facebook

Новий навчальний рік: які зміни чекають на школярів

Канікули невблаганно добігають кінця, і в Міністерстві освіти і науки повідомили, що чекає на дітей з 1 вересня – у новому начальному році.
Менше 70% закладів освіти мають укриття


У пресслужбі Міносвіти (МОН) зазначили, що цьогоріч освітній процес буде організовано у трьох форматах: очному, дистанційному та змішаному. До початку навчання всі Обласні військові адміністрації (ОВА) мають визначити придатні форми навчання для своєї області, враховуючи безпекові обставини. Загалом курс взяли на те, щоб, по можливості, якомога більше дітей змогли фізично повернутися у безпечні школи. Але за умови, щоб життю і здоров’ю дітей та освітян нічого не загрожувало.

До початку навчального року триває підготовка пропозицій та рішень для підтримки закладів освіти, освітян та дітей. У межах ініціативи МОН із відновлення освітнього процесу “Школо, ми разом!” працюють за такими напрямами: підручники, гаджети, укриття та шкільні автобуси.

“Коли ми говоримо про підготовку до нового навчального року, питання безпеки – однозначно пріоритет №1. І як міністр, і як батько чудово розумію, що три роки дистанційного навчання для дітей – це складно і це суттєво впливає на якість освіти. Тож зараз докладаємо максимум зусиль, аби усі охочі повернутися до очного навчання мали таку можливість. Але з урахуванням усіх безпекових аспектів та вимог – адже життя і здоров’я дітей, педагогів та персоналу закладів освіти понад усе”, – зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Тому, за його словами, базова умова для повернення до очного навчання – наявність укриття. Наразі 68% закладів освіти мають сховища різного типу. Це дає безпеку 4,7 млн учасникам освітнього процесу. Водночас до кінця 2023 року мають бути облаштовані ще близько 250 сховищ у школах за кошти державної субвенції на 1,5 млрд грн, яку уряд виділив у квітні. Також створюють умови для тимчасового переведення учасників освітнього процесу з однієї школи (де, наприклад, зараз немає укриття) до іншої (з укриттям) зі збереженням місця.

Читайте також:  Навчання по-новому: що зміниться для школярів і вчителів у новому навчальному році

Урокив будинку культури абов сусідньому селі

На жаль, декотрі діти через війну взагалі втратили свої школи, як, наприклад, учні в селі Богданівка, що розташоване усього за 37 км від Києва.

“З 8 до 29 березня у 2022 році село було окуповане російськими покидьками. Вони знущалися над місцевими, викрадали, грабували, розстрілювали будинки. У школі окупанти облаштували штаб. Коли ж українські війська змусили їх відступати, ці нелюди підірвали заклад. Тепер місцеві учні, а їх приблизно триста, не мають школи. Для наймолодших навчання організували у будинку культури – за підтримки донорів там відкрили Цифровий освітній центр. Старші ж разом зі своїми вчителями їздять до школи у сусіднє село. Навчаються у другу зміну та дистанційно, бо місця для всіх все одно бракує”, – каже міністр.

Нині школа у Богданівці вже стоїть у черзі на відбудову. Відновлення потребує великих інвестицій. Але є сподівання, що вже наступного навчального року діти і педагоги зможуть повернутися до своїх класів.

Важливо, що вже підписані договори на закупівлю 440 шкільних автобусів, щоб усі діти мали безпечний доступ до освіти. Частину з цих автобусів навіть встигли доставити в області та громади, а до 1 вересня укладуть угоди на закупівлю ще 40 автобусів.

Разом з тим у міністерстві повідомили, що в регіонах, де неможливо організувати очне навчання, вчителі для онлайн-освіти вже отримали майже 96 тисяч ноутбуків, а школярі – приблизно 36 тисяч девайсів.

Для організації навчання та дозвілля школярів нині вже відкрили 60 цифрових освітніх центрів, обладнаних всім необхідним. Діти зможуть там проводити вільний час, навчатися або спілкуватися з однолітками. До кінця 2023 року планується відкриття ще 100 таких центрів, забезпечення дітей 40 тисячами гаджетів та встановлення в укриттях 1600 Wi-Fi роутерів.

Читайте також:  Видатки на освіту на 2024 рік: скільки передбачили коштів і на що їх скерують

100 дітей стали жертвами мін

Для дітей, які нині перебувають за кордоном і навчаються в іноземних школах, створили нову освітню програму в українській школі, за допомогою якої вони зможуть вивчати лише український компонент (6-8 годин на тиждень). Оцінки з решти предметів можуть бути перезараховані за спрощеним механізмом. Це допоможе дітям уникнути подвійного навантаження від навчання у двох школах одночасно.Тепер ці діти зможуть навчатися лише у вибраних дистанційних школах в кожній області, що зменшить навантаження вчителів та класів там, де вони можуть працювати очно чи змішано.

На 2023 рік потреба у підручниках НУШ для 5-6 класів становить приблизно 1,4 млрд грн. На це передбачено фінансування з держбюджету в розмірі майже 755 млн грн та з донорських коштів – 138 млн грн.

А до бібліотек на Черкащину та Харківщину вже відправлено 15 тис. книжок. Це художня література з резерву МОН. Вже готується таке саме поповнення бібліотек Рівненщини, Одещини та Миколаївщини. Це відбувається в рамках ініціативи “Українським дітям – українську книгу”, започаткованої у березні 2022 року. Ця акція стартувала задля підтримки дітей-переселенців, а пізніше проєкт масштабувався до популяризації читання загалом. Адже окупанти цілеспрямовано нищать освітню інфраструктуру, розграбовують школи на тимчасово окупованих територіях і палять українські книжки. Тому забезпечення дітей літературою – і навчальною, і художньою – є дуже важливим завданням.

Нагадаємо, що Україна увійшла до переліку країн, найбільше забруднених мінами: приблизно 30% її території є потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила, що міни та інші вибухонебезпечні предмети спричинили 100 жертв серед дітей у період із 24 лютого 2022 року по 30 липня 2023 року. З огляду на це Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МОН розробляють практикум з мінної безпеки, щоб кожен школяр знав правила, які зберігають життя та здоров’я. Окрім того, вчителям буде доступний онлайн-курс з викладання мінної безпеки для дітей різних вікових груп.

Читайте також:  Учителька на фронті: навіщо українські жінки міняють рідні стіни на холодні бліндажі

“Освіта має давати дитині корисні знання та навички. На жаль, нині і ще тривалий час в Україні надзвичайно актуальними будуть знання і вміння з мінної безпеки. Завдання дорослих і всієї системи освіти – надати дітям усю можливу інформацію про те, як залишатися в безпеці. Частина вчителів вже активно займається мінною просвітою, але наша мета – охопити кожну школу, кожен клас і кожну дитину”, – зазначив міністр освіти.

І для вчителів уже доступний посібник з детальними планами, а також презентації для уроків із мінної безпеки, адаптовані для початкової та середньої школи, які розробив Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні спільно з партнерами. У 2023 році понад 5 тис. освітян, соціальних працівників та представників громадських організацій уже пройшли тренінги від ЮНІСЕФ з навчання дітей мінної безпеки.

Шукайте деталі в групі Facebook

Джерело.