Відпустки педагогічних працівників: на які зміни слід очікувати

2 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».

Які зміни до відпусток пропонує законодавець
Норми КЗпП зараз визначають, шо:

при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень;
при шестиденному робочому тижні – один вихідний день;
загальним вихідним днем є неділя;
другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем;
у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Законодавець уточнює, що:

перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених Кодексом, має визначатися трудовим та/або колективним договором;
а у разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів буде здійснюватиметься за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
Рекомендації по перенесенню робочих днів, які видавав КМУ керівникам підприємств, установ та організацій, щодо перенесення вихідні та робочі дні скасовуються.

Щорічні додаткові відпустки та їх тривалість
76 стаття КЗпП визначала і визначає, шо щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:

за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
за особливий характер праці;
в інших випадках, передбачених законодавством.
А от тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання, як і раніше встановлюються нормативно-правовими актами України, але також, за задумом законодавця, – трудовим та/або колективним договором.

Відпустка для підготовки та участі в змаганнях
Чинна норма ст. 77-1 КЗпП передбачає, що відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. А тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для підготовки та участі в змаганнях встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Що пропонує закріпити законодавець:

відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях;
тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором.

Відпустка при народженні дитини
У 2021 році КЗпП було доповнено ст. 77-3, норми якої впорядковували питання надання відпустки при народженні дитини. Наразі законодавець передбачив зміни, які уточнюють певні моменти.

Так майбутня редакція передбачає, що:

днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:
чоловіку, дружина якого народила дитину;
батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб, зазначених у частині першій цієї статті;
відпустка при народженні дитини надається у порядку, встановленому Законом України «Про відпустки».

Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки
У ст. 83 КЗпП змін не відбудеться. Та будуть доповнення, які стосуються «мобілізованих працівників», зокрема:

в 2 абзаці ст. 83 законодавець передбачив компенсаторне право і механізм конкретним категоріям працівників:
працівникам, призваним на строкову військову службу;
військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом;
за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
Відпустки без збереження заробітної плати
Законодавець збільшує кількість днів відпустки без збереження заробітної плати – з 15 до 30 календарних днів за окремими підставами. Так, передбачено, що: за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів.
А на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною другою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Водночас, час перебування у зазначених відпустках, не буде зараховуватися до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки».
Зміни до законів в сфері освіті
Запропоновані зміни до ст. 57 Закону України «Про освіту» приводять норму частини другої цієї статті з нормами абз. 3 ст. 119 КЗпП. У разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період за педагогічним чи науково-педагогічним працівником буде зберігається лише робота і посада. Те саме буде стосуватися і гарантійних норм ч. 3 ст. 63 Закону України «Про фахову передвищу освіту».

Зміни до організації трудових відносин в умовах воєнного стану
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у ст. 12 передбачені норми щодо надання відпусток, та їх компенсацій. Так, згідно з нормою ч. 1 цієї статті передбачено, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Законодавець пропонує компенсаторну норму, щоб за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки могли надаватися без збереження заробітної плати.

Загалом роботодавцям і працівникам варто звернути увагу на статтю 12 цього Закону, бо її доповнено новими нормами, які стосуються, зокрема, окремих категорій працівників, так:

частина перша буде передбачати:
у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати. Положення другого речення абзацу другого та абзацу третього цієї частини не застосовуються до керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників;
частина друга буде передбачати:
у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення);
частина третя буде передбачати:
протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки», без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки».
Окремі норми цього Закону будуть діяти і після його припинення. Так, відповідно до нових норм Закон втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім компенсаторних норм:

відповідно до другого речення абзацу другого частини першої та третього речення абзацу третього частини першої статті 12. Вони втрачають чинність з моменту використання днів відпусток, які були перенесені на період після припинення або скасування воєнного стану;
частини четвертої статті 13 та статті 15, які втрачають чинність з моменту завершення відшкодування працівникам та роботодавцям грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.
Зараз Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 8313 від 27.12.2022 направлений на підпис Президенту України. Після підписання закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а Кабінет Міністрів та ЦОВВ у тримісячний строк з дня набрання чинності мають привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Джерело: офіційний сайт Децентралізація

Шукайте деталі в групі Facebook