Священники та етнограф розповіли про таїнство Хрещення, а також про забобони

Про те, коли краще приймати Хрещення, серед християн рiзнi думки. Наприклад, у багатьох течiях протестантизму дiтей не хрестять узагалi, вiдкладаючи цей важливий момент до повнолiття. Мовляв, прийняття Хрещення повинне бути свiдомим.

А десь охрещують немовлят у першi днi пiсля народження. Вiдомо також безлiч забобонiв, пов’язаних iз цим обрядом.

Тож у якому вiцi потрiбно хрестити дiтей?

Про це Експресу докладнiше розповіли духiвник Богословської академiї Назарiй Пецух, отець Василь та етнограф Дмитро Крижанiвський.

– Що ж таке таїнство Хрещення?

Н. Пецух: – У списку Таїнств на першому мiсцi стоїть таїнство Хрещення, без якого жодна людина не може стати членом Церкви Христової. Хрещення є для людей дверима в Царство Його Церкви: “Якщо хто не народиться водою i духом, не може увiйти в Царство Боже”. Встановлення цього благодатного Таїнства вiдбулося пiсля Воскресiння Христового.

Явившись своїм учням, Господь сказав їм, що Вiн прийняв вiд Отця усю владу на небi й на землi: “Отже, йдiть, навчайте всi народи, хрестячи їх в iм’я Отця, i Сина, i Святого Духа, навчаючи їх одержувати всього, що Я заповiв вам; i ось Я з вами по всi днi до кiнця вiку”. I додав: “Хто увiрує i охреститься, буде спасений; а хто не увiрує, буде осуджений”.

Пiсля прийняття Хрещення як другого духовного народження людина стає членом Церкви i має здатнiсть приймати всю повноту благодатi, яка подається їй Богом. Хрещення “водою i духом” повнiстю змiнює й очищує людину – вона вмирає для життя старого та народжується для нового святого життя в тiлi Христовому.

Таїнство Хрещення звершується один раз у життi. Наступним таїнством для новоохрещеного християнина є миропомазання.

– У якому вiцi потрiбно хрестити дитину?

О. Василь: – За традицiєю Церкви, младенця потрiбно охрестити на сороковий день життя. Зрозумiло, що в такому вiцi вимагати вiд нього вiри та покаяння – двох головних вимог єднання з Богом – неможливо. Тому з давнiх часiв з’явилися хрещенi батьки – люди, за вiрою яких охрещують немовлят. Хрещеними батьками можуть бути тiльки люди, здатнi усвiдомлювати свою вiру. Власне, хлопчиковi потрiбен тiльки хрещений батько, а дiвчинцi – тiльки хрещена мати. Але, за давньою традицiєю, запрошують обох. Батьки не можуть бути хрещеними своєї дитини, чоловiк i дружина хрещеними одного младенця також.

Пiсля того як хрещенi батьки перед Господом визнали i сповiдували вiру за младенця, вони тим самим узяли на себе зобов’язання виховувати його у вiрi.

Немовля, яке приймає Таїнство, не може логiчно зрозумiти того, що вiдбувається з ним, хоч його душа вже здатна сприйняти благодать Святого Духа.

Хрещенi батьки повиннi завжди, до кiнця своїх днiв, молитися за похресникiв, навчати їх вiри i благочестя, прилучати до таїнств церковних. Як i до кожного церковного таїнства, найкращою пiдготовкою має бути пiст i молитва.

За церковними правилами, майбутнi хрещенi батьки повиннi заздалегiдь, перед хрещенням дитини, вiдвiдати храм, щоб прийняти Таїнства Сповiдi й Причастя. Хрещенi батьки повиннi мати на собi хрестики.

Треба прийти завчасно до початку обряду. Для Таїнства потрiбно мати хрестик, крижму, олiю, хлiб, рушник. Дитину одягнути таким чином, щоб була можливiсть помазати груди, вуха, руки та ноги.

– А в якi забобони, пов’язанi з хрещенням, люди досi вiрять?

Д. Крижанiвський: – Кажуть, що погано, якщо священик затнувся пiд час Таїнства або впав якийсь предмет. Священиче служiння потребує чималої напруги, тому, якщо отець i збився, варто помолитися за нього та не хвилюватися з цього приводу.

Є ще iншi забобони. Наприклад, доки дитину не охрестять, її не можна показувати нiкому зi стороннiх, бо вона ще не захищена. Не можна хрестити немовля вiдразу пiсля похорону або вiдспiвування померлих. Не можна запрошувати на роль хрещеного людину, у якої помер хтось iз колишнiх хрещеникiв. Обидвi прикмети, як на мене, бiльше базуються на iррацiональному страху смертi.

– А як до забобонiв ставиться Церква?

Н. Пецух: – Тим, хто думає, що дотримання цих прикмет вбереже дитину i його рiдню вiд неприємностей, слiд пам’ятати, що словом “забобон” позначається суєтна, нiкчемна i грiховна вiра, що грунтується на недовiрi до Бога. Найчастiше приходять iз червоними нитками на руцi дитини. Але це несумiсне з християнським свiтоглядом. Бувало, що священики зупиняли обряд, щоб зняти нитку. Це знак недовiри Богу, а Господь – наша охорона.

Шукайте деталі в групі Facebook