Подорож Україною: Берегово – стародавня столиця вина

Чи є тут люди, які вважають, ніби кримськими мускатами й одеським ігристим вичерпуються можливості українського виноробства? Якщо ви досі так думаєте, пакуйте валізи і рушайте на вакації до міста Берегове!

Старовинне, романтичне та затишне, місто Берегове лежить на берегах невеличкої річки Верке, і з усіх боків його оточують пологі гірські схили, вкриті виноградниками. До угорського кордону від Берегового рукою подати, тому, якщо ви плануєте законно чи незаконно його перетнути — нехай кухоль місцевого вина надасть вам хоробрості! Як вип’єте декілька кухлів, вас осяє мудрість пращурів, і ви зрозумієте, що не треба вам до Угорщини — і на Закарпатті добре.

А якщо серйозно, сучасне Берегове — привабливе туристичне містечко, на яке варто витратити щонайменше добу. Місто включене до маршрутів екскурсій, але декілька годин на знайомство з цим історичним краєм вина та термальних вод — справжнісінька халтура. Наче приваблива жінка, що несподівано усвідомила свою красу, місто чепуриться і підлаштовується під потреби туристів, маючи на меті стати ще привабливішим. Бажаєте прогулятись стародавніми вулицями, покуштувати добре вино та викупатись в термальному джерелі? Як щодо страв угорської кухні після оглядин історичних пам’яток? Якщо такий формат відпочинку в Берегово до душі, має бути відмічененим на ваші мапі подорожей червоним кольором

Римляни також пили тут вино

Є така версія — про римлян, які начебто заснували місто ще бозна-коли, і називалось воно Перігіум. Можливо, так воно й було, проте наукових підтверджень цієї плітки, пущеної про Берегове відомим церковним письменником, немає. Офіційних версій про заснування міста дві. Перша не дуже романтична, зате подібна до правди: Берегове заснував родич угорського короля, герцог Ламперт — місто Лампертгаза з’явилось на мапі Європи у 1063 році. Друга версія не без фантазії: пастух Сас бив байдики, спостерігаючи бійку двох биків, аж раптом побачив, що тварини вирили копитами яму, а в ній — скарб! З тим пастухом точно щось було не гаразд, адже він на скарбові кошти збудував храм, і от ніби від того храму і почалась історія міста під назвою Берегсас — саме таке Берегове називали угорці, а сучасну назву вигадали пізніше, коли місто перейшло у недовге володіння до Чехословаччини.

Уважна людина мала б зараз запитати: “Стоп, якщо угорці називали місто Берегсас, до чого тут якась Лампертгаза?” Відповідаємо: Лампертгаза перетворилась на Лампертсас, коли угорському королю набридло терпіти набіги половців і він переселив до містечка саксонців з Рейну. Подейкують, ніби саме саксонці, “саси”, кинувши оком на місцеві гірські схили, втямили, що вони просто створенні для виноградників — і дали перший поштовх місцевій виноробській традиції. Також “доїжджєючі” намагалися видобувати золото у Мужієві — селищі поряд з містом. У Берегсас місто перейменували у зв’язку з тим, що воно було центром комітату Берег.

Чи є зараз серед нас подорожні, які вже встигли відвідати Мукачеве і побачити замок “Паланок”? Якщо ви ходили до “Паланка” на екскурсію, і уважно слухали, про що розводиться пані екскурсовод, вам має бути відоме ім’я Ференца II Ракоці. Цей мужній лицар очолював угорський визвольний рух проти Австрійської імперії. Берегсас також не пальцем був роблений — на центральній площі міста у 1703 році було розгорнуто знамено повстання. Коли ж повстання придушили, вгадайте, яка аристократична фамілія отримала місцеві землі та маєтки? Шенборни. Графи Шенборни — тому у Береговому також є свій палац Шенборнів. Тутешнє приміщення палацу прислужилось у якості винзаводу. В результаті славетний завод не дуже схожий на завод — казковий палац як він є.

У XIX ст. старовинне місто охопила пожежа. Щоб відбудувати Берегсас наново, знадобились кошти і громадянська свідомість родини лікаря Ліннера. Він віддав під заставу свої виноградники, набрав в банках величезних позик — і місто було відбудоване у тому вигляді, у якому ви можете побачити його зараз. Лихоманка XX століття призвела до того, що Закарпаття, а з ним і Берегове, постійно переходило від однієї держави до іншої. Недовго тішились місцевими винами румунці, Берегове швидко відійшло до Чехословачинни, згодом — до Угорщини, а 1944 року його зайняла Червона Армія. Вже наступного року Закарпаття було офіційно визнано частиною Радянської України.

Що подивитись?

Після історичної передмови ви готові до прогулянки старовинним містом і вже не здивуєтесь, почувши, що Берегове — осередок угорської культури в Україні. Пур’єдний турист має побачити костел Воздвиження Святого Христа. Навіть якщо ви не великий прихильник оглядин церков та храмів, все одно не погребуйте, адже це найдавніша кам’яна споруда на території Закарпаття. Костел був побудований, ще коли Володимир Мономах ганяв степами половців, а половці ганяли всіх, кого бачили. Пізніше храм знищили татари, так що згодом його довелось відбудовувати та відновлювати. Костел розміщується на площі Ференца Ракоці, і місцеві жителі люблять навішати туристам на вуха лапші, ніби цей костел — той самий, який звів пастух Сас на скарбові кошти.

Неподалік від Костелу, на площі Ференца Ракоці, у вишуканій будівлі епохи модерну розташувався один з найкращих ресторанів міста — колись у його приміщенні було казино. Сюди варто завітати за карпатськими та угорськими стравами, проте відгуки туристів про це місце коливаються від “ідеально” до “жахливо”. Як не лежить душа до ресторанів, можете обмежитись оглядинами будівлі — вона вельми гарна.

Також варто завітати до музею Берегівщини, що розташувався у колишньому палаці трансильванських князів Бетленів. Навіть якщо студентські роки залишились для вас далеко позаду, зазирніть до Закарпатського угорського педагогічного інституту — його прихистив палац комітатського суду. Комітат — то адміністративна одиниця; ми б сьогодні сказали “область”, а британці радше назвали б це графством. Інститут прикрашає собою Корзо — мальовничу площу Кошута. З Корзо прямуйте до площі Героїв, де можна помилуватися першим угорським готелем, а також національним театром. Далі можна просто вештатись містом, насолоджуючись атмосферою вулиць і милуючись невисокими будинками у стилі “модерн”.

Вода та вино

Ви ж не думали, що ми не розкажемо подробиць про місцеве вино? Щодо вина у нас є декілька порад. Перша: не намагайтеся самостійно потрапити до заводу — на жаль, він закритий для оглядин. Друга: до міста варто приїхати на “БерегФест” — універсальний фестиваль. За традицією він починається з урочистої ходи та ритуалу чавлення винограду. Нарешті, якщо ви мрієте про місцеві вина, запрошуємо до “Старого підвалу” на вулиці Виноградній, де щоденно проводяться дегустації — просто в давильні та глибокому підвалі. Туристам пропонують 6 сортів вин: 5 сухих та 1 десертне. Вартість задоволення — смішна, до вина додаються наїдки. Тут же можна придбати пляшку того напою, який сподобався найбільше.

Крім того, можна взяти дегустаційний тур цими краями — і таке пропонують туристам. Ви зможете відвідати дегустаційні зали і генделі не лише Берегового, але й Мукачева та Ужгорода, а також околишніх сіл та селищ. Хоча хто заважає влаштувати самостійний “тур”? Занотовуйте: туристам охоче наливають у вже згаданому нами селі Мужієво, а в дегустаційній залі села Кідеш пропонують до 40 видів вин. Непогано, чи не так? Дегустаційний погріб є також у селі Великі Береги. Все це поряд з Береговим, дістанетесь без проблем.

Місто також відоме своїми термальними водами — вони стануть у нагоді, особливо, якщо дуже налягати на вино. Все про місцеві цілющі джерела можна дізнатись тут.