Прикарпатським студентам на замітку: які зміни готує уряд у виплаті стипендій

Новорічний подарунок від уряду однозначно не сподобається студентам, які отримують стипендію.

Журналісти вирішили розібратися, що ховається за “стипендійною реформою”. 

Стипендія – один із найважливіших мотиваційних факторів у житті студента. Побутує думка, що її отримують всі студенти, які навчаються на державній формі навчання. Проте, це не так. До 2014 року, щоб отримати стипендію, студент повинен був «закрити» сесію із середнім балом 4.0. Пізніше, чиновники дещо ускладнили життя претендентам на стипендію. Була введена рейтингова система, де право на її здобуття мали 75% державників в групі.

Протягом 2016 року уряд шукав шляхи економії на студентах. Спочатку була скасована індексація виплат. В результаті склалася парадоксальна ситуація, коли студенти одного ВУЗу та однієї  спеціальності, але різних років навчання отримують різну суму грошей. Наприклад, студент 4 курсу – 1331 гривню, а студент 5 курсу – 816 гривень. Звичайно, що у кожному навчальному закладі суми різні, але принцип схожий. Така маніпуляція дозволила уряду дещо скоротити витрати без протестів зі сторони студентської молоді.
В результаті склалася парадоксальна ситуація, коли студенти одного ВУЗу та однієї  спеціальності, але різних років навчання отримують різну суму грошей.
Проте, чиновники вирішили піти далі. 6 грудня  Верховна Рада прийняла законопроект №5130, який скасував норму у законі «Про вищу освіту», де йшлося про те, що не менш ніж 66% державників отримуватимуть стипендії. Тепер розмір стипендій і кількість людей, які її отримують, визначає Кабмін з огляду на наявність у бюджеті коштів, і жодних законодавчо закріплених гарантій він студентам не надає.

Паралельно з цим, була презентована «стипендійна реформа», де виплати пропонують розділити на дві форми: академічну стипендію (1100 гривень), яку отримуватиме студент за успіхи у навчанні та соціальну (1000 гривень), яку отримуватимуть малозабезпечені, інваліди та інші категорії, які визначив Кабмін.

Не зрозуміло, скільки відсотків від державників отримуватимуть академічну стипендію. Міністерство фінансів пропонує 43%  у 2017 році та подальше скорочення до 15 % – у 2019. Хоча, скасувавши норму у законі «Про вищу освіту», уряд зможе самостійно встановлювати це число.

Найбільшу тривогу у студентів викликають критерії нарахування виплат. Міністерство освіти та науки пропонує варіант при якому отримання стипендії на 90% залежатиме від успішності студента, а на 10% – із досягнень в інших сферах, тобто науці, творчості, громадському житті та спорті.

Додатковим нововведенням є університетський «кодекс честі» – це своєрідний збірник правил поведінки студента конкретного навчального закладу, порушення норм якого призведе до втрати стипендії.

«Тепер навіть за найменше порушення положення університету чи кодексу честі ВНЗ можуть позбавити стипендії. Кинув цигарку на території студмістечка чи просто випадково пошкодив майно універу і гуд бай, стипендія. Також є інші ситуації. Наведемо приклад НПУ ім. Драгоманова. Студенти цього вишу активно борються з корупцією у ВНЗ. Адміністрація це зможе трактувати як псування іміджу університету і таким чином позбавити стипендії. Це абсурд», – розповідає Андрій Шпак, аспірант ПНУ ім. В. Стефаника  та керівник інтернет-спільноти «ПНУ life».
У більшості студентів вже почалася сесія, а зрозумілих «правил гри» ніхто й досі не знає

Наслідки

Молодь неоднозначно оцінює пропоновану реформу.

«Більшість студентів, включно з студентськими організаціями виступили проти даного рішення, проте поки результат залишається виключно на рівні розмов», – каже Роман Заблоцький, заступник голови Профкому ПНУ ім. В. Стефаника.

Студенти одними з перших вийшли на Євромайдан. (Фото:razom.media, Івано-Франківськ листопад 2013 року)

Урядовий проект має більше негативів, ніж позитивів. Зростання суми виплати відбудеться із паралельним скороченням кількості стипендіатів. В короткотривалій перспективі, особи, які не матимуть стипендії, втратять мотивацію до навчання. Більшість студентів матимуть вибір або заробляти собі на життя, або ж продовжувати відвідувати пари та готувати домашні завдання. В теперішніх умовах третього варіанту не існує. Також, додатковою небезпекою є зростання впливу корупційного фактору при виставленні підсумкових оцінок.

Теперішню реформу слід розглядати у ширшому контексті. Однозначним трендом є скорочення державного фінансування вищої школи. У довготривалій перспективі зменшення державного замовлення та скорочення кількості стипендіатів призведе до того, що абітурієнти кілька разів подумають, чи платити за освіту в Україні чи відправитися на навчання в ту ж Польщу. Тому виникає питання, бажання зекономити на бідних верствах населення – це нова «реформована» соціальна політика уряду?

Шукайте деталі в групі Facebook