушали в Крим, то тепер вони дружно перебралися в Карпати.

Головний виклик для трекерів-початківців – одноденні сходження на Говерлу, найвищу точку українських Карпат, і на сусідню гору Петрос.

Більш досвідчені туристи надають перевагу маршрутам довшим і складнішим, наприклад по верхах найвищого в Україні хребта – Чорногірського. Проходячи по цьому маршруту, за бажання можна піднятися на Говерлу і ще п’ять двотисячників. Протяжність подорожі – 35 км.

Цікавим є також маршрут у серці хребта Чорногора. Він веде до центральної, найбільш піднятої частини хребта, де зосереджено більше половини його найвищих вершин. Переночувати тут можна на озері Бребенескул – найбільш високогірному в Україні.

Досить довгий (82 км), але дуже цікавий маршрут – по Чивчинському високогір’ю. Перша його частина проходить по вододілу Чивчинського хребта вздовж українсько-румунського кордону на висотах 1.400-1.700 м, друга – по долині Чорного Черемоша.

До слова, тим, хто зібрався підкоряти складніші маршрути, Василь Кобилюк, голова ради засновників і виконавчий директор ТІЦ Верховина, радить ретельно підготуватися.

«Карпати не лише мальовничі, а й приховують у собі потенційну небезпеку для неорганізованих, занадто завзятих і самовпевнених туристів», – наголошує він.

Особливо багато несподіванок, за словами Кобилюка, чатує на мандрівників на Чорногорі.

«Шквальний вітер з мокрим снігом серед літа в супроводі нечуваної гірської грози з градом на двотисячних висотах не зовсім приємне явище для рядового і недосвідченого туриста», – попереджає фахівець.

Вартість трекінгу «під ключ» коштує туристу в середньому 1.200-1.500 грн за вихідні. У вартість послуг входять: гід на маршруті, проживання на турбазах, харчування, прокат наметів і спорядження, похідна аптечка і медична страховка. Але можна скористатися й окремим супроводом провідника групи. Вартість такої послуги – від 50 грн на день.

Серед любителів активного відпочинку в горах популярності набуває скелелазіння. Навіть більше, у деяких українських сім’ях такий екстремальний відпочинок став майже звичним дозвіллям. Але, на відміну від трекінгу, скелелазіння вимагає певної підготовки.

«Щоб отримати максимальне задоволення від виїзду на скелі, я б радив взяти кілька попередніх уроків на штучних стендах (скелелазний центр Zillertal, скалодром UP, центр активного відпочинку Гіперіон, спорткомплекс НАУ)», – каже Андрій Ляшенко, співзасновник групи шанувальників екстремального відпочинку oGGo.

Що стосується безпосередньо виїздів, то для початківців ідеальним вважається скельний район Дениші на березі річки Тетерів за 20 км від Житомира або занедбаний гранітний кар’єр у Коростишеві тієї ж Житомирській області. Колись цей об’єкт видобувної промисловості затопило, і сьогодні кар’єр (або каньйон, як звуть його місцеві жителі) – напрочуд гарне місце.

Альтернатива Денешам – мальовничий каньйон у селі Буки на річці Гірський Тікич (Черкаська обл.). Це місце ще називають «українською Швейцарією». Гранітні скелі заввишки 15-20 м дають простір для тренувань як початківцям, так і просунутим скелелазам.

Вартість безпосередньо скелелазіння коливається в межах 300-600 грн залежно від кількості часу, проведеного на скелях. При цьому обладнанням у таких поїздках туристів забезпечує організатор. Якщо ж його купувати самому, то суму можна витратити значну.

«Набір спорядження для початківця скелелаза буде коштувати від 7.500 грн. До нього ввійдуть: страхувальна система, скельні туфлі, мішок для магнезії, каска, страхувальний пристрій, статична мотузка і набір з десяти відтяжок. Багато хто намагається економити, купуючи спорядження низької якості і виключаючи з комплекту каски, але я не рекомендую так робити. Спорядження, від якого залежить твоє життя, має бути якісне, сертифіковане і перевірене», – зазначає Ляшенко.

По воді

Ще одне захоплення активних українців – сплави на байдарках. Відпочинок цей доступний і особливих навичок не вимагає.

«Щодо більшості річок України в інтернеті є описи маршрутів (іноді, на жаль, давні, часів СРСР) і щоденники, часом безглузді, типу «ми сьогодні їли кашу», «Ваня прокинувся пізніше за всіх, і ми затрималися», зате з фотографіями, за якими можна скласти уявлення про річку», – пояснює журналіст і досвідчений мандрівник Олександр Данковський.

Також важливо визначити протяжність маршруту і точки входу-виходу.

«Раніше з цієї точки зору були актуальними місця підходу залізниці до річки, йшли від однієї залізничної гілки до іншої. Зараз популярний варіант «колесами у воду» – наймається мікроавтобус, який в обумовлений термін привозить на річку і забирає з річки. За колишніх цін на бензин (позаминулого літа) перевезення, наприклад, з Києва до Новограда-Волинського нам коштувало 1.200 грн на шість осіб», – каже Данковський.

Більшість річок України – так звані некатегорійні, тобто з усіх перешкод там – мости та дерева, що впали у воду. Це Ворскла, Снов, Десна, Сула, донедавна – Сіверський Донець (тепер він прифронтовій). По таких річках ходять без будь-якої підготовки. Правда, хоча б з однією досвідченою людиною на всю групу. Відстань 20 км на день – цілком до снаги навіть новачкам.

Є річки (насамперед у Карпатах), по яких ходять тільки у весняну повінь: там пороги і шивери. Таким є, наприклад, Чорний Черемош, куди «чайники» намагаються не потикатися. Є проміжні варіанти – трошки камінчиків, але в принципі все цілком є прохідним. Таким є Случ від Старокостянтинова до Соснового.

Оптимальна група для сплаву, за словами Данковського, – три байдарки, максимум п’ять. Потім втрачається керованість.

Якщо ж туристи бояться брати на себе проблеми з планування маршруту, завжди можна звернутися до фірм, які за невисоку плату (близько 200 грн на день з людини з харчуванням) можуть взяти на себе організаційні моменти. Туристам не доведеться турбуватися, як продумати маршрут, як дістатися, де дістати байдарку, намет, спорядження, харчування.

Крім того, можна купити готовий тур. Ціна питання – від 940 грн за два дні. За них туриста «сплавлять», проведуть екскурсії, нагодують і поселять у наметах на ночівлю.

Ті ж, хто віддає перевагу більш екстремальному відпочинку на воді, вирушають на рафтинг. Цей вид відпочинку особливо популярний на річках Південний Буг, Чорний і Білий Черемоші. Початківці часто вирушають на рафтинг порогами на території природного парку Гранітно-степове Побужжя в районі села Мігея (Первомайський р-н Миколаївської обл.).

«Сплави на Південному Бузі в Миколаївській області, можна сказати, не припиняються цілий рік, поки річка не вкривається льодом. На льоду можна пошкодити плавзасоби», – розповідає Володимир Войтенко, інструктор з рафтингу з Первомайська.

За його словами, останнім часом в Мігею приїжджають навіть іноземці – з Польщі, Західної Європи, Америки і навіть Африки.

«Ясна річ, що їх привозять українські друзі. Але все одно дуже приємно», – не приховує Войтенко.

Більш складні, але й більш емоційні сплави на карпатському Черемоші. Вони передбачають швидкісний (15-20 км/год) спуск складними порогами, коли екстремалів може з головою накривати висока хвиля.

Починається рафтинг найчастіше по Чорному Черемошу. Тут туристи долають цілий ряд порогів – Дземброню, Гучок, Гук, Білу Кобилу, Красниківську шиверу. Там, де зливаються Білий і Чорний Черемоші, пороги доходять до третьої категорії складності. На Білому Черемоші сплавлятися ще складніше – тут маса перекатів і пороги вже четвертої категорії складності.

Вартість рафтинг-турів в Україні різна – від 130 до 1.400 грн, залежно від довжини маршруту та умов проживання під час туру.

Шукайте деталі в групі Facebook

Поширити