Новий освітній омбудсмен зі старої команди

Дивлюся я на оцей цирк навколо освітнього омбудсмена і роблю прикрий висновок, що в державі, очевидно, є тьма коштів, котрі нікуди витрачати. Бо не думаю, що жодна притомна в освітніх справах людина зможе назвати ЩО позитивне здобула освітня система держави за пʼять років існування цієї інституції.

Попередній омбудсмен сидів у президіях, був членом численних колегій, писав «Абетку для директора», щось не завжди вдало і доцільно коментував, роздавав інтервʼю, обладнав офіс, придбав меблі й техніку, набрав штат…

Чи хтось чув, щоб омбудсмен прилюдно оголосив анафему і очолив боротьбу проти рішень, спрямованих на погіршення прав учасників освітнього процесу? Чи таких погіршень за останні пʼять років не було? Але як він міг оголосити анафему, якщо фактично був членом команди, котра ті рішення приймала? Обсяги порушень прав учасників освітнього порушень за ці пʼять років набули небачених висот. Не чув про жоден конкретний випадок захисту омбудсменом прав конкретного вчителя чи дитини… І т.д. і т.п.

Тепер в освіті новий омбудсмен. Щоправда, із старої команди. Круговорот чиновників продовжується. Знову стане членом усіляких колегій, включаючи МОНівську, буде роздавати рекомендації та вказівки. Стане співавтором якоїсь книги… за грантівські кошти.

Знаю абсолютно точно, що в освіті від наявності чи відсутності цієї служби нічого не зміниться. То для чого потрібне таке вартісне бюджетне шоу?

Автор: Ігор Лікарчук, Директор Центру післядипломної освіти Комунального закладу вищої освіти Київської обласної ради «Академія мистецтв імені Павла Чубинського».

Шукайте деталі в групі Facebook