Новий міністр, масштабні реформи, інновації, скандали: яким був 2023 рік для української освіти
Цей рік у сфері освіти був доволі насиченим та подарував чимало змін. Зокрема, Міносвіти отримало нового очільника, який разом з командою взявся за реанімацію української освіти у час війни. Не обійшлося і без скандалів.
1
Новий міністр освіти, його команда і скандал
2
Анонси реформ не забарилися
3
Навчання у час війни та зміни у програмі
4
Вища освіта
5
Скасування відстрочки від мобілізації для частини студентів
6
Результати PISA
7
Презентація освітньої Мрії
8
Полегшення для школярів-біженців
9
Англійська мова – мова міжнародного спілкування
10
Успіхи на міжнародній арені
11
НМТ та вступна кампанія
12
Визнання освіти, здобутої на ТОТ
13
Дерусифікація у дії та розквіт української мови
Які зміни відбулися у навчальному процесі в Україні, що варто знати про нового міністра освіти, його команду і їхнє бачення реформування освітньої сфери, які здобутки на міжнародній арені та новації у межах держави тішили українців у 2023 році – читайте у матеріалі 24 Каналу.
Найголовніші події 2023 року в українській освіті
Новий міністр освіти, його команда і скандал
У березні нарешті відбулася заміна міністра освіти і науки України. Скандальному Сергієві Шкарлету, який дивом протримався у кріслі очільника МОН понад два роки, таки вказали на двері. Натомість 21 березня на посаду міністра освіти і науки України призначили науковця, воїна та директора Малої академії наук Оксена Лісового.
Однак невдовзі після його призначення на посаду спалахнув скандал. Лісового так само, як і його попередника Шкарлета, у докторській дисертації якого вчені виявили чимало плагіату, так само звинуватили в академічній недоброчесності. Мовиться про кандидатську дисертацію з філософії, яку Лісовий захистив у 2012 році. Хоча звинувачення й опублікували на сторінці скандальної організації “Українського руху пацифістів”, очільника якої обвинувачують у держзраді, все ж історія набула розголосу.
Оксен Лісовий натомість заявив про нульову толерантність до академічної недоброчесності й подав дисертацію на перевірку до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. При цьому пообіцяв: якщо у його роботі виявлять порушення, відмовиться від ступеня кандидата наук. Свою дисертацію на перевірку подав і очільник Освітнього комітету Ради Сергій Бабак.
Згодом міністр наголосив, що в Україні формулюватимуть нову ідею доброчесності й у кінці травня зізнався, що відмовився від наукового ступеня. Тож історія з перевіркою дисертації міністра зайшла у глухий кут. Бабак відмовився від наукового ступеня слідом за Лісовим. Що цікаво, з 2023 року в Україні тепер можна відмовитися від наукового ступеня.
Лісовий і його команда
Все ж на тлі скандалу Лісовий почав формувати свою команду і забирати посади у людей Шкарлета. Залишив зі старої команди хіба що Андрія Вітренка, але “забрав” у нього посаду першого заступника і зробив просто замом, та Світлану Даниленко. Також ухвалив такі кадрові рішення у межах керівного складу Міносвіти:
першою особою після міністра став соратник Лісового по МАН Євген Кудрявець – відповідає за європейську інтеграцію;
Дмитро Завгородній став заступником з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;
відповідальним заступником за середню освіту призначили Андрія Сташківа;
Михайло Винницький став заступником з питань вищої освіти;
Євгенію Смірнову призначили заступницею з питань дошкілля;
держсекретарем МОН призначили Максима Ярмистого;
ще одним заступником став Денис Курбатов, який відповідає за науку і новації.
Зверніть увагу! Яких реформ та освітніх змін чекали від Лісового на посаді глави Міносвіти, ми писали тут.
Анонси реформ не забарилися
Після приходу нового міністра, звичайно, почали лунати його заяви про реформи у системі освіти. До того ж ледь не у кожній її ланці. Долучилися з деталями й профільні заступники. Міносвіти також оприлюднило Візію майбутнього освіти і науки України.
Очільник МОН зазначив, що, зважаючи на непростий воєнний час, освітня інфраструктура має бути безпечною та сучасною. І анонсував формування нової культури, змісту освіти та методології. І наголосив: у час повномасштабної війни з Росією на першому місці – безпека. І додав, що у планах Міносвіти також – зміна принципів підбору та навчання освітян, цифровізація і моніторинг системи освіти, зміна принципів оплати праці, а також профтехосвіта тощо.
Дошкілля
Так, Лісовий анонсував реформи у сфері дошкільної освіти. Зокрема, такі як перехід від принципів догляду до принципів розвитку дитини, гарантоване місце у дитсадку та нову систему оплати праці вихователів.
Школа та відновлення реформи НУШ
Міносвіти також заявило про відновлення реформи “Нової української школи”. У її межах планують створити мережу академічних та професійних ліцеїв. Це має відбутися вже до 2027 року. Кошти на втілення реформи передбачили, тож підручники друкують, а вчителі повинні проходити підвищення кваліфікації. Триває активна робота над розробкою державного стандарту для старшої профільної школи, адже з 2027 року українські школи перейдуть на 12-річну систему освіти. Пілотний проєкт мають запустити вже з 2025 року.
Безпека у навчальному закладі. В Україні через війну продовжують облаштовувати надійні укриття у навчальних закладах. У 2023 році виділили 1,5 мільярда гривень субвенції на цю мету. Сховища уже мають близько 80% закладів освіти. Також в нашій державі відбудували пів тисячі закладів освіти із 3,5 тисячі зруйнованих Росією.
Поліцейські у школах. Очільник МВС Ігор Клименко заявив, що у кожному навчальному закладі перебуватиме поліціянт – спеціально відібрана, навчена та екіпірована людина. А на входах до шкіл також встановлять металошукачі та арки. Особливу увагу звертатимуть на школи, розташовані неподалік зони бойових дій та кордону з Білоруссю.
Будівництво підземних шкіл. В Україні цього року також розпочали безпрецедентне будівництво підземних шкіл. Першу таку школу споруджують у Харкові. У ній зможуть здобувати освіту очно у дві зміни близько 900 дітей. Будівельні роботи планують завершити в січні 2024 року. На одному навчальному закладі місто не зупиниться. Будують підземну школу й у селищі Коротичі на Харківщині. Вона зможе витримати пряме влучання ракети. А у Львові триває будівництво першої в Україні школи, спроєктованої 3D-принтером.
У Харкові також частина учнів може вчитися офлайн. Усе завдяки облаштованій школі у метро. Освіту там здобувають близько 1,5 тисячі школярів. Також у метро планують облаштувати й дитсадок.
В Україні також стартувала архітектурна трансформація радянських шкіл. Спочатку проєкт охопить відбудову 5 закладів освіти. Нова школа передбачає наявність укриття, сучасний дизайн і безбар’єрний простір.
Презентували у нашій державі й Стратегію реформи шкільного харчування. Вона передбачена на період до 2027 року.
Також у нашій державі змінять механізм обліку дітей дошкільного та шкільного віку. Його здійснюватимуть з використанням Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (АІКОМ).
Вчителі. МОН цьогоріч було занепокоєне й тим, що чимало вчителів досі не повернулося з-за кордону через війну. Лісовий пообіцяв підвищення зарплат педагогам вже з наступного року.
Анонсували в Україні й створення Гвардії вчителів. Такі педагоги покликані повертати українську освіту та культуру на деокуповані території.
Навчання у час війни та зміни у програмі
Учні в Україні навчаються на сьогодні у межах трьох форматів – очно, онлайн та за змішаною формою. У пріоритеті – очне навчання. Педагогічні ради шкіл можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального дня, тижня, занять. І навіть форму організації навчання.
Що цікаво, невдовзі після призначення міністр заявив, що кількість предметів у школі треба зменшити. Українці активно відгукнулися та влаштували дискусію щодо цього. Все ж згодом Лісовий зазначив, що ключові навчальні дисципліни у в школі не скорочуватимуть.
У Міносвіти також запропонували запровадити елементи білінгвальної освіти у старших класах українських шкіл і один із профільних предметів викладати паралельно українською та англійською мовами.
Лісовий до того ж заявив, що МОН розробляє проєкт стандартів, які передбачають впровадження окремого курсу статевого виховання у школах.
У МОН також заявили, що інформатику учні вивчатимуть у сучаснішому форматі: за допомогою IT-студій. А підручники з історії України, зокрема для одинадцятикласників, зазнають певних змін через війну.
Навчання мовами нацменшин. Уряд також погодив законопроєкт, який стосується прав національних меншин в Україні, зокрема й на освіту. Законопроєкт, зокрема, пропонує у класах із мовами навчання нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, гарантувати право на використання відповідної мови під час навчання. Однак Рада його ще не схвалила. Зауважимо, що російської мови запропоновані зміни не стосуються.
Лісовий, що важливо, наголосив, що вчителі та учні мають спілкуватися українською під час уроків і на перервах.
Вища освіта
У вищій освіті анонсували також чимало змін. Однак вони стосуватимуться навчання у 2024 році. Зокрема, студенти обиратимуть конкретну спеціальність не відразу при вступі та зможуть завершувати навчання на бакалавраті швидше. Крім того, матимуть змогу отримати грант на навчання, який витратять на оплату освіти у ЗВО (виші). А кількість вишів планують зменшити. Деталі ми обіцяємо розповісти у наступному матеріалі.
Скасування заочної форми навчання. У сфері вищої освіти також тривали баталії щодо заміни заочної та вечірньої форм навчання у вишах дистанційною. У МОН казали, що ці форми – рудимент минулого. Проте відповідні ідеї не проходили Освітній комітет Ради. У підсумку Лісовий заявив, що почув громадськість і нардепів та не скасовуватиме ці дві форми навчання. Однак заочну форму навчання трансформують.
Скасування відстрочки від мобілізації для частини студентів
Український уряд пропонує Верховній Раді скасувати право на відстрочку від мобілізації частині студентів. Мовиться, зокрема, про тих, хто здобуває повторну вищу освіту. Ця тема набула значного обговорення, зокрема після того, як журналісти з’ясували, що у ЗВО України здобувають освіту чимало чоловіків, яким вже понад 30 років. Нардепи ж заявили, що це спосіб уникнення мобілізації.
Уряд України також схвалив пропозицію Міносвіти щодо реорганізації Національного авіаційного університету. На базі НАУ утворять Державний університет “Київський авіаційний інститут” і Українську державну льотну академію (у Кропивницькому) з віднесенням їх до сфери управління Міносвіти.
Скандал з Іриною Фаріон. Українців також не так давно обурили висловлювання мовознавиці та екснардепки Ірини Фаріон про російськомовних воїнів у ЗСУ. Вона назвала їх “руськими” та “збродом”. Студенти навіть вийшли на мітинг з вимогою звільнити викладачку з Львівської політехніки. Згодом СБУ відкрила проти Фаріон кримінальне провадження, а очільник МОН Оксен Лісовий опісля підтвердив, що мовознавицю звільнили з “Львівської політехніки”.
Серед інших цікавих новин року, які стосувалися сфери вищої освіти, такі:
Українські заклади освіти більше не здійснюватимуть набір вступників для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра.
Студенти в Україні отримали можливість надсилати копію свого навчального квитка у Дії.
Студенти-медики тепер можуть складати держіспит кілька разів.
Американському історикові та письменнику Тімоті Снайдеру вручили відзнаку Почесного доктора Каразінського університету, а експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон отримав диплом Почесного доктора Львівського університету.
Володимир Зеленський доручив опрацювати питання виїзду студентів на навчання за кордон у час війни.
Профтехосвіта
Освіту військових закладів уже переформатували на потреби ЗСУ. Очільник МОН Оксен Лісовий також заявив, що хоче змінити підходи до профтехосвіти. Він вважає, що училища повинні стати швидким трампліном до здобуття професії, скористатися яким може кожен.
Уряд також запустив проєкт, який допоможе нашим героям повернутися до мирного життя. Так, у закладах професійної освіти ті воїни, які отримали інвалідність під час війни, можуть здобувати новий фах.
Наука
Міністр також анонсував значні інвестиції у наукові розробки в Україні. Їх скерують, зокрема, на актуальні дослідження та підтримку молодих вчених. В уряді заявили й про реформування Національної академії наук.
Результати PISA
На початку грудня оприлюднили результати PISA-2022 – міжнародного дослідження якості освіти. Воно оцінює здатність 15-річних учнів застосовувати знання й уміння з читання, математики та природничо-наукових дисциплін у житті. Його здійснюють раз на три роки (один рік пропустили через пандемію), охоплюючи понад 80 країн світу. Україна вдруге взяла участь у цьому дослідженні.
Міністр Лісовий заявив, що цифри невтішні, але передбачувані. Найвищі результати в циклі 2022 року українські учні отримали з природничо-наукових дисциплін. А от у читанні показали результат набагато нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. Загалом найбільше падіння результатів у циклі PISA-2022 – саме в галузі читання. Очільник МОН наголосив, що вже розпочали роботу задля надолуження освітніх втрат.
Презентація освітньої Мрії
Віцепрем’єр Михайло Федоров цьогоріч анонсував продовження курсу на диджиталізацію – зміни стосуватимуться і сфери освіти. Так, у День знань президент України Володимир Зеленський презентував українську освітню Мрію. Цей новий застосунок є аналогом Дії. Він допомагатиме дитині, батькам і вчителям ефективніше орієнтуватися у навчальному процесі та поза його межами, вчасно вказуватиме, на що звернути увагу, чому присвятити більше часу. Мрія міститиме бібліотеку контенту, який потрібен саме цій дитині, інформацію про освітні програми, курси, відеоматеріали, позашкільні активності, олімпіади, гуртки. Мрію обіцяли запустити цьогоріч, але Федоров заявив про запуск сервісу вже у 2024 році.
Полегшення для школярів-біженців
Викликом для української системи освіти також залишилось навчання українських дітей-біженців за кордоном. А таких цьогоріч було близько пів мільйона. Більшість цих дітей вчилася паралельно у місцевій школі очно та в українській – дистанційно. Це посилило освітні втрати. Також не було чіткого алгоритму зарахування результатів навчання таких дітей після їхнього повернення на Батьківщину.
Однак цьогоріч Міносвіти України погодило нову програму для дітей-біженців, аби зменшити навантаження на учнів. В українській школі їм дозволили вивчати лише предмети українознавчого компонента. Тобто українську мову, українську літературу, історію України, географію, громадянську освіту та захист України. Вони займають 6 – 8 годин на тиждень. Оцінки з інших предметів, які діти вивчатимуть в іноземних школах, їм перезарахують після повернення в Україну.
Англійська мова – мова міжнародного спілкування
Верховна Рада підтримала, але поки у першому читанні, законопроєкт про застосування англійської мови в Україні. Так, англійська мова стане однією з мов міжнародного спілкування у нашій державі. Відповідно на окремих посадах, зокрема на держслужбі, знання англійської буде обов’язковим.
Успіхи на міжнародній арені
Вперше в історії нашої країни український вчитель Артур Пройдаков потрапив до 10 найкращих учителів планети за версією премії Global Teacher Prize. Він викладає українську мову та літературу і є переможцем Global Teacher Prize Ukraine 2021. До слова, 5 учителів отримали премію Global Teacher Prize Ukraine 2023.
Також українка Катерина Пожарська здобула міжнародну премію Joseph F. Traub Information-Based Complexity Young Researcher Award 2023 з математики. Її присудили за “внесок у теорію інформаційної складності”.
А наші юні генії на міжнародній олімпіаді у США зібрали 35 нагород. При цьому ще один український вчитель з Вінниці Владислав Качур переміг у престижному міжнародному конкурсі Teacher Masterclass Competition.
НМТ та вступна кампанія
2023 року випускники шкіл в Україні вже вдруге в умовах повномасштабної війни складали спрощений варіант ЗНО – НМТ – і за його результатами вступали до вишів. Він відбувався як в Україні, так і за кордоном. Мультитест містив три предмети, два з яких були обов’язковими. Це українська мова і математика. І тут не обійшлося без скандалу. Річ у тому, що історію України зробили лише предметом на вибір.
До слова, Український центр оцінювання якості освіти отримав нову очільницю – Тетяну Вакуленко, яка до того була заступницею керівника. Зауважимо також, що у 2024 році кількість предметів на НМТ збільшиться на один обов’язковий.
Так, 3794 учасники НМТ отримали омріяні 200 балів щонайменше з одного предмета. Зокрема, 50 стали найкращими у всіх трьох предметних тестах НМТ. Вступна кампанія у 2023 році тривала дистанційно через електронні кабінети.
У 2023 році на бакалаврат вступило 267 тисяч абітурієнтів. З них 67 тисяч – на бюджетні місця, 200 тисяч – на контрактну форму. До слова, 172 тисячі бакалаврів цьогоріч вступили на магістратуру. Ми писали також про 10 найпопулярніших спеціальностей за зарахуванням на бюджет у виші України у 2023 році; про те, які найпопулярніші спеціальності серед вступників у коледжі у 2023 році та називали 100 найпопулярніших українських вишів серед вступників у 2023 році.
Визнання освіти, здобутої на ТОТ
В Україні тепер визнаватимуть результати навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Вони зможуть здобувати чи продовжити здобуття освіти на території інших регіонів України. При цьому за кошти держави або місцевого бюджету.
Дерусифікація у дії та розквіт української мови
Заборона російських джерел. У Національному агентстві з забезпечення якості вищої освіти радять українським науковцям не використовувати російські джерела у публікаціях. При цьому про заборону не мовиться. Не так давно у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка заборонили використання російських джерел інформації та закрили програми з вивчення російської та білоруської мов.
Розквіт української мови. Інтерес до української мови є рекордним за всі роки української незалежності. Як і перехід на українську мову, заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
Національні кадри. Уряд також погодив порядок підготовки фахівців, які утверджуватимуть українську національну та громадянську ідентичність. Готуватимуть кадри у вишах, коледжах, наукових установах.
Таким насиченим на зміни та анонсовані реформи та непростим через повномасштабну війну був цей 2023 рік у сфері освіти. А детальніше про найважливіші анонси та реформи, які прозвучали з уст посадовців з наміром втілити у 2024 році, ми розповімо у наших освітніх Прогнозах на наступний рік.
Шукайте деталі в групі Facebook
-
Чи підвищать зарплату вчителям у 2025 році: чого ж очікувати
-
Кадровий резерв учитeлiв: хто пoтрапить і чи збережуть їм зaрплату
-
Повітряна тривога під час уроків у школах: Для вчителів розробили алгоритм дій
-
Неповага до особистого часу, низька зарплата та те, що її тримало: відверта розмова з молодою вчителькою