Прокляття до сьомого коліна – вигадка чи реальність? Франківський чорнокнижник розповів про темні сили
У цивілізованому суспільстві прийнято, якщо виникають проблеми чи суперечки – йти до суду. Однак бувають питання, в яких правосуддя – безсиле.
Наприклад, не підете ж ви подавати до суду на струнку, вдвічі молодшу білявку за те, що відбила вашого чоловіка? Але ж покарати кривдницю ой як кортить! Є категорія людей, які вважають, що «на війні усі методи згодяться», тому, аби досягти своєї мети, не гребують жодними засобами, в тому числі і так званої чорною магією. Тому і бігають по різних бабках, чаклунах, відьмах… Інша категорія – ті, хто в це все вірить, теж звертаються до людей із надзвичайними здібностями, але щоб захисти себе та своїх рідних від подібних речей всілякими оберегами. Є й такі, хто просто в усе це не вірить. Чи насправді існують такі поняття, або вони просто плід уяви людей, яка природа їх походження, чим відрізняються, як уникнути і що про це все думає Церква, розбирались журналісти PRESS-ЦЕНТР, пишуть Версії.
33-річний екстрасенс із Івано-Франківська Андрій Сатаненко позиціонує себе як чорнокнижник і маг-веретник. Він вже майже 15 років займається сільським і соборним чаклунством, а також чорнокнижництвом і демонологією. Останні кілька років чаклун проживає у столиці. Зізнається, що часто доводиться проводити ритуали. Зазвичай, для них обирає місця з сильною енергетикою – наприклад, на кладовища або в церкви.
– Ці здібності не передалися мені у спадок. Я розвивав їх самостійно, – розповідає маг.
– В юності почав цікавитися різними релігійними течіями, культурою і язичництвом. Тоді і зацікавила мене більше «чорна сторона». Врешті став учасником 15 сезону «Битви екстрасенсів», що виходить на телеканалі СТБ, дійшов до півфіналу. Можу і порчу накласти, і прокляття, і зняти це все. Хоча, зізнатися, праця це непроста. Потребує багато енергії. Я після таких сеансів по кілька днів відходжу, бо пропускаю все через себе.
Андрій Сатаненко розповідає, що порча і прокляття це абсолютно різні речі. І якщо навести порчу ще більш-менш нескладно, то прокляття під силу далеко не кожному.
–
Порча – це, по-суті, негативна програма, яка насильно вживлюється в енергетичне поле людини і негативно впливає на її. Є багато видів порчі: на хворобу, божевілля, ожиріння, всихання, на гроші і т.д. Діагностувати порчу доволі просто – в аурі людини залишається темна пляма. А от прокляття – це вже дія, яка можлива лише, маючи біоматеріал тієї людини, якій хочуть заподіяти зло (волосся, невипрана сорочка (з потом), слина, ніготь і т.д.) Прокляття можна накласти лише в місці із великим скупченням людей – на похороні, на весіллі, у церкві. Причому людина, яку проклинають, має бути там. Воно містить родову програму, що шкодить не лише конкретній людині, а її нащадкам, аж до сьомого коліна. Вважається, що програма прокляття буде виконана лише тоді, коли смерть «викосить» увесь рід.
Проклинати може лише ображена людина. Маг чи чаклун цього не зробить, адже особисто не знайомий з кривдником «клієнта». Він лише виступає як посередник між світом і потойбічними силами, проводить певний ритуал, що супроводжується словесною формулою, яку не обов’язково вимовляти вголос, можна – подумки або написати. Іноді вплив прокляття позначається дуже швидко, іноді – воно проявляється через багато років.
Зняти його не так просто, продовжує Андрій Сатаненко. Каже, що для цього потрібно обов’язково чистити карму людини. А це процес досить тривалий.
– За свою практику я жодного разу не накладав прокляття. Лише раз доводилося знімати, – пригадує чаклун. – Варто пам’ятати, що, знімаючи прокляття з людини, воно обов’язково повернеться на того, хто його накладав. Тому краще це робити тоді, коли той, хто проклинав, вже мертвий. Дозвіл на зняття прокляття потрібно отримати від самої господарки кладовища – Смерті (якщо вона відмовить, зняти прокляття не вдасться). Оскільки Смерть – це жінка, то щоб домогтися її позитивного настрою, треба задобрити цю пані подарунками. Наприклад, золотом, червоним вином або шоколадними цукерками. Крім цього, обов’язковим атрибутом є парна кількість «п’ятаків», бо п’ятикопійковими монетами мертвій людині в труні закривають очі. У бокал наливають вино, обвішують його золотими прикрасами. Якщо під час ритуалу не розіб’ється бокал, не впадуть прикраси, словом, нічого надзвичайного не станеться, значить Смерть дала дозвіл на зняття прокляття.
– Вінець безшлюбності – це прокляття чи порча? – цікавимось у мага.
– Це порча, але із дуже складним ритуалом, який легше провести в селі, ніж у місті, – пояснює пан Сатаненко. – Її накладають на кладовищі над могилою жінки (якщо порча на дівчину), яка ніколи не була заміжньою. Оскільки в селі всі всіх знають, то на сільському кладовищі знайти таку могилу простіше, ніж на міському. Біля могили маг «передає» долю мертвої людини – живій. А щоб зняти цей вінець, теж доведеться йти на кладовище, тільки вже шукати могилу неодруженої людини протилежної статі: наприклад, якщо знімаємо вінець з жінки – то потрібна могила чоловіка, і навпаки.
Наш співрозмовник не приховує і того, що багато його «колег» роблять схожі чорні обряди в церквах. Де, за його словами, можна і легку порчу навести, і важке прокляття накласти. Розпізнати таких чаклунів легко – зазвичай всі вони крутяться біля ікони Миколая Чудотворця.
– Саме за цим образом проявляється дух біса Абари, сутність якого є основною в ритуалах більшості магів-веретників. Він може допомогти навести будь-яку порчу і створити практично будь-яке зло іншій людині, особливо віруючій. А чому саме за іконою Миколая Чудотворця? Бо, за легендою, свого часу Абара розгнівав самого Сатану, і ховався від нього саме за цим образом, вимолюючи прощення. А поки робив це, то побачив як люди моляться до святого Чудотворця, просять у нього прощення, і йому це сподобалося. Відтоді, навіть після того, як Абара вимолив прощення в Сатани, так і залишився стояти за цією іконою. Іноді навіть підказує людям, як діяти у різних ситуаціях, уявляючи себе їхнім спасителем.Усі ці історії, які розповідає Андрій Сатаненко, здаються немислимими і малоймовірними. Однак маг запевняє, що до нього вишиковуються довжелезні черги з охочих комусь щось поробити. Серед його клієнтів є навіть відомі політики та бізнесмени.
– А захиститися від цього якось можна? Можливо, є спеціальні обереги?
– Обереги існують, але жоден оберіг, не гарантує абсолютної безпеки. Будь-який захист легко пробити. Все залежить від сили того, хто цей захист робив, і того, хто пробивав. Обереги в основному повинні бути срібними, оскільки саме срібло витягує і не пропускає негатив своєму власнику. Золото ж навпаки притягує негатив. Такі амулети виготовляють на замовлення, індивідуально під кожного. Щоправда, коштують не дешево – від 200 до 1500 доларів, Ціна залежить від того, на який результат мають «працювати». Християнам же просто рекомендую носити зірку ерцгами, вона ефективніша, ніж хрестик.
Психологи, в свою чергу, до таких речей ставляться дуже скептично. І решті радять так само до них ставитись, бо вважають, що стати жертвами чаклунів можуть лише слабкі особистості.
– Прокляття, порчі і решта страшних чаклунських речей – не що інше, як спроба однієї людини негативно впливати на іншу, – розповідає практикуючий психолог Андрій Ганус. – І захист від цього ховається у самій людині, у силі її особистості, у вмінні протистояти зовнішньому негативу. Наприклад, неможливо щось «поробити» людині з високою самооцінкою. Прокляття почне діяти лише тоді, коли людина вважає себе невдахою, бідним, нещасним, всі мене жалійте… Такий внутрішній настрой руйнувати людину зсередини. Підсумовуючи, скажу, що впливу негативу піддається кожен із нас, а от протистояти, захиститися може лише сильна особистість.
Має щодо цього свою думку і Церква. Священнослужителі не відкидають, що прокляття і пороблення існують, але лише віра в Бога може врятувати від цього. І жодні обереги чи амулети, на думку релігійників, не допоможуть.
Володимир Дмитрів, священик церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці.
– Зло існує і це факт. В народі воно дійсно називається прокляттям, – розповідає кореспонденту PRESS-ЦЕНТР священик львівської церкви Введення в Храм Пресвятої Богородиці Володимир Дмитрів. – Так само є люди, які співпрацюють із дияволом і під дією гріха роблять зло іншим, намагаються нашкодити. Однак не слід забувати, що зло губить дві сторони – того, кому його роблять, і того, хто його причиняє. Єдиний дієвий захист від цього – віра в Бога, сповідь і Причастя. Дотримуючись таких життєвих постулатів, людина захищає себе. Окрім того, вважаю, що Бог не допустить, щоб комусь навмисне поробили зло. Навіть, якщо хтось намагається комусь живому поставити свічку за упокій, Бог зробить так, що ця людина проживе 100 років. Допомагає також особлива молитва священика. Варто його лише про це попросити. Буває і таке, коли зло вселяють через особливі дії. Тоді потрібно звертатися до священиків-екзорцистів, які з благословення єпископа можуть допомогти. Але таких у світі одиниці.
Мирослава БЗІКАДЗЕ.
Шукайте деталі в групі Facebook
