За вхід до храму потрібно заплатити як за вхід до елітного нічного клубу. Невже таке можливо
Цей собор – головна духовна святиня України. Адже його заклав ще Володимир Великий! Він став найбільшим храмом молодої християнської держави, завжди відкритим для мешканців тодішнього Києва та його гостей.
А ось нині святиня не кожному доступна.
“ПОБУВАЛИ З ДІТЬМИ В КИЄВІ, ХОТІЛИ ПОБАЧИТИ СВЯТІ МІСЦЯ, — РОЗПОВІДАЄ ОКСАНА ГРАЧ З ЖИТОМИРА. — БУЛИ В КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ЛАВРІ, В ІНШИХ ХРАМАХ. НАОСТАНОК РУШИЛИ В СОФІЮ КИЇВСЬКУ. АЛЕ ТАК І НЕ ПОТРАПИЛИ В СОБОР. ЩОБ УВІЙТИ ТУДИ, НАМ ЧОТИРЬОМ (МИ З ЧОЛОВІКОМ І ДВОЄ СИНІВ) ТРЕБА БУЛО ВИКЛАСТИ 300 ГРИВЕНЬ ЗА КВИТКИ! У НАС ВЖЕ Й НЕ БУЛО СТІЛЬКИ. А ТАК ХОТІЛОСЯ ПОМОЛИТИСЯ В СВЯТІЙ СОФІЇ…”
Невже й справді так дорого? Заходжу на сайт музею-заповідника “Софія Київська” — у розділ “Розцінки”. Справді, квиток для дорослого в собор вартує 60 гривень (плюс 20 — за вхід на територію комплексу). Разом виходить 80 гривень — на одного. А якщо це сім’я з трьох-чотирьох чоловік, то за відвідини храму, справді, доведеться заплатити ті ж таки 300 гривень! Чому так? Це ж передовсім храм, духовна святиня. Хіба платили гроші за вхід у Софію наші предки — у часи Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького? Чи навіть у ХІХ столітті? Звісно, що ні. Таку практику запровадили в безбожні радянські часи — коли з Софійського собору зробили музей. Епоха та вже минула, а тодішні традиції залишилися.
Цікаво, а чи беруть гроші за вхід до духовних святинь в інших країнах? Вирішую з’ясувати це за допомогою інтернету. Заходжу на сайти найвизначніших пам’яток, відомих усім. Таких, як, приміром, собор Паризької Богоматері. Цей храм — духовний центр Франції. Виявляється, вхід туди безплатний! Лише треба зареєструватися заздалегідь — щоби не утворювати чергу.
Собор святого Петра у Римі — святиня не лише для італійців, а й для католиків усього світу. У храмі можна побачити розписи та скульптури геніальних митців епохи Відродження. А вхід тиди також вільний. У США роль своєрідної духовної святині відіграє не храм, а меморіал Джорджа Вашингтона у столиці. Це 140-метровий монумент, на вершину якого можна піднятися ліфтом. І знову-таки — безплатно! Ніхто й не подумає брати за це гроші.
Наостанок я звернув погляд на… Росію. Так, так, на Росію. І там є свої святині. Найбільша з них — Троїце-Сергіїва лавра. Нині її територію ділять монастир і музей-заповідник. Вхід в зали музею, звісно, платний. А ось у храми (у тому числі й найдавніший з них, Троїцький, зведений в XIV столітті) можна ввійти абсолютно вільно.
Мабуть, прикладів досить, щоби зрозуміти: у світі не заведено брати гроші за вхід до національних духовних святинь. Бо вони безцінні. А значить, не повинні мати й платних вхідних квитків. Щоби туди могли потрапити люди з усіх верств населення — навіть найбільш нужденні. І лише у нас в Україні вхід до найбільшої духовної святині коштує так само, як у казино чи нічний клуб. А тому багатьом незаможним людям Софія Київська нині просто недоступна.
Між іншим, рівно п’ять років тому я вже порушував таку тему — це стосувалося дорогих квитків за вхід до Києво-Печерського заповідника. Тодішню публікацію помітили ціну за вхідний квиток знизили — у 16 разів! Чи відбудеться тепер таке “диво” і в Софії Київській? Чи вона й далі буде доступною здебільшого іноземним туристам?..
Шукайте деталі в групі Facebook
