facebook

Світ про Україну: Війна на Донбасі триває через німецьку зарозумілість

Протягом останнього тижня західні ЗМІ писали про Мінські домовленості і ключових осіб в переговорах щодо Донбасу, та про те, чому Путін боїться Майдану в Москві.

MERK_b


Американське видання The Wall Street Journal пише про те, як західні експерти намагаються передбачити подальші події в Україні, вгадуючи наміри російського президента Владіміра Путіна, який, на думку авторів статті, є архітектором конфлікту на Донбасі.

У публікації зазначають, що наміри лідера РФ намагаються визначити, аналізуючи його публічні заяви та жести, досвід роботи в КГБ та подробиці особистого життя.

“Однак ті, хто практикують ці кустарні методи аналізу — назвемо їх “путінологами” – не зважили однієї суттєвої обставини: під час нинішньої кризи (в Україні — ред.) Путін переважно імпровізує. Це означає, що розв’язка в Україні може бути страшнішою і небезпечнішою, ніж ви собі уявляєте: і Путін добивається цього, постійно рухаючись вперед”, – пише The Wall Street Journal, додавши, що у війні проти України Кремль робить ставку на здобуття короткострокової переваги.

Видання переконує, що задекларовані Путіним начебто сучасні російські цінності — такі як націоналізм, православ’я та захист росіян — не мають підгрунтя у вигляді реальної державної стратегії. Натомість Кремль використовує їх ситуативно, так само як і твердження про начебто “фашистський уряд в Києві”, яке почали поширювати для підвищення рівня народної підтримки після того, як заклики до сепаратизму виявились недостатньо ефективними.

“Націоналістичні наміри Путіна ніколи не були сильними. До кризи в Україні багато відомих російських націоналістів відкрито критикували його за створення політичного режиму, в якому корупція не знала меж, у владних колах було порівняно мало етнічних росіян,а надзвичайно великі кошти витрачали на підтримку стосунків з безжальним, жорстоким чеченським польовим командиром Рамзаном Кадировим (співвітчизники якого, здається, відіграють важливу роль у бойових діях на сході України). Лише кілька років тому, одним з найпотужніших політичних рухів в Росії була націонал- кампанія під гаслом “Досить годувати Кавказ”, яка мала чіткий расовий підтекст”, – йдеться в статті.

Автори публікації наголошують, що, незважаючи на вигідні для Москви нещодавні Мінські домовленості, Путін продовжив ескалацію на Донбасі замість того, щоб декларувати перемогу — таким чином продемонструвавши, що готовий до більш жорсткої боротьби у випадку поставки американської зброї українським військовим.

“На жаль, надто рано говорити про те, коли небезпечні імпровізації Путіна досягнуть свого апогею…Відповіді Заходу на нахабні дії Росії в Україні були радше ситуативними, і не свідчили про наявність комплексної стратегії для боротьби з довгостроковою загрозою, яку становить політики Путіна. Західні політики повинні усвідомити сувору дійсність, адже імпульсивна, безрозсудна поведінка Путіна ставить його в один ряд з його попередниками, яких російський лідер зневажає – Борісом Єльциним і Міхаілом Горбачовим. Обоє вони зруйнували свою кар’єру і репутацію, а у випадку Горбачова — країну, низкою грубих помилок. Наслідки кризи, яку розв’язав Путін розв’язав можуть бути не менш важкими”, – резюмує The Wall Street Journal.

Читайте також:  Гройсман йде у відставку, щоб підставити Зеленського: в чому полягає план

Американська журналістка, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Еплбом у статті для The Washington Post пише про ризики, пов’язані із залученням до вирішення кризи в Україні Німеччини — зокрема, канцлера Ангели Меркель. За її словами, цілком зрозумілою є участь Меркель в залагодженні ситуації з Грецією, однак в Україні німецький лідер як ключова сторона переговорів виглядає не надто переконливо.

“Після Другої світової війни Німеччина не мала жодного серйозного досвіду зовнішньої політики і дипломатичних кадрів, орієнтованих на вирішення іноземних криз. Німеччина не має потужної армії: на нещодавніх навчаннях НАТО німецькі війська були настільки погано оснащені, що використовували мітли замість автоматів. Коли німці говорять про оборону, ніхто не слухає, особливо президент Росії”, – пише Еплбом, додавши, що зовнішня політика ЄС для вирішення української кризи також виявилася неефективною, і не в останню чергу через те, що її послабила власне Німеччина.

На думку авторки статті, Меркель могла б залучити до контактної групи інші країни – США і, можливо, Великобританію, Францію, Польщу та Нідерланди. Така делегація свідчила б про реальну обороноздатність і впливову зовнішню політику переговорників. Натомість канцлер сподівалася залагодити конфлікт, використовуючи особисті відносини з Путіним.

“Після десятків безрезультатних телефонних дзвінків вона (Меркель — ред.) летіла до Мінська з президентом Франції – своєрідним фіговим листком, щоб провести переговори про припинення вогню, досягнути якого також не вдалося”, – пише Еплбом, додавши, що “плану Б” на такий випадок у канцлера Німеччини не було.

“Вона, щоправда, натякнула на альтернативу: Україна може відмовитися від своїх східних регіонів, побудувати “Берлінський мур”навколо них у вигляді демілітаризованої зоні, посилити свої кордони і взяти час, щоб відновити країну. Але щоб цей план працював в довгостроковій перспективі, Захід повинен сприймати іншу частину України, як колись Німеччину – зміцнюючи її економічно, політично і у військовому відношенні, щоб стримати Росію”, – зазначає авторка статті, наголосивши, однак, що наразі не схоже, що сам Захід готовий до такого розвитку подій.

Читайте також:  “З червоною квадратною мoрдoю він крuчaв як рiзaний”: у мережі розповіли про інцидент із нaхaбним працівником військкомату

“Замість цього Україна втратить контроль над промисловим Донбасом, а підконтрольних Росії сепаратистів використовуватимуть для подальшої дестабілізації української держави, і, можливо, для захоплення більшої території, і, можливо, для загрози НАТО. Президента Росії обмежує падіння економіки (РФ — ред.), але, зрештою, через грецьку кризу Європу також може спіткати економічна криза. Якщо дві кризи дійдуть апогею одночасно, несподіване лідерство Німеччини виглядатиме як німецька зарозумілість”, – резюмувала Еплбом.

Німецьке видання Die Zeit пише про те, що Росія використовує всі доступні їй методи для дестабілізації ситуації в Україні, натомість ЄС не усвідомлює сили намірів Кремля.

Автор статті стверджує, що Україні і ЄС доведеться змиритися з втратою Донбасу і Криму.

“Тільки в цьому випадку можна запобігти подальшій дестабілізації України. Київ повністю залежить переговорних навичок і тиску з боку ЄС щодо Росії, а також готовності Заходу до фінансової допомоги Україні”, – йдеться в статті.

Видання зазначає, що агресію російського президента Путіна в Україні не стримають ні посилення санкцій, ні поставки американської зброї.

“Переговори щодо другої Мінської угоди показали, наскільки обмеженим є вплив ЄС на Росію і ситуацію в Східній Україні – і наскільки стабілізація регіону залежить від бажання Москви . Росія має набагато більше інструментів для дестабілізації України – і використовує їх”, – пише Die Zeit.

“Європейські політики уникають усвідомлення цих реалій – і, таким чином, зміцнюють російські позиції. Тільки чітке рішення щодо інтеграції України з усіма фінансовими і політичними наслідками може поліпшити позиції ЄС в процесі переговорів. Якщо цього не буде, Москва диктуватиме наступні кроки і компроміси”, – йдеться в статті.

Автор публікації вбачає основну причину конфлікту в протесті Росії проти євроінтеграції України та можливому подальшому її вступу в НАТО. У статті наводять вимоги Путіна, які він виклав у своєму січневому листі до президента України Петра Порошенка.

“Умови миру в Східній Україні (в листі — Ред.) чітко визначені: повне визнання нової демаркаційної лінії, одностороннє припинення вогню і виведення важких озброєнь з української сторони і децентралізація української держави з великим ступенем автономії сепаратистських територій — і, відповідно, вплив Росії на політику Києва”, – пише Die Zeit.

Читайте також:  ​Наступні місяці будуть важкими, але перемога вже близько: індійський мудрець розповів, як закінчиться війна в Україні

Польське видання Gazeta Wyborcza пише про те, що Захід зможе зрозуміти наміри Кремля, детальніше проаналізувавши марш проти Майдану, який відбувся у Москві минулих вихідних.

“Загалом, акція була не стільки антиукраїнською, як антиєвропейською. Єврокомісари повинні побачити відео, зняте на площі Революції. Це допоможе їм зрозуміти, що в Москві переконані, що вони воюють не з українцями, а з Європою і США. І ми для них – вороги на українському фронті”, – йдеться в статті.

Разом з тим автор публікації зазначає, що потужних революційних настроїв у Росії наразі немає, однак схожі дійства відображають страх Путіна перед ними.

“Як свідчать опитування, революційних настроїв в країні на сьогоднішній день немає. Рівень суспільної підтримки політичних протестів сьогодні низький, як ніколи раніше в історії нової Росії”, – пише Gazeta Wyborcza, додавши, що навть запланований на початок березня марш російської опозиції не становить загрози для Путіна, бо “з цього московського Майдану не вийде”.

За даними видання, протягом останнього тижня російська влада робила все можливе для того, аби завадити працівникам вагонобудівного підприємства, розташованого у Твері. За рік завод отримав замовлення на 51 вагон – при необхідних 1200. Працівникам підприємства загрожує звільнення, в той час як керівництво російської залізниці (РЖД — ред.) зробило замовлення на 140 нових вагонів в Іспанії.

Схожа ситуація склалася на тверському підприємстві з японським капіталом Hitachi Construction Machinery, працівники якого перебувають у двомісячній неоплачуваній відпустці через брак замовлень.

“Завод КамАЗ досі працював чотири дні на тиждень. Тепер, і до кінця травня, він працюватиме три дні. А що потім? – Може, два, і то, можливо, не для всіх. Криза означає, що попиту на автомобілі немає”, – пише Wyborcza, підкресливши, що машинобудівна галузь, в якій задіяна значна кількість громадян РФ, перебуває в занепаді, і низка інших підприємств балансують на межі закриття.

“Це неминуче призводить до масових протестів працівників, а їх Путін дуже боїться. Кремль, незважаючи на відсутність Майдану в Росії, піднімає антимайданну істерію, щоб мати можливість зобразити протести як результат ворожих змов проти РФ і заздалегідь забезпечити собі право розправитися з протестувальниками”, – резюмує видання.

Шукайте деталі в групі Facebook