Чому діти не хочуть учитися в школі

Старшокласники відверто зізнаються: у школі вони здебільшого «тусуються», а вчаться у репетиторів. Дехто називає школу «камерою очікування» перед ЗНО. Чому так сталося? Чому 10–11 класи, які мали б стати трампліном у доросле життя, перетворилися на рутину без сенсу?

Школа без вибору – школа без майбутнього
Нині старшокласники змушені вивчати 15–18 предметів одночасно. Чи реально осягнути все однаково глибоко? Ні. Чи мотивує це дітей до навчання? Теж ні. Вони чесно запитують: «Навіщо мені це?»

І коли відповідей немає, починається корозія академічної доброчесності – списування, обман, формальне виконання завдань. Коли система не працює чесно, діти просто вчаться її обходити.

Батьки розповідають, що їхні діти після школи змушені витрачати години на додаткові заняття з репетиторами, щоб підготуватися до вступу. У школі ж вони здебільшого не отримують тих знань і умінь, які їм потрібні. Учителі намагаються охопити величезний обсяг матеріалу, але це перетворюється на суцільну гонитву за оцінками, а не за розумінням і навичками.

Як змінити підхід?
Сучасний світ потребує іншого навчання: не зазубрювання, а компетентностей. Тому старша школа має бути профільною. Це означає, що учень обирає предмети для поглибленого вивчення – ті, які справді цікавлять, у яких хоче розвиватися. Інші ж дисципліни вивчаються на достатньому рівні. Такий підхід не лише мотивує, а й дає якіснішу підготовку до університету чи професійного життя.

Розвинені країни вже давно впровадили подібні моделі освіти, і це дає результат. Якщо дитина обирає біотехнологічний профіль – вона має змогу зосередитися на математиці, біології, хімії, фізиці, ІТ, біотехнології. Якщо профіль англійської мови – то отримує глибші знання з цієї мови, літератури, заглиблюється у світ перекладу та дізнається про походження слів. Це не тільки підвищує рівень зацікавленості учнів, а й формує їхню конкурентоспроможність на ринку праці та у вищій освіті.

Чому потрібні ліцеї?
Щоб профільна освіта працювала, потрібна ефективна мережа академічних ліцеїв. Ліцеї з більшою кількістю учнів можуть забезпечити реальний вибір профілів, кращих викладачів та створити сучасну матеріально-технічну базу. У малих школах це неможливо – там бракує кадрів, лабораторій, ресурсів.

Тож що краще: залишити все, як є, і змушувати дітей бігати до репетиторів? Чи створити потужні ліцеї, де кожен школяр отримає доступ до якісної освіти?

Опоненти реформи часто запитують: що робити з громадами, де немає великої кількості старшокласників? Відповідь очевидна: співпрацювати. Думати про якісні ліцеї, як створити належні умови для доступу і навчання учнів у них.

Адже академічний ліцей має бути соціальним ліфтом, закладом, який зменшує розриви у навчальних досягненнях учнів з міської та сільської місцевості, на що вказує PISA. Головне – це інтереси дитини, а не збереження неефективної системи.

Час діяти
Система, у якій учні змушені вдавати, що навчаються, а вчителі – що навчають, не має майбутнього. Реформа профільної школи дає шанс на реальні зміни. Ми або будуємо сучасну освіту, або прирікаємо дітей на імітацію навчання у загально освітніх школах. Іншого вибору немає.

Ми часто чуємо аргумент: «Зміни варто впроваджувати після війни». Але діти не можуть чекати. Вони ростуть просто зараз. Вони мають право на якісну освіту вже сьогодні.

Якщо ми не зробимо цього зараз – відставання між учнями з міських та сільських шкіл стане незворотним. Освіта – це не те, що можна поставити на паузу. Освіта – це фундамент, на якому будується майбутнє країни.

Або ми інвестуємо у нього зараз, усі разом думаємо і працюємо над тим, щоб профільна освіта була якісною, цікавою для учнів та важливою для суспільства або знову будемо шкодувати, що втратили ще одне покоління.

Шукайте деталі в групі Facebook