Україні не потрібна жодна закордонна модель освіти

Українська шкільна освіта за минулі 4 роки зробила крутий віраж – і по серпантину піднялась якщо не на гору, то на серйозну висоту сучасного навчання.

Це не рішення й інституції, а результат синергетичного процесу, де горизонтальні і точкові події та заходи почали складатись у простір.

Зміни ідуть і будуть йти, хоча головні перешкоди – відсутність кадрів і консервативний спротив великої частини вчителів і батьків – залишаються.

І основне: нам не потрібна жодна закордонна модель освіти, бо, по-перше, не спрацює, а по-друге, вже є своя.

Де побачити? У початковій школі.

Що зробити іншим вчителям? Прийняти ідеї НУШ, які вже зрослись з реальністю (ніхто ж не знав, що ці 4 роки будуть саме такими), і це можна називати як завгодно, але це вже внутрішня, вибудована складностями і випробуваннями національна система.

Чим швидше базова і старша школи це зроблять, тим краще для них.

Дякую долі і людям, які дали мені можливість це побачити за минулі 3 дні.

(Про виші мовчу, вони точно не підуть до початківців дізнатись про сенси. На жаль).

Автор: Людмила Булигіна, учитель інформатики, політехнічний ліцей НТУУ «КПІ».

Шукайте деталі в групі Facebook