Заручники безумства: що означає загибель російського літака

Старий літак, на якому відправляють артистів і журналістів для виступу на військовій базі – це вирок державі, весь сенс існування якої зосереджений в пропаганді

Вже після вбивства російського посла в Туреччині доводилося відзначати, що це – тільки перший терористичний акт після знищення Алеппо, початок абсолютно нової епохи в протистоянні Росії і мусульманського світу. Схоже, це зрозумів і сам Володимир Путін, який демонстративно переніс важливе пропагандистське ритуальне дійство – свою прес-конференцію.

Хоча, звичайно, міг би перенести на наступний день прощання із вбитим дипломатом. Однак не минуло й дня після прес-конференції Путіна – а Росія знову занурилася в траур. Тепер уже через загибель військового літака з артистами ансамблю імені Александрова і високопоставленими чиновниками Міністерства оборони Росії.

Звичайно, до закінчення розслідування катастрофи будуть висуватися різні версії загибелі лайнера. У тому числі і технічна, пов’язана із віком літака і особливостями зльоту з аеропорту Сочі. Втім, технічна версія теж буде свідчити аж ніяк не на користь держави. Старий літак, на якому відправляють артистів і журналістів для виступу на військовій базі – це вирок державі, весь сенс існування якої зосереджений в пропаганді.

Проте громадська думка – якими б не були причини загибелі літака – буде переконаною у терористичному акті. Літак буквально розвалився в повітрі. Його пілотував досвідчений екіпаж, орденоносці. За ступенем досвідченості цих військових пілотів літака навіть не можна порівняти з пілотами суден цивільної авіації.

Літак летів до Сирії. Це те, що люди запам’ятають. Це причини того, чому вони не повірять жодному іншому висновку розслідування, крім висновку про терористичний акт.

Але є і ще одна причина, про яку знову доводиться нагадувати. Це – не остання катастрофа.

Це – тільки одна з перших катастроф, які пов’язані зі злодійським знищенням Алеппо. Далі буде більше і гірше.

Чи розуміли в Кремлі наслідки дій Росії в Сирії? З огляду на те, що Росією керують кадрові офіцери спеціальних служб, вони не могли не прораховувати ситуацію. Але прийшли до неправильних висновків з кількох причин.

Перша з них – це переоцінка ефективності російських спецслужб. Російські спецслужби давно вже перетворилися в якийсь симбіоз “ордена мечоносців” і бандитського підприємства. Саме тому їм не дуже складно боротися з інакомисленням в Росії.

Вони можуть бути ефективні в корумпованих країнах на пострадянському просторі, в тому числі і в Україні. Але вони практично не здатні до реальної оперативної роботі – тієї, якою щодня займаються спецслужби США, Ізраїлю або Великобританії для запобігання терористичній загрозі. Путін цього не усвідомлює.

Знищення Алеппо – це перехід “червоної лінії”, коли ненависть стає ірраціональною і її носії перестають замислюватися про наслідки своїх дій для себе, своїх близьких і навіть для своїх народів. Такий ефект в зменшеному вигляді вже був після варварських бомбардувань Грозного і “зачистки” Чечні. Але він стосувався – з огляду на світський характер конфронтації – саме чеченців як етносу.

Мусульманський світ в цілому, інші мусульманські народи Росії виявилися до цього конфлікту байдужими. Саме тому російським спецслужбам після декількох страшних трагедій – Дубрівка, Беслан, вибухи літаків – вдалося локалізувати загрозу.

Зараз – зовсім інша ситуація. При цьому варто нагадати, що Росія – багатоконфесійна держава. При цьому величезна частина молодих мусульман в цій країні знаходиться на справжнісінькому соціальному дні, що полегшує завдання для різних радикальних організацій. Про особисту ініціативу я навіть не згадую, її не прорахує жодна спецслужба.

Все це означає, що 2017 рік може виявитися для Росії часом терористичної нестабільності. Страшним може виявитися пробудження кожного дня. Наслідки – непередбачуваними. І не тільки для Росії – для її сусідів теж.

Саме тому я не розумію людей, які насилу приховують – або не приховують – свого тріумфу. Загибель літака, загибель людей – завжди трагедія. Варто нагадати, скільки радісних истерик було в самій Росії з приводу загибелі літака з українськими військовими, варто нагадати про мародерів, які збирали речі на місці загибелі малайзійського “Боїнга”.

Не можна уподібнюватися дикунам.

Але справа не тільки в цьому. Справа в тому, що серед загиблих або постраждалих може виявитися будь-який з нас. Будь-який з нас може опинитися в групі осіб, яку терорист ідентифікує як “русскіх” в натовпі на курорті або аеропорту. Будь-хто може стати жертвою техногенної катастрофи в разі диверсії на одній з російських атомних електространцій в європейській частині цієї країни.

Якщо Путін не розуміє ризиків – то хоча б ми з вами повинні їх розуміти. Російські спецслужби абсолютно неефективні. Російська влада не здатна захистити громадян від терору і диверсій. Російське суспільство не має потенціалу для зміни влади і радикального перегляду політичного курсу країни.

Це означає, що не тільки росіяни, а й ми з вами, вся Європа – заручники путінського божевілля.

Шукайте деталі в групі Facebook