Основні факти про судилище в раSSєї: це повинен знати кожен українець!

Надія Савченко: “Я хочу, щоб весь цивілізований демократичний світ зрозумів, що росія – це країна третього світу з тоталітарним режимом і диктатором-самодуром, в якій плюють на права людини і міжнародне право”.

Судовий процес над Савченко вийшов на фінішну пряму. Триває заключний етап розгляду справи української героїні.

Deutsche Welle нагадує найголовніші факти навколо цього резонансного процесу.

Полон

Українська льотчиця, офіцер ЗС України Надія Савченко потрапила у полон бойовиків “ЛНР” 17 червня 2014 року поблизу міста Щастя Луганської області. В ніч на 23 червня її незаконно, з мішком на голові та в наручниках, вивезли з території України до Росії. 8 липня стало відомо, що Савченко перебуває під вартою в слідчому ізоляторі міста Воронеж. За версією слідства, українська льотчиця самостійно під виглядом біженки перетнула кордон з Росією без документів. Після її затримання нібито з’ясувалося, що вона є підозрюваною в справі про вбивство російських журналістів. На думку правозахисників, стосовно Савченко була порушена процедура екстрадиції, а насильницьке зникнення вважається одним з найважчих порушень прав людини.

У чому звинувачують Савченко

Слідчий комітет РФ звинувачує Савченко у пособництві в убивстві 17 червня 2014 року російських журналістів ВДТРК Ігоря Корнелюка та Антона Волошина, а також у перетині українсько-російського кордону. За версією слідства, українка визначила координати журналістів і за допомогою мобільного зв’язку передала їх українським силовикам, після чого по ним був проведений мінометний обстріл. Обвинувачення вимагає для Савченко 23 роки колонії. Захист ці звинувачення категорично відкидає. Адвокати Савченко в суді надали численні докази, які повністю заперечують версію слідства і доводять алібі їхньої підзахисної.

Алібі

Під час судового розгляду захист Савченко неодноразово надавав докази її алібі, проте суд відмовлявся долучити їх до матеріалів справи. Зокрема, суд відхилив фото і відеоматеріали, які доводять, що українка не могла коригувати вогонь з радіовежі, оскільки на неї фізично неможливо залізти. Крім того, захист надавав суду докази того, що у момент обстрілу журналістів Надія Савченко вже перебувала у полоні. Спираючись на фіксування сигналу телефону Надії, захист доводив, що Савченко полонили і привезли в окупований Луганськ щонайменше за годину до обстрілу. Не переконали суд і свідчення експерта, які доводили, що у час, про який йдеться в обвинуваченні, неможливо було телефонувати через відсутній мобільний зв’язок на території, де знаходилась Савченко.

Адвокати

Захист Надії Савченко здійснює група російських адвокатів – Марк Фейгін, Микола Полозов і Ілля Новіков. Офіційно адвокати були запрошені захищати українку міжнародним правозахисним фондом польського походження “Відкритий діалог”.

Резонансний процес у провінційному містечку

Серед особливостей процесу правозахисники виділяють здійснення розгляду справи Савченко в маленькому містечку – Донецьку Ростовської області з 48-тисячним населенням. Так, на думку російського правозахисника Льва Пономарьова, це зроблено свідомо, щоб ускладнити можливості висвітлювати процес у ЗМІ. Адвокати Савченко, зокрема Ілля Новіков, також наголошували на тому, що ненормальною є практика “проводити суд за 1000 кілометрів від усіх експертів і за 500 – від половини свідків”.

Депутат і член ПАРЄ

Надія Савченко очолила виборчий список партії “Батьківщина” на позачергових виборах Ради 26 жовтня 2014 року і була обрана народним депутатом. Вона стала першим діючим депутатом Верховної Ради, якого судять в іншій державі. У грудні 2014 року Савченко увійшла до складу української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. У січні 2015 року ПАРЄ надала їй міжнародний імунітет, а російську делегацію позбавила права голосу. Однією з вимог ПАРЄ до Росії було звільнення Савченко. Росія залишилась глухою до закликів дотримуватись міжнародного права і у відповідь залишила ПАРЄ до кінця 2015 року. Зимову сесію Асамблеї 2016 року російська делегація також проігнорувала.

Можливий обмін

У ЗМІ постійно з’являється інформація щодо можливого обміну Савченко на затриманих російських спецпризначенців ГРУ Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва. Сама Надія виступає категорично проти цього. “Хочете обміняти ГРУшників на невинного? Занадто жирно для вас”, – заявила 2 березня 2016 року українка.

Голодування

Надія Савченко кілька разів оголошувала про голодування на знак протесту проти грубого порушення її прав. Перше голодування, оголошене 14 грудня 2014 року, було найдовшим тривало більш ніж 70 днів. 3 березня 2016 року на знак протесту проти чергового перенесення розгляду її справи і відмови надати їй останнє слово Савченко оголосила про початок сухого голодування. Як стверджують лікарі, здорова людина може витримати максимально від 7 до 10 днів сухого голодування. За словами адвоката Миколи Полозова, симптоми сухого голодування вже дають про себе знати – періодично у Надії виникає тахікардія, набрякають ноги, порушена терморегуляція.

Міжнародна реакція

Країни Заходу і міжнародні організації неодноразово звертались до російської влади з вимогою звільнити Надію Савченко. Впродовж 2015 року з такою вимогою зверталась ПАРЄ, Європарламент, представники Євросоюзу та ряду держав-членів ЄС, офіційні представники США, а також ООН, в особі представника управління верховного комісара ООН з прав людини Руперта Колвілла. 7 березня 2016 року більше 270 європейських громадських, політичних та культурних діячів звернулися до лідерів ЄС з проханням “вжити екстрених заходів задля негайного та беззастережного звільнення Надії Савченко”.

Останнє слово, виголошене заочно

В опублікованому в ЗМІ останньому слові Надія Савченко, зокрема, наголошує, що не визнає “ні вини, ні вироку, ні російського суду”, а також запевняє, що в разі обвинувального вироку не подаватиме апеляцію. “Я хочу, щоб весь цивілізований демократичний світ зрозумів, що Росія – це країна третього світу з тоталітарним режимом і диктатором-самодуром, в якій плюють на права людини і міжнародне право”, – наголосила Савченко. За її словами, після оголошення сухого голодування Росія матиме не більше десяти днів, щоб повернути її в Україну. “І поки за мене будуть торгуватися, життя мене буде покидати і Росія мене все одно поверне в Україну живою чи мертвою! Але поверне!” – пообіцяла Савченко. Не дивлячись на слабкість і проблеми зі здоров’ям через голодування, вона має твердий намір бути присутньою у суді 9 березня і виголосити своє останнє слово.

Джерело – http://dw.com/p/1I8s0

Шукайте деталі в групі Facebook

Поширити