Звільнення без щeплення і нова відпустка: як в Україні змінять Кодекс законів про працю

Незабаром в Україні можуть збільшити тривалість робочого дня, додати 4 дні до відпустки і дозволити звільняти за розголошення комерційної таємниці або відмову від щеплення. Відповідні зміни прописані в проекті нового Кодексу законів про працю (КЗпП). Якщо документ ухвалять, українці, які працюють у важких умовах, на вулиці в мороз або під сонцем в спеку, отримають законне право на “сієсту”. На даний момент проект нового КЗпП прийнятий в першому читанні і очікує чергового розгляду в Раді.

Детальніше про те, як в Україні можуть змінити правила для працюючих, – читайте в матеріалі.

Якщо законопроект приймуть, роботодавці отримають більше підстав для звільнення. Крім вже звичних прогулів, роботи в нетверезому вигляді або крадіжки, з’являться і нові норми. Наприклад, звільнення за розголошення комерційної таємниці. При цьому в документі зазначено, що така норма поширюється в разі, якщо співробітник взяв на себе зобов’язання зберігати секрети компанії.

Юрист Олександр Плахотник зазначає: формулювання “комерційна таємниця” в проекті не уточнюється, тому важливо, підписуючи на роботі документ про нерозголошення, переконатися, що в угоді чітко сказано, про яку інформацію йде мова. Інакше комерційною таємницею можуть назвати, наприклад, розмір заробітної плати. До слова, в Міністерстві соціальної політики опублікували роз’яснення. Нібито, в чинному Цивільному кодексі чітко прописано, що може вважатися комерційною таємницею. Тому причин для занепокоєння немає.

Ще одне важливе нововведення – відсторонення від роботи нещеплених співробітників. Якщо працівник повинен проходити медогляд і робити щеплення, але, наприклад, без медичних протипоказань вирішив не робити щеплення, його можуть відсторонити від роботи. Зарплату при цьому не виплачують і до роботи не допускають. Фактично, якщо потрібно щепитися, а працівник не хоче, його можуть звільнити. Проти такого нововведення виступили в Конфедерації профспілок.

“У разі ухилення від профілактичного щеплення або медичного огляду працівник підлягає звільненню з роботи відповідно до статті 93 цього Кодексу без дотримання вимоги про попередження про майбутнє звільнення”, – йдеться в проекті документа. У чинному Кодексі статті 93 немає.

Також в новому документі пропонують описати можливість укладання короткострокових трудових договорів. Наприклад, на один рік. Подібна практика існує і зараз. При цьому право укладати безстрокові трудові договори не скасовують. Автори законопроекту пояснюють необхідність ввести в кодексі визначення короткострокових договорів зміною ринку праці. Частина компаній наймає співробітників на роботу в конкретних проектах, безстроковий договір в такій ситуації оформляти невигідно.

Робочий день збільшать з 8 до 12 години, але не для всіх. Також введуть поняття “ненормованого робочого дня”. Профспілки заявили, що така норма може призвести до “примусової праці”, а ось HR-експерти вважають, що для українців це шанс заробити і можливість законно залишатися на роботі. Експерти ринку праці Олександр Білоус впевнений: і зараз на багатьох підприємствах українці працюють довше 8 годин. Крім того, є роботи, які неможливі за графіком. З одного боку, таке нововведення дозволить узаконити ситуацію, яка вже склалася, а з іншого – дозволить заробляти більше.

“У Польщі немає обмеження по тривалості робочого дня. Українці їдуть туди, працюють і по 12 годин і заробляють. У нас же, навіть якщо ти хочеш заробити, взяти додаткове навантаження і збільшити тривалість робочого дня, закон це забороняє. Але тут важливо, щоб ці додаткові години додатково оплачувалися“, – пояснює експерт.

До речі, згідно із законом робота на вихідних або в неробочий час оплачується за подвійною ставкою.

Одне з приємних нововведень – довга відпустка. Якщо зараз українці мають право на оплачувану відпустку тривалість 24 дня, то в новому документі пропонують продовжити відпустку до 28 календарних днів. До слова, в сусідній Польщі відпустка триває 26 днів, а найбільш тривалі “паузи” в роботі в Фінляндії та Франції – 35 днів.

Також працюють на вулиці або в важких умовах отримають право відлучатися на кілька годин в обід. Українська “сієста” триватиме у всіх по-різному. Довгу перерву повинні прописати в трудовому договорі.

Автори законопроекту про новий КЗпП – Володимир Гройсман, Людмила Денисова та Михайло Папієв. Проект зареєстрували ще кілька років тому, проте за цей час його вдалося прийняти тільки в першому читанні. Минулої осені в уряді заявили, що документ розглянуть в Раді восени. Однак після цього активізувалися профспілки, які зажадали переглянути перелік причин для звільнення і збільшення тривалості робочого дня.

Так чи інакше, новий КЗпП українським парламентаріям рано чи пізно доведеться прийняти. Чинний кодекс затвердили ще в 1971-му. За цей час змінилися підходи до працевлаштування і вимоги до робітників. Крім того, в рамках європейської асоціації Україна повинна впровадити в національне законодавство міжнародні норми, які в тому числі стосуються і законів про працю.

Шукайте деталі в групі Facebook