“Великий потоп” викликав голод у середньовічній Європі
Причиною розвитку “великого голоду” початку 14 століття став аномально високий рівень опадів.
Незвичайний атлас, що описує зміни в рівні опадів у Старому Світі в останні дві тисячі років, допоміг вченим з’ясувати, що “великий голод” 1315-1317 років у Європі в цілому був спричинений “великим потопом”, а поточний конфлікт у Сирії – посухою 2006- 2010 років, йдеться в статті, опублікованій в журналі Science Advances.
Середньовічні хроніки початку 14 століття оповідають про “великий голод”, що настав у Європі навесні 1315 року і тривав два роки. У цей час від нестачі їжі щодня помирали тисячі людей, батьки продавали і їли своїх дітей, широко був поширений канібалізм. Його причиною, як писали літописці, була надзвичайно погана і нестабільна погода.
Едвард Кук з університету Колумбії в американському місті Палісейдс та його колеги розкрили причину цього лиха й оцінили його реальні масштаби, склавши своєрідний атлас з кліматичних карт Європи за останні дві тисячі років.
Основою для цього атласу слугували річні кільця декількох сотень найдавніших європейських і близькосхідних кедрів та інших порід дерев-довгожителів, які росли на території Старого Світу протягом декількох десятків століть. Найдавніші дерева, як кажуть вчені, росли на території Південної Німеччини, Скандинавії та Ірландії – вони, за словами геологів, були ровесниками древніх римлян і Ісуса.
Товщина річних кілець, як пояснюють учені, залежить від того, наскільки несприятливими були умови в той рік, коли вони формувалися, – зазвичай чим меншим був рівень опадів, тим темнішим і тоншим буде кільце. Подібні кільця допомогли Куку та його колегам розкрити кілька “великих потопів” і “великих посух” в історії Середньовічної та Нової Європи.
Наприклад, причиною розвитку “великого голоду” початку 14 століття став аномально високий рівень опадів, що спостерігався майже на всій території Європи починаючи з Ірландії і закінчуючи Польщею, Білоруссю та Литвою. Що було несподівано для вчених – Італія, Південна Іспанія і велика частина Візантії уникли цього лиха.
Іншою несподіванкою стало те, що відомий “голодомор” в Ірландії в 1740 і 1741 роках, що знищив більше третини населення королівства, був викликаний не тільки холодною зимою і весною, як вважають історики, а ще й низьким рівнем опадів під час весни і літа цих років .
Крім цього, вченим вдалося зафіксувати кілька періодів “мегапосух” і “мегаопадів”, які відбувалися в Середньовічній і Новій Європі в кінці 15 століття, в кінці 13 століття і на початку 1700 років. Зіставлення цих подій з різними історичними потрясіннями й епізодами “великих переселень народів”, як сподіваються Кук та його колеги, допоможе знайти справжні причини цих подій.
Шукайте деталі в групі Facebook
