Cубсидії відберуть після опалювального сезону: кого це торкнеться
Через зростання мінзарплат багато сімей втратять допомоги на “комуналку”. Трохи більше ніж через місяць закінчується опалювальний сезон, і суми в платіжках за комунальні послуги стануть менше приблизно втричі.
Перш за все це торкнеться тих мешканців, які не отримували субсидії на оплату “комуналки”, а таких — 2/3 сімей, або до 9,5 млн домогосподарств. Але вже з нового опалювального сезону кількість сімей, які отримують допомогу від держави, скоротиться приблизно на 1,5 млн, а ще в 3 млн сімей субсидії зменшаться. Головна причина — зростання мінімальної зарплати вдвічі (до 3200 грн з 1 січня 2017 р.). Адже, незважаючи на збільшення доходів малозабезпечених, всі нараховані у жовтні 2016 р. субсидії у них збереглися по 30 квітня. Але в Мінсоцполітики нам підтвердили: держдопомогу на оплату “комуналки” перерахують, починаючи з 1 травня. І, на думку експертів, у багатьох її відберуть або зменшать.
КОМУ ПРИЗНАЧЕНА.
Як роз’яснили в прес-службі Мінсоцполітики, на субсидію можуть претендувати сім’ї, витрати яких на “комуналку” перевищують 15% середнього доходу за останні півроку. Все, що понад, оплатить держава, але лише в межах норм споживання послуг. Вони, нагадаємо (призначених до 2016 р. субсидій), становлять 21 кв. м опалюваного житла на людину + 10,5 кв. м на сім’ю (тобто мінімум 31,5 кв. м), 100 кВт-год/міс. електроенергії на 1-2 домочадців + 25 кВт-год на кожного наступного, а також на людину в місяць: 1,6 куб. м гарячої і 2,4 куб. м холодної води (або 4 куб. м холодної), 4,4 куб. м газу на побутові потреби і 5,5 куб. м на обігрів одного “квадрата” при опаленні газом.
Наприклад, сім’я у Києві з двох дорослих і двох дітей вписується в соцнорми — живе в 3-кімнатній квартирі площею 80 кв. м, обладнаній газплитою, використовує за місяць 17,6 куб. м газу, 9,6 куб. м холодної води, 6,4 куб. м гарячої води і 180 кВт-год струму. Значить, взимку вона повинна платити за “комуналку” близько 4000 грн, влітку близько 1000 грн. При доході в дві старі мінзарплати (3200 грн/міс. в сумі) обов’язковий платіж дорівнює 480 грн, а субсидія становить 3520 грн в період з 1 жовтня по 1 травня і 520 грн в інші місяці. А ось при мінзарплаті у 3200 грн держава виділить 3040 грн субсидії взимку і всього 40 грн влітку. Очевидно, що для сімей, що мають доходи більше мінімальних, субсидію влітку взагалі скасують, а взимку зменшать в рази. Це не все — з 6 лютого Кабмін зменшив субсидовані норми: на 10% для тих, хто обігріває житло газом, і на 22% для тих, хто гріється струмом. Тобто субсидії стануть ще меншими. За оцінками Кабміну, тільки в літній сезон вдасться за рахунок цих заходів заощадити 5 млрд грн, а після включення опалення майбутньої осені ця сума за опалювальний сезон потроїться.
ЕКСПЕРТИ. Економісти і фахівці у сфері компослуг вважають, що система субсидій у нас роздута і її треба скорочувати, але визнають, що заходи, вжиті владою, боляче вдарять по споживачах.
“Головна проблема: завищені тарифи, насамперед на газ українського видобутку, який коштує в рази менше, ніж імпортований, а його продають населенню та підприємствам комуненерго за світовими цінами, — каже екс-міністр ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко. — Від цього залежить вартість тепла, гарячої води, як найбільш непідйомних послуг. Подешевшає газ, і питання з субсидуванням майже половини домогосподарств зникне”.
Президент Украналітцентру Олександр Охріменко нагадав, що, за даними Кабміну, борг держави перед комунальниками за субсидії — 25 млрд грн: “Очевидно, що влада не розрахувала сил і тепер думає, як держдопомогу урізати, зокрема піднявши мінзарплати. Але відсутність субсидій породить інші борги – за “комуналку” не зможуть платити вже споживачі послуг. Як стануть виходити із замкнутого кола, сказати важко”.
Хочуть враховувати депозити. Мінсоцполітики також планує включити в доходи, що враховуються при призначенні субсидій, депозити членів сім’ї у банках. Про це нещодавно заявив міністр Андрій Рева. “Швидше за все, зробимо з травня, це можна вважати доходами, адже відсотки виплачуються”, — сказав Рева. Тобто йдеться не про самі депозити, а про нараховані банком відсотки.
За словами Охріменка, ідея навряд чи швидко реалізована, оскільки доведеться міняти закон про банки в частині допуску до таємниці вкладів. “Якщо мова йде тільки про відсотки, а не про самі депозити, то це суми несуттєві, а змінювати законодавство доведеться серйозно, гра не варта свічок”, — резюмував Охріменко. А ось монетизація субсидій у цьому році, щоправда, поки що на рівні розрахунків між державою і юридичними особами (підприємствами теплокомуненерго, облгазами, ОСББ), можлива — в Раду подано відповідні законопроекти, очікується, що їх розглянуть на днях. Про це повідомив вчора віце-прем’єр Геннадій Зубко.
Шукайте деталі в групі Facebook
