Чи доведуть російські вибори, що світ забуває про анексію Криму
Вибори в російську Держдуму стануть лакмусовим папірцем для держав світу щодо їхнього ставлення до російської агресії в Україні та окупації Криму.Для України ключова проблема щодо нової Держдуми РФ полягає в тому, що голосування проходило, серед іншого, й на окупованому Росією півострові. З одного боку, це створює небезпеку того, що з їхнім визнанням буде визнано легітимність анексії.
Принаймні, у Кремлі сподіваються, що зросте кількість країн, готових закрити на неї очі. З іншого ж боку “вибори” автоматично ставлять під сумнів легітимність нового російського парламенту. Мова йде не лише щодо “обраних” від Криму депутатів, але й щодо складу абсолютної більшості всього законодавчого органу. Про це, зокрема, писав у листі до колег постпред України в Раді Європи Дмитро Кулеба.
Спираючись на аналіз заступника голови ЦВК Андрія Магери, він доводить, що абсолютна більшість Держдуми буде нелегітимною саме через те, що вибори проходять і в анексованому Криму.
Переважна більшість країн світу, підкреслимо, не визнає півострів російським і вважає його окупованою РФ частиною України. Зокрема, через це на “вибори” депутатів Держдуми в Криму відмовилась надсилати своїх спостерігачів ПАРЄ та ОБСЄ.
“Ми закликаємо Раду Європи та її держави-члени у разі проведення виборів в окупованому Криму утримуватися від визнання результатів виборів до Думи, а також від визнання будь-якої російської делегації в парламентських асамблеях, до складу якої увійдуть “обрані” в Криму депутати”, – пише Дмитро Кулеба.
Закликала не надсилати спостерігачів у Крим та не визнавати вибори на окупованому півострові і Верховна Рада.
Отже цілком логічно було б, якби згадана переважна більшість країн відмовилась мати справу з російським законодавчим органом. Чи відбудеться це на практиці, ми спостерігатимемо вже у найближчі дні.
Голосування на дільницях в консульствах РФ
Україна зі свого боку намагалась перешкодити проведенню виборів у російський парламент на своїй території. У РФ заявили про намір відкрити чотири дільниці на території своїх дипломатичних представництв.
Після цього та у зв’язку з намірами проводити вибори в Криму МЗС за дорученням президента Петра Порошенка проінформувало російську владу про неможливість проведення виборів у Держдуму на території посольства в Києві та генеральних консульств у Львові, Одесі та Харкові. Росія у відповідь заявила, що ігноруватиме заборону.
Відомо, що в результаті проголосувати на території згаданих дільниць вдалося приблизно 350 громадянам РФ. Враховуючи, що загалом їх в Україні перебуває близько 80 тисяч, це мізер.
Голосування супроводжували акції протесту в усіх чотирьох містах, у Києві та Одесі сталися сутички поліції з активістами. Як зазначив на своїй сторінці Facebook голова громадської організації Майдан закордонних справ Богдан Яременко, сутичок не було б, якби влада України розірвала дипломатичні стосунки з Росією.
Їх де-факто і так немає: Україна відмовилась погоджувати кандидатуру нового посла РФ в Україні, а українського посла в Москві немає з 2014 року.
До речі, будівля посольства РФ у Києві вже давно порожня, але під вибори її відкрили, аби створити відповідну телекартинку.
Загалом ситуація виникла дурнувата: спочатку влада заборонила росіянам проводити свої вибори на українській території, а потім руками поліції забезпечила бажаючим можливість проголосувати.
Ця непослідовність погано виглядає зовні. Сподіватимемось, що вона не матиме серйозних міжнародно-правових наслідків.
Кого обрали росіяни
Ну а щодо результату “виборів”, то він цілком очікуваний. За пропорційною системою в Думу не потрапляє жодного опозиціонера. На момент публікації тексту було підраховано 93% бюлетенів. За партійними списками перше місце має “Единая Россия” (54,27%), КПРФ (13,46%), ЛДПР (13,25%) та “Справедливая Россия” (6,17%).
Щодо одномандатників результати стануть відомі пізніше. Цього разу вибори проходили по змішаній системі, тож 225 депутатів обирались за партійними списками, а ще 225 — по одномандатних округах. Серед останніх чотири були організовані в окупованому Криму.
Серед одномандатників опинились двоє депутатів від позапарламентських партій. З них один представляє віддану Кремлю “Родину”, а другий — умовно опозиційну “Гражданскую платформу”. Отже можна не переживати: порядних людей в Держдумі майже не передбачається. Є також один самовисуванець.
Якою буде світова реакція
Щодо світової реакції на проведення “виборів” у Криму, то скоріш за все, отримаємо дивну ситуацію. Більшість країн не визнає вибори частково, тобто не погодиться з легітимністю голосування в Криму. Це автоматично зробить нев’їзними у країни ЄС, США, Канаду та деякі інші “обраних” там депутатів-одномандатників.
З іншого боку, навряд чи знайдеться багато країн, готових визнавати нелегітимність російського парламенту в цілому. На жаль, останні тенденції щодо ставлення до Росії не дуже тішать.
У Штатах переймаються здебільшого власними президентськими виборами. У Євросоюзі з приводу стосунків з РФ все більше протирічь, які дуже активно роздмухують з Кремля. Навряд чи там буде бажання голосно сваритися з Москвою шляхом оприлюднення заяв про нелегітимність її Держдуми в цілому.
Європа взагалі від самого початку окупації Криму не була настроєна на рішучі дії, хоча США, а згодом катастрофа “Боїнга” її таки переконали в необхідності ввести жорсткі економічні санкції.
Щодо країн Азії, то там взагалі не дуже багато готових йти на жорсткий конфлікт з РФ. Можна сподіватися на жорстку реакцію Австралії та Канади, але їхні голоси в загальному хорі не дуже виразні та значущі.
Сподіваємось, що українські дипломати, державні чиновники та політики всюди, де лише можна, псуватимуть російським депутатам життя й нагадуватимуть світовій спільноті, що вони мають справу з порушниками українського суверенітету й норм міжнародного права.
Шукайте деталі в групі Facebook
