Батько і допитливий син – плакав весь автобув

Автобус повний, всю дорогу карапуз років 3-4 задає питання, а батько відповідає: “це трактор, він траву косить; це заправка тут бі-бі бензин наливають і т.д.”

І на питання «чи скоро приїдемо в Кіров?» Вдає що дивиться вперед, і каже: «Та вже близько». Загалом такий приблизно діалог.

І ось, під’їжджає автобус до залізничного переїзду і зупиняється хвилин так на 30. А поруч з автобусом гуляють і щипають придорожню траву дві корови, молодий рудий бичок і штук п’ять овець.

Дитину цей зоопарк звичайно зацікавив і він почав чергові розпитування – хто це та що вони роблять тут?

Тато відповідає: це корівки, а це овечки, травичку їдять, гуляють. А в автобусі тиша (водій двигун заглушив), і всі пасажири мимоволі слухають. І тут бичок за вікном починає прилаштовуватися до однієї з корів, закидає передні ноги до неї на спину і намагається злигaтися.

Пасажири, застигли в очікуванні, довго чекати не довелося, дзвінкий дитячий голосок запитав: «Тато, а що вони роблять?» Повисла гнітюча тиша, навіть мухи перестали дзижчати, і тільки через кілька секунд почервонілий від загальної уваги тато зміг видавити: «Дивляться, чи далеко до Кірова».

Вибyх сміху з автобуса напевно було чути і в самому Кірові!

Шукайте деталі в групі Facebook