Трійця чи Зелені свята: Де потрібно класти зілля та як довго тримати його в будинку щоб добро залучити і достаток?
Сучасний мешканець міста називає Трійцю Зеленими святами і навпаки, та не вбачає тут жодної різниці. Дійсно, ці свята відзначаються майже одночасно, але, тим не менше, кожне з них є цілком самостійним.
Зелені свята – це дохристиянське язичницьке весняне свято, дуже подібне до Івана Купали. Натомість Трійця має суто християнський зміст.
Про майже забуту народну обрядовість обох свят розповіла старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту НАН України, організатор тематичного свята у с.Пирогово Людмила Костенко.
Що собою являли Зелені свята до привнесення християнської традиції?
Дійсно, це свято давнє, дохристиянське, яке має аграрну основу. Люди намагалися забезпечити гарний врожай і добробут. Через ці обряди вони намагалися вплинути на природу.
На природу впливали за допомогою тієї ж самої природи. Наприклад, у ніч перед Трійцею ламали гілочки дерев і втикали у город. Вірили, що ця життєдайна сила передасться іншим рослинам – городнім.
Трійця – це ще й день пoминaння пoмeрлuх. Люди вірили, що в цей час пoмeрлi оживають, приходять до своїх родичів. Через те протягом свята на столі була їжа – щоб пoмeрлi родичі бачили, що їх чекають. Люди вірили: оскільки пoмeрлi лежать в землі, вони можуть вплинути на сили землі – як позитивно, так і нaшкoдити.
Пишні вінки з трав – це частина обрядовості?
Так, звичайно. Віночки плели усі дівчата, із різних трав. Вплітали у них і бадилля картоплі, і колоски, тому що люди вірили у те, що це допоможе зав’язуватися плодам.
До речі, була традиція, що цю зелень, квіти треба вкрaсти – якщо вкрaдеш, то рослина буде краще рости.
Де треба крaсти зілля?
На чужих городах, в суботу, коли стемніє. Але люди, знаючи про це, самі приносять зілля на городи. Така кaдіжкa не вважається чимось поганим, бо це для гарної справи.
І досить практичне запитання. Як довго лепеха може зберігатися в домі?
В різних місцевостях по-різному. Найчастіше говорять, що три дні. Кажуть, якщо зілля тримати в оселі більше трьох днів, людина постійно буде хотіти спати, не зможе добре працювати.
Але зілля не викидали, а використовувати в інших обрядах. Наприклад, несли на город – вірили, що у капусти виростуть гарні головки, клали на горище – вірили, що грім не вдарить і не згoрuться будівля, клали в хлів – вірили, що худоба буде давати гарне молоко і буде здоровою. Цими травами ще й мили голову, особливо любистком, для гарного здорового волосся.
Взагалі, до зілля треба відноситися із повагою, тому що це святе.
Чи є якесь фіксоване місце для зілля в оселі?
В різних місцях, але найбільше – на вікнах і біля дверей, щоб злi пoмeрлi не потрапляли до хати. А русалок намагалися задобрити – для них клали корж.
Кажуть, під час Зелених свят не можна ходити на пікнік. Це правда?
Не можна ходити до лісу, у поле, до річки, тому що в цей період панують русалки. В понеділок після Трійці починається їхній тиждень, а четвер – «русалчин великдень», коли русалки вoскресaють. За тиждень русалок проводжають.
Русалки – це дівчата, що пoмeрли до шлюбу або нехрещені діти. Вони полюбляють заходити до людей, особливо люблять молодь. Люди вірили, що русалка може вплинути на врожай. Для неї носили хліб на поле, кидали хліб у річку. А на Рівненщині й досі у цей день з хати виносять скриню із полотном, сорочкою, спідницею, щоб русалка приміряла все це.
Під час Зелених свят плететься віночок. Він так само, як і на Івана Купала, пускається по воді?
На Трійцю прикрашали деревце і в кінці свята кидали його у воду. В північних районах і віночки кидали у воду.
Віночок має шлюбну і аграрну функцію. Зокрема, він сприяє зародженню плодів. Сьогодні у містах релігійна складова вийшла на передній план, аграрна – відійшла на задній.
Людмила Костенко: Так, але люди вже не знають змісту того, що вони роблять. Наприклад, у селах на Київщині, Чернігівщині є Троїцька атрибутика – стовп із прикрашеним колесом нагорі.
Шукайте деталі в групі Facebook