Українець викрив схему, за якою агенція з найму робітників наживалась на заробітчанах

“Я маю докази порушень, – каже юрист Андрій Шаран. – Та щойно прийшов до керівника з вимогою припинити шахрайство, мені одразу ж вказали на двері”.

Уявіть: ви шукаєте роботу за кордоном. Знаходите посередника в Україні. Він допомагає оформити документи і налагодити контакт з продавцем. Ви починаєте працювати і отримуєте 10 злотих за годину роботи.

А потім раптово дізнаєтеся, що могли б заробляти вдвічі більше. Ваші чесно зароблені гроші присвоюють собі фірми-посередники, які раніше допомагали влаштуватися на роботу. Тепер вони вираховують відсотки із зарплати за свої послуги. Справедливо? Ні. Ще й незаконно, пише газета “Експрес”.

53-літній юрист Андрій Шаран (прізвище героя змінено на його прохання) працював в Агенції тимчасової праці у Вроцлаві два роки. Він займався оформленням дозволів, підписанням договорів, перевіркою документів… Якось чоловік запідозрив, що фірма порушує чинне польське законодавство, від чого потерпають заробітчани. 90 відсотків із них – українці.

“Закон про забруднення (тимчасове надання роботи працівникам) регламентує роботу таких агенцій, як наша, – розповідає Андрій Шаран. – Передбачається, що до процесу має бути залучено лише три сторони – працівника, агенцію з найму і підприємство чи завод, де людина буде виконувати роботу.

Утім, фірма де працював я, в цій ланці мала ще двох посередників. Звісно, благодійними організаціями вони не були і брали кошти з кожного працевлаштованого агенцією клієнта. Наприклад, за послуги, які законодавство визначає як безплатні: дозвіл на роботу, інструктаж із техніки безпеки, медичний огляд тощо. За це заробітчанин платив у середньому 100-200 злотих.

Позначалося це і на зарплаті заробітчан: оскільки був цілий ланцюжок посередників, які наживалися на працевлаштованих агенцією людей, працівник міг отримувати на роботі не 20 злотих за годину, як поляк, а лише 10”.

За словами юриста, загалом фірма працевлаштувала близько 300 осіб – когось на три місяці, когось на півроку. Увесь цей час інформація, що стосувалася грошей, була закритою.

“Я маю докази порушень, – каже юрист Андрій Шаран. – Та щойно прийшов до керівника з вимогою припинити шахрайство, мені одразу ж вказали на двері. Сказали “Пан Анджей юж ту не працує”, що означає “Пан Андрій вже більше тут не працює”. А потім я захворів – провів три з половиною місяці на лікарняному.

Першого березня написав заяву на звільнення, не хочу працювати на аферистів.

Попереду – суд. Адже в заяві про звільнення я вказав причиною “порушення прав людини, примусову працю”. Звісно, фірма не згодна, ба така стаття передбачає покарання в’язницею.

Я спробую відстояти права тих, хто потрапив у цю аферу. Так, українці добровільно погоджувалися на працю. Але навіть якщо людина дає згоду на нелюдські умови роботи і проживання, це не усуває злочину самих працедавців.

Багато українців, які їдуть до Польщі на роботу, стають заручниками ситуації. Аби уникнути такого, краще шукати працедавця напряму або ж вимагати на фірмі укладення трудового договору, який гарантує вам низку прав”.

Андрій Шаран має лише 30 днів після звільнення, щоб знайти нове місце праці у Польщі. Інакше буде змушений виїхати. В Україні він працював юристом. Уже п’ятий рік живе у Вроцлаві з родиною.

“Навколо Андрія об’єдналася група поляків, які намагаються йому допомогти, – каже письменник Єнджей Солінський, друг українця. – Серед них – середовище часопису “Одра”, де друкується Андрій, редакторка Уршуля Козьол, режисер Кшиштоф Зануссі. Але вони не мають політичного впливу. Уршуля Козьол зверталася у цій справі до органів місцевого самоврядування.

Андрій мав зустріч із почесним консулом України в Польщі. Він домовився про зустріч з Речником прав людини Адамом Боднарем. Почесне консульство України взяло на себе залагодження паперових формальностей. Що буде далі – невідомо. Але віримо, що все налагодиться, адже за нами – правда”.

Шукайте деталі в групі Facebook