“Їду на заробітки”: Де можна отримувати в середньому три тисячі євро у місяць

Новий сезон для заробітчан уже на носі. Хтось традиційно вирушає до Польщі чи на південь Європи, однак дедалі більше українців свої погляди звертають на дуже заможні скандинавські країни — Норвегію, Швецію, Фінляндію, Данію. Зарплати в цих країнах Північної Європи традиційно високі, а спеціалістів і просто роботяг — і там потребують. То чого ж не спробувати? …

На Скандинавському півострові досі дуже холодно. А серед вакансій одна з найпопулярніших — прибиральник снігу, пише газета “Експрес“.

Андрій Глібчук, що приїжджає до Фінляндії вже шість років поспіль, став адміністратором у фірмі з прибирання снігу й шукає робітників з України. “На випробувальному терміні зарплата 8 євро за годину, після нього — 10. Робочий день — вісім годин, — розповідає наш заробітчанин. — Загалом за шестиденний тиждень можна заробити 480 євро”.

Ще більші зарплати пропонують у Норвегії. Там робочий графік снігоприбиральника передбачає дві зміни: з 5.00 до 9.00 зранку, і з 17.00 до 21.00 ввечері. Зарплата — 15 євро за годину (!). Виходить — 120 євро за день, тобто 720 євро в тиждень при шестиденному робочому дні.

У Швеції на такій роботі працюють по 10 — 12 годин шість днів на тиждень. При цьому отримують 7 — 8 євро за годину. Тобто, при максимальному навантаженні та оплаті за день можна заробити 96 євро. Це 576 євро за тиждень. Та не все так чудово. Слід також враховувати витрати на житло та харчування в цих країнах — а це приблизно мінус 400 євро зі заробленого в місяць.

Для чоловіків доволі багато оголошень на будівельні та ремонтні роботи. Скажімо, у Швеції для майстра тротуарної плитки, бетонника, маляра, штукатура, столяра чи електрика пропонують зарплату 80 — 90 євро за день. “Я потрапив до столиці Швеції з допомогою польського роботодавця, який збирав бригаду в цю країну. Працювали ми по 8 — 10 годин шість днів на тиждень. За місяць виходило від 2000 до 3000 євро. Усе залежало від кількості та якості роботи. До речі, в інших країнах Скандинавії, наприклад, у Норвегії чи Фінляндії, зарплата майже не різниться від шведської”, — каже штукатур Сергій Яницький.

Норвегія славиться рибною промисловістю, тому туди їздять на рибні заводи. І оголошень із пропозиціями роботи там сотні.

“Треба фасувальників та пакувальників риби, куди часто йдуть жінки. Чистять, обробляють та нарізають рибу зазвичай чоловіки. Їм платять 15 євро за годину, а жінкам за легшу роботу — 13. Проживання у хостелах та обід на заводі за рахунок роботодавця, решта — за власний кошт. У середньому заробляють по три тисячі євро щомісяця”, — розповідає мені пані Марина, що надає послуги з працевлаштування за кордоном.

“Увесь рік у Фінляндії можна збирати врожай на фермах. Бо, крім відкритих полів, працюємо ще й у теплицях. Збираємо полуниці, броколі, горох, помідори, огірки чи картоплю. Оплата праці залежить від кілограмів. За місяць можна отримати 1200 євро”, — розповідає Андрій Яворський, що живе в цій країні з червня. Каже, що робітники орендують житло в приватних власників будинків (400 євро на трьох) або у фермерів, де на 100 євро дешевше.

На агрофермах Данії пропонують працювати студентам або випускникам сільськогосподарських навчальних закладів. Контракт — один рік із заробітком 1000 — 1500 євро на місяць. Якщо вмієш керувати трактором або автомобілем — платять більше. При цьому працевлаштування та проживання у цій країні є офіційним.

Ось, наприклад, Галина Блажко потрапила до Данії після Уманського агротехнічного коледжу. Три роки працювала на свинофермі та птахофермі. “Там я разом з іншими емігрантами годувала свиней, чистила хліви, збирала каміння на полі та каструвала малих поросят. Платили за це стипендією, яка була тоді 3150 крон — півтори тисячі євро. Але на данських фермах просто ідеальні умови: надсучасна техніка, завжди стерильно чисті тварини, якісне освітлення та опалення, — розповідає вже емігрантка Галя. — Багато важкої чоловічої роботи доводиться робити самій. Те, що чоловік сидить вдома з дитиною, а дружина на тракторі обробляє поле, — цілком нормальне явище для данців!”

А в літній сезон, який не за горами, у скандинавські країни заробітчани їздять збирати ягоди. Олег Сіверський, який вже двічі зі своєю дружиною у такий спосіб поповнив сімейний добробут, каже, що ця справа доволі вигідна. За місяць можна заробити дві тисячі євро.

“Жили ми в невеликих двоповерхових будинках біля озера по двоє-троє в одній кімнаті, за яку платили 50 крон щодня (це 5 євро приблизно), — розповідає чоловік. — Прокидалися о сьомій та йшли збирати дари лісу. Кожен до вечора вже мав приблизно 50 — 60 кілограмів різних ягід. Найдорожче коштувала морошка. За кілограм платили 10 — 15 євро. Чорниця — три євро, брусниця — два. Але їх збирати набагато легше, ніж морошку. Ближче до кінця літа дехто ще збирав гриби”.

Так що навіть при дуже скромних зарплатах — у 1200 євро — українці в надзвичайно заможних країнах Європи непогано виживають, бо привозять левову частку заробленого в Україну.

Шукайте деталі в групі Facebook