НБУ втрачає курорт “Буковель”

27 грудня Київський апеляційний госпсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами НБУ та Приватбанку на рішення Госпсуду м. Києва від 08.12.2017, яким було задоволено позов ТОВ «Скорзонера» та розірвано іпотечний договір №63, укладений 03.10.2014 між НБУ і ТОВ «Скорзонера» як забезпечення боргових зобов’язань Приватбанку перед НБУ.

ТОВ «Скорзонера» пов’язують з гірськолижним курортом «Буковель» (Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця), називаючи в т.ч. власником землі, на якій розташований курорт.

За даними держреєстру речових прав на нерухоме майно, предметом іпотеки за іпотечним договором №63 від 03.10.2014, який уклали ТОВ «Скорзонера» та НБУ, є паркінг (його площа – 29,8 тис кв м) у м. Яремче с. Поляниця Івано-Франківської області. Також з держреєстру випливає, що ТОВ «Скорзонера» передало в іпотеку для НБУ низку інших активів у вказаному населеному пункті (переважно – земельні ділянки, а також інші види нерухомого майна).

За даними держреєстру юросіб, засновники ТОВ «Скорзонера» – ТОВ «Мавекс», ТОВ «Галичина-Цукор», ТОВ «Дерлінг», а кінцеві бенефіціари – Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

Восени 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова розповідала, що Приватбанк ще в 2016 році перед націоналізацією отримав у власність від своїх позичальників низку активів у рамках погашення кредитної заборгованості. Йшлося в т.ч. про «Буковель». При цьому К. Рожкова називала цей курорт одним з найбільш складних активів. За її словами, хоча Приватбанк і є власником «Буковеля», але менеджмент банку не контролює курорт.

«Саме тому цей об’єкт потрібно продавати. Банк не може керувати самостійно таким об’єктом. У нього немає компетенції для цього, в нього немає людей», – зазначала К. Рожкова.

Приватбанк у 2016 році повідомляв у своїй звітності, що в рамках виконання вимоги НБУ щодо поліпшення якості активів і погашення частини інсайдерських кредитів його основні акціонери (а це І. Коломойський та Г. Боголюбов) до кінця червня 2016 року передали у власність банку активи пов’язаних і третіх осіб вартістю близько 31,8 млрд грн. «Банк планує здавати в оренду значну частину цих активів їх колишнім власникам, оскільки деякі з цих активів є складовою більш великих підприємств», – зазначав тоді Приватбанк.

У липні 2017 року тодішній глава правління Приватбанку Олександр Шлапак заявляв, що третина активів курорту “Буковель” передана на баланс Приватбанку, і банк має намір передати ці активи в оренду співвласникам, а потім виставити на міжнародний конкурс.

“Зараз ведемо переговори із співакціонером, оскільки в нас є приблизно третина “Буковеля” у власності, щоб передати їх в оперативну оренду. Ніхто інший експлуатувати комплекс не може”, – констатував О. Шлапак.

Він зазначав, що є домовленість про згоду співвласників на таку оренду, оскільки зараз вони використовують ці активи без будь-яких документів, що є порушенням законодавства. За його словами, правління не має права приймати рішення про фактичне відчуження цього майна, тому мова може йти тільки про орендні відносини з компанією, яка зараз фактично експлуатує “Буковель”, а не про фінансовий лізинг.

“Надалі мова йде про те, щоб підготувати пропозицію і провести міжнародний конкурс на можливу експлуатацію комплексу “Буковель”, оскільки наша третина найцікавіша і цінна: всі підйомники в нас, готелі в нас і т.д. Думаю, цей комплекс може бути цікавий дуже багатьом потенційним інвесторам”, – описував подальші плани О.Шлапак.

О.Шлапак зазначав, що “Буковель” був переданий на баланс банку з оцінкою 11 млрд грн, однак згодом цей об’єкт був переоцінений до суми 5,35 млрд грн.

Контекст

За даними НБУ, на 01.12.2017 борг Приватбанку перед Нацбанком по рефінансуванню становив 12 млрд грн (з них 11,8 млрд грн – прострочена заборгованість), зменшившись за 11 місяців 2017 року на 6 млрд грн (із 18 млрд грн на 01.01.2017).

У неодноразово Нацбанку наголошували, що борги Приватбанку по рефінансу забезпечені не лише різними активами «приватівців», але й особистою порукою Ігоря Коломойського. Прес-служба Приватбанку в коментарі для Finbalance визнавала, що погашення банком рефінансування призводить до зменшення зобов’язань Ігоря Коломойського як поручителя. На фоні цього І. Коломойський подав низку позовів до НБУ про розірвання договорів поруки.

За словами юристів та фінансистів, проблема для НБУ полягає в тому, що перед тим, як висувати боргові вимоги до поручителів, Нацбанк мав би визнати Приватбанк проблемним, а то й неплатоспроможним.

Як писав Finbalance, суди (в т.ч. апеляційної інстанції) винесли вже 20 рішень (в справах за позовами “приватівських” структур), які зобов`язують Приватбанк погасити борги перед НБУ.

Крім цього, суди вже задовольнили кілька позовів «приватівських» структур та розірвали іпотечні договори та договори застави, які позивачі уклали з НБУ як забезпечення боргових зобов`язань Приватбанку по рефінансу.

Як писав Finbalance, в результаті цього НБУ втратив право на низку активів “приватівців”. Йдеться про ангар для літаків аеропорту “Дніпропетровськ”; вагони ПАТ “Дніпроазот” ПАТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”; завод “Біола”, готель “Жовтневий” та ще кілька об`єктів нерухомості в м. Дніпро. Також НБУ не зміг “відбити” у “приватівців” зерновий термінал “Бориваж”. Щоправда, в кількох судових спорах Нацбанку таки вдалося уникнути поразки (як це було, наприклад, у випадку з ТОВ «Акватера» та Pennylane – Comercio Internacional LDA).

У будь-якому разі як мінімум на частину з цих активів судові органи за клопотанням ГПУ наклали арешт в рамках кримінального провадження №42014000000001261 щодо 19 млрд грн рефінансування для Приватбанку (перелік активів – у т.ч. тут і тут). Для арешту (замороження) майна в рамках виконання наказу Лондонського арбітражу потрібні “підтверджувальні” рішення українських судів. Як показує поточна судова практика, з цим навряд чи буде просто.

Шукайте деталі в групі Facebook