Кабмін продовжує плутанину з тарифами за рахунок споживача
На сайті Верховної Ради опубліковано урядовий законопроект №2670 щодо “вдосконалення законодавства у сферах теплопостачання та житлово-комунальних послуг”. Розроблений у Мінрегіоні документ передбачає внесення змін до трьох ключових для галузі законів: “Про житлово-комунальні послуги”, “Про теплопостачання”, “Про державне регулювання у сфері комунальних послуг”.
Всі запропоновані правки передбачають заборону на встановлення тарифів на послуги ЖКГ та теплову енергію нижче економічно обґрунтованого рівня. Прямий мораторій на встановлення тарифів, які не покривають витрати підприємств – виробників і постачальників послуг – у тексті законопроекту відсутні. Він був замінений на формулювання “неприпустимо”. Документом не передбачені санкції за порушення його положень і норм.
Також з профільних законів викреслюються всі норми, які передбачають виплату компенсацій підприємствам і тарифної різниці. Наприклад, ст. 31 закону “Про житлово-комунальні послуги” пропонується вилучити пункти 5 і 6, якими вказується, що витрати на відшкодування витрат підприємств, “пов’язаних із встановленням тарифів на рівні, який робить неможливим отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету”. При цьому, в урядовому документі зазначається, що побутові споживачі мають право на субсидію, а підприємства можуть оскаржити “тарифні” рішення в судовому порядку.
У пояснювальній записці до законопроекту уточнюється: ухвалення запропонованих урядом змін необхідне, оскільки діючі законодавчі норми “дають можливість встановити тариф з відхиленням від економічно обґрунтованих витрат на виробництво послуг з відшкодуванням з відповідного бюджету”.
Чиновники впевнені, що “єдиний підхід щодо встановлення обґрунтованих тарифів забезпечить раціональне планування державного та місцевого бюджетів, а також створить умови для забезпечення функціонування підприємств теплопостачання та сфери ЖКГ”. Подібні ініціативи підтримуються міжнародними фінансовими організаціями і будуть сприяти залученню інвестицій в галузь, наголошується в пояснювальній записці.
Нагадаємо, в компетенції Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) знаходиться 98% сегмента теплоенергетики (222 підприємства-ліцензіата) і 92% сфери водопостачання (148 ліцензіатів). Іншим більш ніж 100 підприємствам тарифи встановлює місцева влада, згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.
Багаторічне стримування тарифів поряд із зростанням вартості енергоносіїв призвело до того, що ціна на виробництво і поставку комунальних послуг покривала собівартість лише на 70-75%. Навіть після підвищення тарифів для побутових абонентів у квітні на 71,8%, а в травні – на послуги водопостачання майже на 55%, говорити про покриття всіх витрат рано.
“Ми ще не знаємо, обгрунтований у нас тариф чи ні. Поки відповідна постанова регулятора досі не пройшла реєстрацію в Мін’юсті”, – сказав гендиректор ПОКПП “Полтаватеплоенерго” Володимир Чернявський.
Як раніше повідомляли РБК-Україна в НКРЕКП, в українському законодавстві досі немає чіткого визначення поняття “економічно обґрунтований тариф”. Регулятор спирається на стару методику. Цей механізм передбачає облік усіх витрат підприємства на виробництво і поставку ресурсу, а також обмеження рентабельності на рівні 10-15%.
Примітно, що ще в лютому парламентарії проголосували за законопроект №0919 з абсолютно протилежними нормами. Документом дозволяється встановлювати тарифи нижче обґрунтованого рівня, якщо Кабмін зможе передбачити фінансові джерела для виплати підприємствам ЖКГ. Це не сподобалося Президенту Петру Порошенку, який на початку березня ветував документ і повернув його до парламенту зі своїми пропозиціями.
Президента не збентежила прописана в документі можливість уряду втручатися в процедуру тарифоутворення, що проводиться незалежним регулятором. Він попросив депутатів зобов’язати Кабмін дозволяти необґрунтовані тарифи одночасно з подачею в Раду законопроектів, які передбачають джерела компенсації в держбюджеті. Парламент врахував зауваження глави держави, і 17 березня законопроект був направлений на підпис Президенту з урахуванням його зауважень.
Тому теплоенергетики сприйняли урядові ініціативи без ентузіазму.
“Права рука не знає, що робить ліва. Сьогодні дозволяємо збиткові тарифи, завтра їх знову забороняємо. Не буде від цього незалежного регулювання галуззю і виведення теплоенергетики зі збитків”, – заявив РБК-Україна на правах анонімності один із співробітників КП “Житомиртеплокомуненерго”.
“Я не готовий складати прогнози щодо того, чи будуть виконуватися запропоновані норми. Занадто багато невизначеності зараз і занадто багато змін, які часто відбуваються”, – зазначив Володимир Чернявський.
У той же час, працівники галузі ЖКГ кажуть, що в разі прийняття законопроекту №2670, нам слід готуватися до зростання квартплати. Квартплату формують близько 18 видів послуг. В середньому по Україні вартість обслуговування одного квадратного метра комунальними підприємствами варіюється від 2,5-6 грн. Цей тариф у столичних ЖЕКах вважають збитковим.
“Кличко пообіцяв не підвищувати квартплату, а у нас тариф покриває лише 60% наших витрат. Звичайно, потрібно виправляти ситуацію, і якщо мерія не може підняти тариф, то треба щоб депутати зобов’язали”, – пояснив директор одного з київських КП, обслуговуючих багатоквартирний фонд в центрі.
джерело http://www.rbc.ua/ukr/analytics/kabmin-prodolzhaet-nerazberihu-tarifami-schet-1429784863.html
Шукайте деталі в групі Facebook
