Повісток тепер не уникнути: в законопроекті передбачені два нові несподівані способи мобілізації
Новий законопроєкт про мобілізацію передбачає встановлення нових правил оповіщення населення, військового обліку та відповідальності за порушення цих правил. Автори документа передбачили заходи впливу на порушників, які викликали чимало дискусій в суспільстві.
Автори нового закону про мобілізацію вводять поняття вимоги, яку територіальні центри комплектування надсилатимуть порушникам правил військового обліку та мобілізації. Якщо громадянин не реагує на вимогу, то в дію вступають заходи впливу, такі як обмеження в користуванні власним майном.
Наразі профільний комітет Верховної Ради продовжує розгляд правок до законопроєкту № 10449, яких нардепи внесли понад 4000. Вже цього тижня розгляд може завершитись та проєкт закону буде готовий до другого читання.
НВ розповідає про зміст положень щодо заходів впливу на осіб, які порушують нові правила мобілізації та про можливість їхнього схвалення нардепами.
У разі ухвалення законопроєкту стаття 27 передбачає, що порушення громадянином обов’язків щодо прибуття до ТЦК самостійно та за повісткою, якщо поліція не має змоги провести адміністративне затримання і доставити порушника до ТЦК, надає керівнику такого центру право направити особі вимогу.
Цим документом порушнику повідомляють про необхідність з’явитися в ТЦК відповідно до законів про мобілізацію та військову службу протягом 15 днів.
Таку вимогу надсилають протягом 5 днів:
рекомендованим листом через Укрпошту;
до електронного кабінету військовозобов’язаного.
Форма вимоги встановлюється Міністерством оборони України.
Днем вручення вимоги, незалежно від того, чи отримав і чи прочитав її, вважається:
1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв’язку;
2) день отримання ТЦК повідомлення про доставлення вимоги до електронного кабінету військовозобов’язаного;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою ТЦК;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК іншої адреси.
Якщо вимога надіслана до електронного кабінету призовника пізніше 17 години, така вимога вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до ТЦК повідомлення про її доставлення.
Вимога вважається врученою, навіть, якщо чоловік відмовився її отримувати.
У разі, якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов’язку (обов’язків) або не з’явився до відповідного ТЦК (закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин знаходиться за кордоном), такий ТЦК звертається до суду в порядку, встановленому законом, із вимогою одного із таких обмежень:
1) тимчасового обмеження такого громадянина у праві виїзду за межі України — на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою;
2) тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортними засобами ― на строк до виконання зобов’язань за такою вимогою;
3) накладення арешту на кошти та інші цінності такого громадянина, що знаходяться на:
рахунках; на зберіганні у банках чи інших фінансових установах; небанківських надавачах платіжних послуг; на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей; на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах
Народна депутатка та членкиня Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз написала у своєму Facebook, що наполягала на відхиленні нової статті 27. Ця стаття врегульовує порядок надсилання вимог територіальних центрів комплектування військовозобов’язаним та порядок застосування тимчасових обмежень.
Депутатка вважає, що всі положення щодо змін до Кодексу адміністративного судочинства України треба виключити, оскільки стаття 27 передбачає квазіправовий механізм примусу до виконання обов’язків щодо військового обліку та мобілізації, однак не містить завершених правових механізмів її реалізації та буде порушувати права людини.
«Зокрема, днем вручення вимоги від ТЦК вважатиметься день її не вручення за місцем проживання, а далі починають включатись механізми адміністративної відповідальності тощо. Ці положення також містять корупційні ризики. На жаль, ці пропозиції було відхилено Комітетом, тож будемо їх підіймати під час розгляду законопроєкту в залі», — каже Ірина Фріз.
Також депутатка писала, що Комітет ВР з нацбезпеки, оборони та розвідки підтримав правку про виключення пункту 2 першого розділу законопроєкту про мобілізацію, яким вносились зміни до КАС. Вони стосувались введення заходів впливу (обмежень, блокування) щодо виїзду за кордон, водіння транспортних засобів та блокування рахунків.
Остаточне рішення щодо впровадження тих чи інших норм законопроєкту № 10449 буде винесене після голосування Верховною Радою.
Шукайте деталі в групі Facebook
-
Хворий на коронавірус може бути небезпечним для інших місяць: вірусолог розкрив подробиці
-
“Не пускайте дітей до школи”: Екстрасенс нaлякaла прогнозом на 1 вересня
-
Своїми параметрами неабияк здивувала і батьків, і медиків: в Львові народилася дівчинка вагою понад 5 кілограмів
-
Рахунки за газ для населення без лічильників можуть зрости: деталі