Сім причин, чому «провисла» Нова українська школа

Цікаво, хто переконав пана міністра, що реформа середньої освіти в 5–7 класах «провисла» саме внаслідок неготовності учительства до змін?

Звісно, якщо акцентувати саме на цьому, легко знайти оправдальні причини (пандемія, повномасштабна війна, обмежене фінансування, перестали «заходити» освітні проєкти і т. ін.).

Не заперечую цих обставин, проте існують й інші, внутрішні причини, пов’язані з управлінням процесом реформування.

НУШ «провисла», бо:

а) стандарт базової освіти «нечитабельний», як наслідок, не має позитивного впливу на планування і оцінювання;

б) типова освітня програма «склепана за старими лекалами» (див. перелік предметів та розподіл годин);

в) більшість модельних навчальних програм довільно «переказують» старі програми;

г) «конкурс підручників» цільово організовано так, щоб новаторські програми «програли» й не використовувались в школах;

д) ні вчителів, ні майбутніх педагогів не навчають перспективному плануванню (зберегли календарно-тематичні плани замість навчити складати робочі програми) та формувальному оцінюванню (запровадили оцінювання груп результатів поруч з рівневою оцінкою, знівелювавши оцінювання як таке);

е) не провели об‘єктивного відбору педагогів-тренерів для КПК, тож навчали, як працювати «по новому», переважно ті, хто раніше вчив працювати «по старому»;

є) не подбали про перегляд освітніх програм педуніверситетів та підвищення кваліфікації тих, хто готує педагогів, в результаті випускники в кращому разі «вміють» те, що вміли колишні їхні вчителі, або не вміють нічого.

І це ще не вичерпний перелік незробленого.

Про відсутність мотивації припинити «работать» в школі й почати там працювати – уже й незручно згадувати.

Автор: Роман Пастушенко, заступник директора Львівського обласного Будинку вчителя.

Шукайте деталі в групі Facebook