facebook

На відомих мережах АЗС величезні обсяги палива беруться невідомо звідки

В Україні процвітає виробництво “бодяжного” бензину, з якого не платяться податки.

84858



Відомі бренди бодяжать бензин Тіньовий сектор на ринку нафтопродуктів України процвітає, так як не бачить жодної небезпеки з боку фіскальних органів і відчуває великий попит на свою продукцію. При ціні бензину 25 грн/л частка податків в ньому становить 11,5 грн. Це колосальні гроші на тлі 1,5-2,5 грн маржі, одержуваної на літрі при торгівлі легальним товаром. Як пише в статті для DT.UA директор ТОВ “Консалтингова група А-95” Сергій Куюн, немає ні на НПЗ, ні на нафтобазах, ні на заправках.

Наприклад, відбір бензину на Кременчуцькому НПЗ у 2014 р. знизився майже на третину — з 26% 2013 р. до 20% 2014-го. А раніше було й зовсім 30–32%. Притім що відбір дизпалива, оподатковуваного набагато меншим акцизом, залишився практично колишнім. Читайте також: В Україні найвища в Європі частка податків у ціні на бензин – 40% У мережі БРСМ, успіхами якої на європейських курортах ділиться Едуард Ставицький, у 2014 р. 42% бензину, або 77 тис. т, взялися невідомо звідки — саме така різниця між поставками та продажами бензину в цій бурхливо зростаючій мережі.

Зате водночас на нафтобази цієї структури надійшло майже 100 тис. т сировини і компонентів для виробництва нафтопродуктів. “Що сталося з цими специфічними товарами? Якщо були вироблені нафтопродукти, чи сплатили з них акцизи? У нашому випадку йдеться про більш як 700 млн грн акцизу і ПДВ”, – зазначає автор. Аналогічні запитання до найбільшої мережі заправок групи “Приват”, де за підсумками 2014 р. кожен третій літр мав невідоме походження. За офіційними цифрами, власного виробництва на “Укртатнафті” і свого імпорту не вистачає для покриття роздрібних продажів. “Нелегальне виробництво, контрабанда? Що відбувається? Відповіді на ці запитання мають дати фіскали, але ознак роботи в цьому напрямі немає жодних. Але ж розглянуті випадки лише найбільш очевидні, аналогічні запитання можна адресувати багатьом іншим персонажам”, – пише Куюн.

Читайте також:  Порожні палаци: як на Прикарпатті заробітчани вкладають гроші у велетенські особняки (відео)

Автор зазначає, що бездіяльність фіскалів і Мінфіну пахне не просто непрофесіоналізмом, а недбалістю і саботажем. Як механізм боротьби з тіньовим ринком нафтопродуктів бізнес пропонує чиновникам запозичити діючу в Європі систему електронних акцизних товаротранспортних накладних (ТТН), що унеможливить нелегальний оборот нелегального палива. Тим паче, систему можна впровадити швидко, всі можливості для цього було створено в рамках процесу підготовки до електронного адміністрування ПДВ.

Однак у Мінфіні налаштовані скептично, адже податківці через відсутність бюджетних коштів з 2012 р. не можуть впровадити електронні ТНН на переміщення алкоголю та спирту вартістю 10 млн грн. При цьому у випадку з паливом йдеться про втрати бюджету в 5–15 млрд грн на рік. “Як же Мінфін пропонує наповнювати бюджет? Елементарно — продовжуючи підвищувати податки. При цьому ефект виходить зворотний, адже збільшення податкового тиску стимулює зростання тіньового ринку.

З останнього: запровадження з 2015 р. 5-відсоткового податку з роздрібного обороту підакцизних товарів призвело до того, що заправки масово почали “бити повз касу”, а уздовж автодоріг з’явилася маса нелегальних точок під “брендом” “Продам ДП””, – робить висновок Куюн. Детальніше читайте у статті Сергія Куюна для DT.UA Путін всіх помирить у свіжому номері тижневика “Дзеркало тижня. Україна”.

Шукайте деталі в групі Facebook

Теги: ,